Замахи на президентів США: у них стріляли психопати, змовники та месники

Фото: REUTERS

Замах на Дональда Трампа став уже 12-м в історії США, коли лідер країни отримував поранення або гинув від рук терориста. Доля виявилася прихильною до експрезидента і, можливо, наступного нового “старого” господаря Білого дому. Напад 20-річного Томаса Метью Крукса (швидше за все, одинака, що «злетів із котушок», і це мають визначити спецслужби) міг повернути у зворотному напрямі політичну програму найвпливовішої держави у світі. І, напевно, вплине на нинішні передвиборчі перегони. Це той випадок, коли історія дуже химерно робить круті повороти. У таке відбувається не вперше.

Спецслужби свого часу оголошували про 45 замахів на президентів США. Найбільше «дісталося» Біллу Клінтону (президент у 1993–2001 рр.). Хтось хотів позбавити його життя 30 разів! І хоча у справах про спроби напасти на нього було затримано близько 80 осіб, подробиці жодного з цих випадків не потрапили до преси, так і залишившись у сухих зведеннях спецслужб.

А ось здійснені з першої спроби замахи забрали життя чотирьох глав американської держави, двоє були важко поранені, ще п’ятеро чули свист кулі, що пролітає повз, або клацання осічки спрямованого на них пістолета. Коли, на кого та чому стріляли у президентів – у матеріалі Коротко про.

Авраама Лінкольна вбили у театрі

Першим загинув від рук убивці Авраам Лінкольн (1861-1865 рр. правління). Сталося це 14 квітня 1865 року. Через 5 днів після припинення війни між «Північчю» і «Півднем», що закінчилася підписанням капітуляції «Півдня». Лідера переможців застрелили у театрі Форда, у Вашингтоні. Лінкольн був на виставі у президентській ложі, коли актор-«конфедерат» Джон Бут вистрілив йому в голову. Поранення виявилося смертельним, наступного ранку 16-й президент США помер. Бута, що втік, поліція знайшла тільки через два тижні в сусідньому штаті, де він ховався в ангарі. Під час стрілянини його застрелили.

Вбивця не був одинаком. Він входив у таємну організацію, яка планувала викрадення Лінкольна ще під час війни. Коли ж протистояння виявилося програним, президентові вирішили помститися. Було затримано і соратників Бута, четверо з яких (у тому числі вперше в історії США і жінка – Мері Саррет) засуджено до страти і повішено.

І, так, трагічна смерть Лінкольна стала причиною появи навколо його імені ореолу мученика, який загинув за свободу країни. Цей образ дбайливо підтримується дотепер.

В Авраама Лінкольна стріляли у момент кульмінації постановки комедії. Через сміх у залі публіка не почула пострілу, і Бут зміг втекти. Фото: wikipedia.org

Джеймс Гарфілд помирав кілька місяців

І знову трагедія сталася у Вашингтоні. На цей раз із 20-м президентом США Джеймсом Гарфілдом (1881 рік). Йому пророкували блискуче майбутнє на посаді глави держави. Талановитий самоучка з дуже прогресивними поглядами, Гарфілд пробув на посаді всього 4 місяці. Політик знаходився на вокзалі, коли йому в спину зі слабопотужного револьвера «Бульдог» вистрілив письменник, адвокат та проповідник Шарль Гіто. Психічно неврівноважена людина домагалася посади консула у Франції та вважала, що його просування гальмував саме президент.

Боротьба за життя Гарфілда ​​тривала 2,5 місяці. Глава держави за цей час схуд з 96 кг до 58. Весь цей час лікарі намагалися знайти у тілі та витягти кулю. Цього так і не вдалося зробити, і політик помер від загального зараження крові. Гіто був визнаний осудним і засуджений до страти через повішення.

Джеймс Гарфілд отримав кулю в спину і спочатку навіть не зрозумів, що сталося. Фото: wikipedia.org

Вільям Мак-Кінлі врятував свого вбивцю від лінчування

Буффало. Панамериканська виставка, 6 вересня 1901 року. 25-й президент США Вільям Мак-Кінлі (1897-1901 рр.) дружелюбно посміхається і роздає автографи, попутно тисне руки всім охочим. Справи в країні йдуть у гору, народ багатіє, президента обрали на другий термін. Все добре. Кажуть, напередодні він навіть розпорядився зменшити охорону, адже народ його любить!

У порядку черги до нього підходить молодий блондин із забинтованою правою рукою (там захований пістолет). Стріляє впритул, бодігарди одразу навіть не зрозуміли того, що відбувається. Перша куля рикошетить від гудзика кітеля, друга потрапляє у живіт і ушкоджує внутрішні органи. Лікарі тиждень боролися за його життя, але, як і у випадку з Гарфілдом, не змогли дістати кулю і запобігти загальному зараженню крові.

