Українські жінки-учені, що формують локальний і світовий порядок денний у всіх сферах науки. Хто вони?
11 лютого відзначається Міжнародний день жінок і дівчат у науці. У партнерстві із організацією INSCIENCE, що популяризує науку та доказову медицину, Forbes Ukraine склав список 15 українських лідерок у науці. Кожна із них – яскрава представниця своєї сфери, інноваторка та дослідниця, яка розширює кордони своїх дисциплін.
«Жінкам важливо мати рольові моделі в науці, – каже партнерка і співзасновниця організації INSCIENCE Олена Скирта. – Мені б хотілося, щоби їх ставало якомога більше».
Вона наводить дослідження, у якому дітям США пропонували намалювати вченого. З 1966 по 1967 рр. жінок-науковиць малював лише 1% учасників. У 1986 – 33%. У 2006 жінку намалювали уже 58%. «Одна із причин такої динаміки – збільшення кількості рольових моделей жінок у науці», – переконана Скирта.
Втім, це ж дослідження показало: діти старшого віку все-таки частіше зображають вчених-чоловіків. Причина – вплив соціальних норм та стереотипів, вважає співзасновниця INSCIENCE.
В Україні збільшується кількість можливостей для жінок у науці, каже партнерка Скирти та співзасновниця INSCIENCE Анна Орєхова. «З’являються спеціальні стипендії, менторські програми для підтримки науковиць, а гендерних упереджень загалом стає менше», – говорить вона.
Але це ще не перемога. Чим вищий кар’єрний щабель у науці, тим менший там відсоток жінок, каже Орєхова. «До прикладу, серед чинних академіків НАН України – 155 чоловіків і всього 7 жінок», – говорить вона.
Одне з можливих рішень – говорити про здобутки та досягнення українських науковиць на широку аудиторію.
У партнерстві із організацією INSCIENCE, що популяризує науку та доказову медицину, Forbes Ukraine склав список 15 українських лідерок у науці. Кожна із них – яскрава представниця своєї сфери; інноваторка та дослідниця, яка розширює кордони своїх дисциплін. Фото ілюстрація Анастасія Левицька
У списку «15 українських лідерок у науці» – вчені, що працюють у сферах біології, фізики, історії, соціології, кліматології, астрономії, математики та наукомісткому бізнесі. Їхні наукові інтереси надзвичайно різноманітні: дослідження історії підприємництва, спостереження за астероїдами, очищення води від забрудників, гендерні студії та вивчення процесів, що регулюють рух сперматозоїдів.
Дві фігурантки списку – Тамара Марценюк та Світлана Оксамитна – соціологині та дослідниці гендеру, учениця та учителька. «Співпраця та взаємовплив цих науковиць, їхні здобутки і визнання свідчить про формування наукової школи, – каже докторка філософських наук Наталія Кривда. – Тільки у наступництві та спадковості виростає, міцніє і структурується простір можливостей».
Поруч у списку – науковиці із десятиліттями досвіду та молоді вчені. «Йдеться про легендарних дослідниць, як, наприклад, історикиня професорка Наталя Яковенко, – каже військовий і голова Українського інституту національної пам’яті Антон Дробович. – Та і про неймовірно цікавих молодих докторок – як Тетяна Водотика, яка займається історією бізнесу».
«Ця ініціатива дає можливість у найважчий час, у найлютішу фазу війни, озирнутися навколо, відзначити і надихнутися працею неймовірних науковиць, які роблять спільноту сильнішою, мудрішою та цікавішою», – резюмує Дробович.
Як ми рахували
Процес формування списку «15 українських лідерок у науці» складався із 6 етапів.
Перший крок – перелік критеріїв для потрапляння до списку, який разом із експертами сформувала команда INSCIENCE. До переліку увійшли:
- наукові досягнення та внесок номінантки у відповідну галузь науки;
- новаторські ідеї та/або розробки у сфері науки номінантки. Для фундаментальних наук: новизна та потенціал дослідження;
- викладацька діяльність, участь у програмах менторства, спрямованих на розвиток нового покоління вчених, активність у популяризації науки;
- дослідження та інші роботи номінантки, які свідчать про науковий внесок. Кількість публікацій та цитувань у авторитетних наукових виданнях; чи є номінантка першою авторкою, як активно співпрацює з іншими вченими у світі;
- визнання, нагороди або стипендії, міжнародні гранти, отримані номінанткою за наукову діяльність.
