Чиновники ЄС не хочуть говорити про розширення перед європейськими виборами.
Євросоюз не хоче багато говорити публічно про прийняття нових членів через розлючених фермерів, особливо коли до виборів в ЄС залишилося лише три місяці. Деякі чиновники ЄС заявили, що вважають за краще тримати в таємниці роботу з підготовки до можливої інтеграції України, Молдови та низки країн Західних Балкан, пише Politico.
Зазначається, що наразі європейські лідери роздають поступки, щоб заспокоїти розгніваних аграріїв і водночас звести до мінімуму розмови про розширення.
“Давайте будемо чесними: ніхто не хоче говорити про це [розширення] перед європейськими виборами. Розмови про зменшення субсидій для європейських фермерів – це не те, що ви хотіли б включити в свої передвиборчі гасла або надати в якості виборчої амуніції для ультраправих”, – сказав один чиновник ЄС на правах анонімності.
Важке завдання
За словами журналістів, завдання, яке стоїть перед ЄС щодо розширення, є “геркулесовим”, особливо в питанні України. Спустошена війною Україна з населенням майже 44 мільйони людей була б найбільшою територією в блоці. З огляду на кількість населення, Київ матиме значний вплив у Європейському парламенті та Раді ЄС.
Автори пишуть, що ставши членом ЄС, Україна матиме один з найнижчих ВВП. Це створить значне навантаження на політику згуртованості блоку – фінансування, яке перетікає від багатших регіонів до бідніших. Інтеграція України може означати, що протягом семи років до країни надійде близько 186 мільярдів євро коштів ЄС, йдеться у внутрішній записці Ради ЄС від минулої осені. Це означатиме, що всі нинішні країни ЄС платитимуть більше, а отримуватимуть менше.
“Блок вирішив, що підготовка до можливої інтеграції України, Молдови, Грузії та шести західнобалканських країн має відбуватися внутрішньо, а не на очах у громадськості”, – йдеться у статті.
Коли європейські лідери зберуться цього тижня на саміті, вони майже не торкнуться свого внутрішнього домашнього завдання щодо розширення.
ЄК мала опублікувати повідомлення про реформу перед розширенням наприкінці лютого. Але цього не сталося. Кілька країн попросили менше зосереджуватися на фінансових наслідках і майбутніх інституційних реформах, додав один з дипломатів ЄС.
Автори вказують, що вибори до Європарламенту ускладнюють це питання. Ті, хто виступає за розширення, можуть побоюватися, що вони ініціюють дебати про реформи, що може мобілізувати прихильників більш тісного ЄС. Йдеться про Угорщину.
Водночас деякі країни втрачають терпіння і закликають до більш активних дій щодо розширення. Державний секретар Португалії з європейських справ, чия країна наполягає на проведенні реформ всередині ЄС, заявив, що процеси розширення і внутрішніх реформ повинні йти пліч-о-пліч.
Але справжні дебати відбудуться після європейських виборів, кажуть дипломати та урядовці. Очікується, що Польща, яка отримає ротаційне головування в Раді ЄС у 2025 році, почне закладати основу для розширення.
Вступ України в ЄС
У грудні 2023 року Європейська Рада вирішила розпочати переговори про вступ до Європейського Союзу з Україною та Молдовою. А у березні 2024 року Європейська комісія затвердила переговорну рамку про вступ України до ЄС. Прем’єр-міністр зауважив, що цей крок є свідченням того, що Україна обов’язково буде членом Євросоюзу.
Після представлення документів їх мають обговорити та погодити держави-члени ЄС. Дипломати та офіційні особи ЄС попереджають, що угода між 27 європейськими столицями, необхідна для офіційного початку переговорів, навряд чи відбудеться до червневих виборів до Європарламенту.