Стріляв у президента 26-річний син угорського емігранта Леон Чолгаш. Молода людина була радикально налаштованим анархістом, який підтримував ідею знищення тиранів у всьому світі. До речі, поранений президент наказав охороні врятувати свого вбивцю від натовпу, що накинувся на нього. Тим самим запобіг лінчуванню. Чолгаша спочатку підлікували у тюремному лазареті, а потім стратили на електричному стільці.

Вільям Мак-Кінлі був упевнений, що народ Америки його любить, і попросив зменшити охорону. Фото: wikipedia.org

«Хто вбив Кеннеді» досі залишається загадкою

Загибель 22 листопада 1963 року в Далласі 35-го президента США Джона Кеннеді (1961-1963 рр.) – досі залишається однією із головних загадок ХХ століття. Розслідування проводили як на державному рівні, так і на приватному. І не раз, і не два. Знімалися фільми, писалися книжки. Але таємниця залишилася не розкритою досі. За офіційною версією, у кортеж президента стріляв колишній десантник Лі Харві Освальд. Передбачався можливий зв’язок останнього із КДБ. Самого Освальда застрелили за кілька днів під час транспортування до федеральної в’язниці. Його вбивця, Джек Рубі, помер у СІЗО.

Справа так і підвисла у невизначеному стані. Яку мету переслідував Освальд (якщо він був стрільцем)? Мотиви Рубі також залишаються невідомими. Та й версія причетності СРСР до цього замаху мала спірний вигляд. Відносини між країнами тоді лише  почали набувати конструктивних рис.

Досі обговорюється конспірологічна версія про боротьбу усередині політичних еліт у самих Штатах. Кеннеді був для багатьох незручним, «норовливим» політиком. І це було єдиним убивством, організованим, найімовірніше, професіоналами. До речі, Кеннеді – єдиний, хто загинув від куль убивці – політика-демократа, усі попередні були республіканцями.

Джон Кеннеді з дружиною за кілька секунд до фатального пострілу. Фото: wikipedia.org

Рональд Рейган – лікарю, що його рятував: «Сподіваюся, ви республіканець?»

У ХХ столітті серія замахів на перших осіб США завершилася пораненням 40-го президента США – республіканця Рональда Рейгана (1981-1989 рр.). Сталося це 30 березня 1981 року.

Як і в багатьох випадках, нападником була людина з психічним розладом. 26-річний Джон Хінклі всіляко намагався привернути увагу зірки Голлівуду – 19-річної Джоді Фостер. Стандартні методи залицяння результату не принесли, і молодик вирішив зробити щось таке, що змусило б говорити про нього всю країну. Нічого кращого не придумав, окрім як застрелити президента.

Приїхав до Вашингтона, прочитав у газеті робочий розклад Рейгана та вибрав найбільш вдале місце для нападу. Коли політик виходив із готелю “Хілтон”, де виступав на з’їзді профспілок, Хінклі дочекався його з командою супроводжуючих та кілька разів вистрілив. Троє людей дістали поранення. У самого Рейгана куля потрапила, зрикошетивши від броньованого авто. Тим не менш, ударної сили вона не втратила, і отримане поранення виявилося серйознішим, ніж здавалося на перший погляд: були пробиті легені і пошкоджені внутрішні органи.

Врятувала 70-річного політика оперативність лікарів та щасливий збіг обставин. Кажуть, що весь цей час президент був у свідомості і перед операцією запитав у хірурга: «Сподіваюся, ви республіканець?». Лікар нібито відповів: “Сьогодні вся країна – республіканці”.

Шестигодинна операція пройшла успішно, Рейган швидко повернувся до своїх обов’язків. До речі, після замаху його рейтинг зріс до фантастичних 67%. Хінклі ж був визнаний судом неосудним, кілька років провів у психіатричній лікарні. Нині мешкає на волі під наглядом поліції.

Привітання президента за мить перерве серія пострілів, зроблених Хінклі. Фото: wikipedia.org

ДО РЕЧІ

Жінки стріляли рідко і не точно

У всіх замахах, що відбулися, лише один президент був атакований жінками. Двічі і обидва рази невдало. Це довелося пережити 38-му господареві Білого дому Джеральду Форду (1974-1977 рр.). На його життя робили замах у вересні 1975 року. Спочатку, 5 вересня, стріляла Лінетт Фромм – учасниця банди Чарльза Менсона. Пістолет дав осічку, і терористку затримали. Вдруге, 21 вересня того ж року, зброю до рук взяла Сара Джейн Мур, активістка лівого руху. Форду пощастило, куля пролетіла за кілька сантиметрів від його голови.

Источник: kp.ua