Було сформовано сфери для списку: біологія, хімія, фізика та астрономія, математика, медицина, суспільні науки, історія, науки про Землю, наукомісткий бізнес та економіка.
52 експерти та експертки отримали від INSCIENCE прохання номінувати у список науковиць. Результат першого кола опитування – лонглист із 64 вчених.
Першу оцінку провели експерти другого кола – вони оцінили усіх номінанток за критеріями від 1 до 10 балів. Було сформовано шортліст із 50 науковиць.
Шортліст було передано до оцінки журі. До їхнього списку увійшли:
- Олена Вовк, співвласниця та голова наглядової ради компанії Enzym Group;
- Наталя Кривда, докторка філософських наук, професорка кафедри української філософії та культури КНУ ім. Тараса Шевченка;
- Оксана Безущак, докторка фізико-математичних наук, декан механіко-математичного факультету КНУ ім. Тараса Шевченка;
- Карамушка Віктор, кандидат біологічних наук, завідувач кафедри екології факультету природничих наук НаУКМА;
- Валентина Мєшкова, докторка сільськогосподарських наук, професорка Харківського національного аграрного університету імені Василя Докучаєва;
- Наталя Мельник, директорка Bendukidze Free Market Center;
- Антон Дробович, кандидат філософських наук, магістр правознавства, голова Українського інституту національної памʼяті;
- Сергій Данилов, нейробіолог, засновник та СЕО Beehiveor Academy and R&D Labs;
- Анна Белєванцева, операційна директорка стартапу Esper Bionics.
Кандидатки, що отримали найвищі бали від журі, склали список «15 українських лідерок у науці».
Читати більше Згорнути
Список не є вичерпним та сформований у довільному порядку.
15 українських лідерок у науці
Тамара Марценюк
Соціологія
Сфера досліджень: соціологія гендеру, соціальна структура суспільства, гендерні відносини та гендерна політика тощо.
Тамара Марценюк Фото колаж Анастасія Левицька
До фемінізму можна прийти двома шляхами: через досвід (часто проблемний та негативний), або через освіту, казала Тамара Марценюк в інтервʼю The Ukrainians. «Мені пощастило — я пройшла другий шлях», – говорить науковиця.
На третьому курсі Києво-Могилянської академії Марценюк прослухала курс «Вступ до гендерних студій», який вплинув на формування її наукового інтересу. Науковиця обрала темою бакалаврської роботи питання маскулінності та чоловічих студій. Захистивши її та магістерську, Марценюк почала викладати на кафедрі соціології НаУКМА. Вона читає авторські курси «Вступ до гендерних студій», «Гендер і політика», «Соціальні проблеми України та світу» тощо.
Один із проєктів Марценюк – соціологічні дослідження «Невидимий батальйон», що тривали з 2015 по 2023 рр. і вивчали інтеграцію жінок у ЗСУ. Соціологиня вважає, за вісім років війни жінки стали помітнішими в армії, а суспільство має позитивне враження від жінок-військових. Проведене агенцією InfoSapience у квітні 2022-го дослідження показує, що 80% опитаних підтримують ідею рівних прав і можливостей для чоловіків і жінок у ЗСУ.
Марценюк – авторка численних статей і книжок, зокрема «Гендерна рівність та недискримінація на практиці» (2021 р.), «Чому не варто боятись фемінізму» (2018 р.) та «Захисники галактики». Влада і криза в чоловічому світі» (2020 р.), та курсу ««Жінки та чоловіки: гендер для всіх» на платформі Prometheus. «Давно знайома із роботами пані Марценюк, – каже Наталія Кривда. – Її праці «Чому не варто боятись фемінізму» та «Захисники галактики» видаються мені обовʼязковими для прочитання».
У вересні 2023-го Марценюк стала лауреаткою премії Емми Ґолдман, яка присуджується за досягнення та внесок у дослідження фемінізму та нерівності.
