Голова Держспецзв’язку Юрій Щиголь не тільки займався захищеним зв’язком, він також протидіяв кібератакам, його організація була розпорядником коштів в Армії дронів, він опікувався захистом енергетичних об’єктів. А ще, як підозрюють в НАБУ та САП, отримував хабарі та брав участь у схемах.
Про те, хто такий Щиголь і в чому він міг бути замішаний, читайте в матеріалі.
Як Щиголь втратив владу за лічені дні
Юрій Щиголь ще нещодавно був одним із найбільш впливових чиновників. Він входив у Ставку верховного головнокомандувача (займається стратегічним керівництвом ЗСУ), саме його відомство отримало 30 млрд грн на Армію дронів. Його голосні заяви про першу світову кібервійну розбирали найбільші ЗМІ. А президент Володимир Зеленський вже під час повномасштабної війни своїм указом надав йому звання бригадного генерала.
Весь свій вплив 40-річний топпосадовець втратив за кілька днів. Спеціалізована антикорупційна прокуратура (САП) звинуватила його та кількох підлеглих у корупції через схему з “прокладками” та завищеними цінами. І хоча саме звинувачення вже встигли розкритикувати деякі прихильники Щиголя, його репутація зруйнована назавжди.
Звісно, він все ще має шанси в суді довести свою невинуватість, але деякі факти заперечити вже неможливо. Наприклад, він якимось чином за лічені дні знайшов 25 млн грн для застави (щоб очікувати наступного засідання суду вдома). А прокурори САП в суді, як повідомив нардеп Ярослав Железняк, розповіли про статки, що вдалось знайти під час обшуків.
Так, на його криптогаманці зберігаються 1 201 285 одиниць Tether USDT (еквівалент 1 201 928 доларів) і 6,9 біткоїна (265 тисяч доларів). Загалом 1,466 млн доларів у крипті. Також під час обшуків у нього знайшли 82 тис. євро і 72 тис. доларів готівкою. Щиголь все життя працює на державу: він був інспектором у Баришівській податковій інспекції, служив у СБУ. А з 2020-го був головою Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації. І незважаючи на невелику офіційну зарплату, насправді чиновник – доларовий мільйонер.
OBOZ.UA зробив виписку з реєстру прав на нерухоме майно. Єдина власність вже експосадовця – земельна ділянка площею 0,12 га в Броварському районі Київської області. А от колишня дружина чиновника Оксана, з якою він був у шлюбі 18 років і розлучився через рік після свого призначення, місяць тому придбала двокімнатну квартиру в ЖК “Галактика”. Вартість житла такої площі в цьому комплексі сягає 170 тис. доларів (квартира з ремонтом).
У чому підозрюють чиновника
За версією НАБУ та САП, власники групи компаній вступили в змову з керівництвом Держспецзв’язку. Вони через державне підприємство “Українські спеціальні системи” (керівник Артур Вітренко) закупили начебто у компаній-“прокладок” програмне забезпечення на 285 млн грн. Виробник програмного забезпечення EPAM-Systems отримали 223 млн грн, а решту, 62 млн грн, розділили між учасниками схеми. Видання Forbes з посиланням на топчиновника НАБУ та джерела у Держспецзв’язку, а також заяву прокурора написало: угоди уклали з ТОВ “Інсайд Солюшенс” і ТОВ “Сембер трейд”, які повʼязані з Романом Ковалем. “У різний час Коваль та підконтрольні йому особи були засновниками, учасниками та керівниками відповідних компаній”, – зазначив прокурор під час обрання запобіжного заходу.
22 лютого 2022 року ця “Інсайд Солюшнс” змінила назву на ТОВ “Клотфільда”. Компанія отримала тендери на 312,6 млн грн, згідно з даними YouControl. Проте якщо закупівля відбувалась без тендера, ці цифри в даних не відображатимуться. “Сембер трейд” була заснована в червні 2021 року.
Офіційно ТОВ “Сембер трейд” та ТОВ “Інсайд Солюшенс”, до яких у НАБУ є претензії, не пов’язані з Ковалем. Останню на початку 2022 року перейменували у ТОВ “Клотфільда”, нею володіє громадянин Узбекистану Санджар Рахімов. ТОВ “Сембер трейд” належить Олександру Баранову.
Заступник Щиголя раніше був бізнес-партнером Коваля. Правоохоронці також опублікувала розмови між учасниками схеми. У цих розмовах фактично учасники визнають, що вказані компанії – “прокладки”. Їх створили з однією метою: замість того, щоб купити продукт напряму, заробити на такому посередництві.
При цьому учасники схеми вигадували різні причини для створення “прокладок”: мовляв, необхідно, щоб програмний продукт розробляло державне підприємство, тому його треба купляти через посередника та доробляти. Угоди засекречували начебто для того, щоб зберегти державну таємницю.
У цих розмовах учасники схем також згадували і голову Держспецзв’язку. Згідно з їхніми розмовами, він добре розумів про існування таких схем і заробляв на цьому. Але це ще необхідно буде довести в суді.