Світлана Оксамитна
Соціологія
Сфера досліджень: соціальна структура суспільства, соціальна нерівність, міжгенераційна класова й освітня мобільність, гендерні дослідження в соціології.
Світлана Оксамитна Фото колаж Анастасія Левицька
Професорка і докторка соціологічних наук Світлана Оксамитна викладає у Києво-Могилянській Академії. «Вона була однією із засновниць гендерної соціології у пострадянській науці», – каже Тамара Марценюк.
У 90-х роках Оксамитна попросила написати на табличці на дверях свого кабінету «завідувачка кафедри соціології». «Колеги з інших кафедр водили студентів, показували і сміялись», – згадує Оксамитна у розмові з Марценюк для проєкту «Гендер у деталях».
До гендерної тематики Оксамитна, яка описує себе як академічну гендеристку, прийшла через соціологію. Працюючи у Массачусетському університеті над кандидатською дисертацією на тему «Структурні та особистісні передумови здійснення трудової кар’єри», вона отримала доступ до іноземної літератури на тему соціології, зокрема – гендеру.
У діалозі з Марценюк Оксамитна називає своїми заслугами впровадження гендерної тематики у вищій освіті і започаткування напрямку гендерних студій у НаУКМА, який виховав покоління нових дослідниць і дослідників. Оксамитна викладає в академії із початку 1990-х, її курс «Вступ до гендерних студій» стартував наприкінці десятиліття.
Поліна Лішко
Біологія
Сфера досліджень: клітинна біологія, біологія розвитку, репродуктивна біологія.
Поліна Лішко. Фото John D. and Catherine T. MacArthur Foundation Фото колаж Анастасія Левицька
У 1987 році стипендіатом премії Мак-Артура, відомої як «грант геніїв», став нейроендокринолог Роберт Сапольські. Три роки потому – письменниця та критикиня Сьюзан Зонтаг. У 2020-му – українська біологиня, професорка клітинної біології та фізіології в Школі медицини Вашингтонського університету Поліна Лішко.
Лішко отримала премію за «дослідження клітинних процесів, що керують заплідненням ссавців, та відкриття нових шляхів для контрацепції та лікування безпліддя», йдеться на сайті Мак-Артура. Науковиця розкриває процеси, що регулюють рух сперматозоїдів через жіночий репродуктивний тракт, та розвиток акросому – органоїду на голівці сперматозоїда, що дозволяє проникати через захисне покриття яйцеклітини.
«Ми описали основні молекули, необхідні для нормальної роботи сперматозоїдів, – казала Лішко Bird in Flight. – Вони були на сперматозоїдах завжди, просто люди не знали, як ці молекули регулюються. Тепер ми знаємо». Описана науковицею та її командою молекула одночасно «вмикає» режим свердла, що дозволяє сперматозоїду пробурювати шлях до яйцеклітини, і GPS-датчиком, завдяки якому він знаходить цей шлях, пояснювала Лішко.
Якщо її дослідження будуть успішними, це дозволить винайти два контрацептиви: негормональний жіночий та чоловічий. Для Лішко це важливо, проте застосування знань на практиці не є її самоціллю. «Коли проводиш експеримент і отримуєш дані, які до тебе ніхто не бачив, переживаєш сплеск адреналіну, ніби ти альпініст, який тільки що підкорив вершину», – казала науковиця.
Алла Ємець
Біологія
Сфера досліджень: генетика, молекулярна біологія, стресостійкість рослин на молекулярному і клітинно-біологічному рівнях.
Алла Ємець. Фото надано Guzema Фото колаж Анастасія Левицька
Алла Ємець – завідувачка відділу клітинної біології та біотехнології «Інституту харчової біотехнології та геноміки Національної академії наук України». Її напрямок – фундаментальні дослідження стресостійкості рослин на молекулярному і клітинно-біологічному рівні. Науковиця вивчає розробку та використання методів генетичної інженерії для створення генетично модифікованих рослин, досліджує можливості використання біоінформатики та структурної біології для пошуку сполук, які можна застосовувати у сільському господарстві та медицині.
Наукова новизна її досліджень – зʼясування ролі цитоскелету рослин у сприйнятті та передачі клітинних сигналів у відповідь на дію стресових чинників довкілля.
На початку вторгнення від тяжких думок Ємець рятувала лише робота, розповідала науковиця в інтервʼю ELLE. Вона зосередилась на підготовці статей, досліджень та проєктних пропозицій. «Одне з найбільших досягнень за цей час – збереження колективу наукових співробітників та аспірантів, – казала Ємець. – Разом ми підготували багато якісних публікацій для престижних журналів».
Ємець – авторка понад 200 наукових робіт із більш як 1500 цитуваннями. Вона підготувала 11 кандидатів наук і є менторкою та керівницею ще трьох аспірантів. У 2023-му науковицю запросили увійти до редакції журналу Protoplasma, розповідала Ємець ELLE. «Цей журнал випускається видавництвом Springer і є одним із найбільш впливових часописів у моїй галузі, – казала біологиня. – Для мене це велика честь і велика відповідальність».
Марина Вязовська
Математика
Сфера досліджень: теорія чисел, комбінаторна геометрія.
Марина Вязовська. Фото Getty Images Фото колаж Анастасія Левицька
У липні 2022-го професорка Політехнічного університету Лозанни Марина Вязовська стала другою жінкою в історії, яку було нагороджено найпрестижнішою світовою відзнакою з математики – медаллю Філдса.
Українка з династії хіміків, яка народилася та здобула освіту у Києві, а нині живе у Швейцарії, запропонувала розвʼязок задачі про «досконале» розміщення сфер у просторі. Задачу про пакування сфер у тривимірному просторі математик та астроном Йоганн Кеплер сформулював ще у XVII сторіччі. Вязовська впоралася із проблемою для 8- та 24-вимірного просторів.
Науковиця присвятила цій роботі два роки, розповідала вона в інтервʼю The Ukrainians. «Часом здавалось, це безрезультатно, але мені важко зупинитися, коли входжу в азарт, – казала Вязовська. – Задіяна емоційна сфера, де не все можна раціонально пояснити».
Вязовська відзначена низкою престижних міжнародних відзнак, зокрема – орденом «За заслуги» першого ступеня, каже докторка фізико-математичних наук Оксана Безущак. «Вона – популяризаторка науки і освіти: наприклад, минулого року читала курс дискретної математики для студентів КНУ ім. Тараса Шевченка», – говорить Безущак. Вязовська також є однією з організаторок Міжнародного центру математики в Україні, що відкрився влітку 2023-го.
Над чим далі працюватиме лавреатка премії Філдса? Продовжуватиме розвʼязувати геометричні задачі, думати про питання в аналізі Фурʼє, як побудувати функції зі спеціальними властивостями, казала математикиня «Суспільному». «З іншого боку, хотілося б вивчати щось нове, – додає Вязовська. – Шукати галузі, в яких мої знання могли б бути корисними».
Олена Ванєєва
Математика
Фокус досліджень: застосування алгебраїчних методів у математичній фізиці, зокрема в симетрійному аналізі диференціальних рівнянь.
Олена Ванєєва. Фото vogue.ua Фото колаж Анастасія Левицька
У липні 2022-го у Парижі фундація L’Oréal та UNESCO відзначили 45 видатних науковиць. Однією із них стала українка Олена Ванєєва – докторка фізико-математичних наук та заступниця директора з наукової роботи Інституту математики НАН України. «Міжнародна премія L’Oreal-UNESCO була проривом для мене, – казала Ванєєва в інтервʼю Wonderzine. – Я стала першою математикинею і першою українкою, яка перемогла у цьому конкурсі».
Ванєєва – заступниця директора з наукової роботи Інституту математики НАН України і докторка фізико-математичних наук. Математика має прикладну цінність у всьому, що оточує людей, казала науковиця Vogue Ukraine. «Без математики ми не мали б ані мобільних телефонів, ані гугл-мап», – додала вона. Результати досліджень Ванєєвої допомогли спростити та оптимізувати задачі пошуку симетрій – вона спеціалізується на застосуванні алгебраїчних методів у математичній фізиці, і зокрема в симетрійному аналізі диференціальних рівнянь.
У математиків симетрія вважається мірою краси, казала Ванєєва. «З математичного погляду симетрія – перетворення математичного обʼєкта, як-от обертання чи переміщення у просторі, після якого обʼєкт зберігає початковий вигляд», – пояснювала науковиця.
Для справжнього математика його справа близька до вишуканого мистецтва, переконана Ванєєва.
Ірина Бельська
Астрономія
Сфера досліджень: геліофізика та фізика Сонячної системи, спектроскопія та поляриметрія малих тіл.
Ірина Бельська. Фото vogue.ua Фото колаж Анастасія Левицька
Харківʼянка Ірина Бельська почала досліджувати астероїди у 1970-х. Вона стала першою науковицею СРСР, що захистила кандидатську дисертацію з фізики астероїдів, і першою жінкою-докторкою наук Харківської обсерваторії.
Бельська – завідувачка відділу малих тіл Сонячної системи у Науково-дослідному інституті астрономії Каразінського університету. Вона вивчає фізику астероїдів, комет і обʼєктів Сонячної системи, розташованих далеко за орбітою Нептуна. У 2021-му Бельська очолила комісію з вивчення астероїдів у Міжнародному астрономічному союзі (МАС), ставши першою українкою, що отримала у ньому керівну посаду. МАС було засновано 100 років тому, він обʼєднує 12 000 науковців та науковиць.
У школі улюбленими предметами Бельської були фізика, математика та хімія. Астрономію науковиця обрала, адже вона обʼєднує ці три науки. Разом із науковим керівником, професором Дмитром Лупішком, Бельська розпочала новий напрямок – дослідження фізичних властивостей астероїдів. «Ми були серед перших дослідників [цієї сфери], – казала Бельська в інтервʼю для сайту Каразінського університету. – І досі харківська астероїдна команда є однією із найпотужніших у Європі».
На честь Бельської назвали астероїд. Небесне тіло «8786 Бельська» знаходиться у головному поясі, його діаметр – близько 10 км. «У мене є «нерухомість» у космосі», – жартує науковиця.
Ганна Морозовська
Фізика
Сфера досліджень: фундаментальні задачі фізики сегнетоелектриків, сегнетоелектриків-напівпровідників, сегнетомагнетиків, мультифероїків, параелектриків-іоників.
Ганна Морозовська. Фото Енциклопедія Сучасної України Фото колаж Анастасія Левицька
Професорка Ганна Морозовська – докторка фізико-математичних наук, професорка Інституту фізики НАНУ. Морозовська досліджує сегнетоелектрики; це речовини, що мають спонтанну поляризацію, яку можна змінити за допомогою зовнішнього електричного поля. Вони використовуються у техніці – зокрема, при виробництві конденсаторів.
Морозовська – одна з найцитованіших вчених, що працюють в Україні. За даними наукометричної бази Scopus її роботи процитовані майже 12 тисяч разів. Роботи фізикині публікуються у провідних наукових виданнях, як-от у журналі Nature Nanotechnology, що висвітлює дослідження у нанотехнологіях з 2006 року, і журналі Science, що видається із кінця XIX століття.
Наталя Яковенко
Історія
Сфера досліджень: соціокультурні аспекти історії України XVI–XVII ст.
Наталя Яковенко Фото колаж Анастасія Левицька
«Головна українська історикиня останніх десятиліть», – каже про докторку наук Наталю Яковенко літературознавець і критик Євгеній Стасіневич. У пості від 7 березня 2022-го він розповів, що Яковенко працює над першим україномовним перекладом праці «Ab urbe condita» римського історика Тіта Лівія. «У ці хвилини у Києві літня феноменальна історикиня планомірно перекладає Лівія. Бо так треба, – додав Стасіневич. – Ми воюємо саме за це».
«Не можу сидіти нічого не роблячи, тому що звикла все життя щось робити інтелектуально», – пояснила Яковенко «Суспільному». Вона припинила викладати наживо у Києво-Могилянській академії за два роки до великої війни через стан здоровʼя.
Інтерес до історії Яковенко, класична філологиня за освітою, вперше відчула, працюючи після закінчення університету в історичному архіві. Науковиця почала самостійно вивчати дисципліну: почала з історії України Миколи Маркевича, потім були праці Миколи Костомарова, Володимира Антоновича, Михайла Грушевського, описувала Яковенко в інтервʼю «Україні модерній».
Яковенко досліджує історію України XVI–XVII ст.. Вона – авторка робіт «Дзеркала ідентичності. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI – початку XVIII століття»,«Нарис історії середньовічної та ранньомодерної України», «Паралельний світ. Дослідження з історії уявлень та ідей в Україні XVI–XVII ст» та праці про українську шляхту Волині та Центральної України з кінця XІV до середини XVII століття.
Тетяна Водотика
Історія
Сфера досліджень: історія українського бізнесу, урбаністика та повоєнна відбудова.
Тетяна Водотика Фото колаж Анастасія Левицька
Кандидатка історичних наук Тетяна Водотика досліджує розвиток українського підприємництва в ХІХ–ХХ століттях. Звідки цей інтерес? «Люди схильні бачити у підприємцях крутих, освічених та багатих благодійників, але це лише один бік багатогранної фігури, – розповідала Водотика в інтервʼю проєкту Historians. – Там ще є і невігластво, і зверхність, і корпоративізм, і здирництво. А є ще робітники, яких дурили і недоплачували».
Водотика – авторка декількох книжок про історію українського бізнесу. Остання – «Виклик, шанс, зміна. Історія українського підприємництва» – вийшла у 2023-му. У ній Водотика описує, як українські бізнеси минулого визначають розвиток сучасного підприємництва. «Які паралелі між сімейною справою Ельворті й сучасною ROZETKA?», йдеться в описі книги. Серед інших робіт Водотики – «Історії успіху. Видатні українські бізнесмени ХІХ ст», «Почесні громадяни Києва. 1874-1917» та ін.
Інший напрямок наукових досліджень Водотики – урбаністика. Вона – академічна директорка магістерської програми «Урбаністика та повоєнна відбудова» у KSE. У 2016-му Водотика заснувала академічний журнал «Місто: історія, культура, суспільство», що публікує дослідження на теми міської історії, проблем розвитку міської культури, феномену міста в світовому історичному процесі тощо.
Тетяна Мітченко
Наукомісткий бізнес
Сфера досліджень: сорбційні, іонообмінні та мембранні процеси, очищення водних розчинів стічних вод і технологічних розчинів від забруднювачів.
Тетяна Мітченко Фото колаж Анастасія Левицька
У 2017-му виробник фільтрів та систем очищення води «Екософт» побудував в Ірпені завод і склад із продукцією. У перший місяць повномасштабного вторгнення їх зруйнували росіяни. За оцінкою судекспертів, окупанти завдали компанії шкоди на €13,1 млн. Щоб повернутись до довоєнного рівня виторгу – $37 млн – компанії знадобиться до чотирьох років, прогнозує співвласник «Екософта» Андрій Мітченко. Друга співвласниця компанії – його мати і докторка технічних наук Тетяна Мітченко.
Компанію було засновано у 1991-му. Тетяна відповідає за екологічну складову, Андрій – CEO, що відповідає за технічну частину. Фахівчиня у галузі очищення води, Мітченко не мріяла про карʼєру підприємиці; її приваблювала наука. Закінчивши КПІ, вона працювала у Науково-дослідному інституті хлорної промисловості, займалась очищенням стічних вод від ртуті та кадмію. У 1996 році Мітченко стала консультанткою міжнародної хімічної компанії Dow Chemical.
У чому секрет «Екософту»? Мітченко досліджувала сорбційні, іонообмінні та мембранні процеси, а також методи очищення стічних вод. Вона винайшла і запатентувала суміш для фільтрів, що очищає воду одночасно від заліза, марганця, жорсткості, органіки, алюмінія та амонія – у той час як конкуренти встановлювали по окремому фільтру для кожного забруднювача, розповідала вчена delo.ua. У 2019-му Андрій Мітченко продав контрольний пакет акцій австрійському виробнику систем очищення води BWT AG.
У 2021-му за підтримки «Екософту» у КПІ стартував навчально-дослідно-випробувальний Центр сучасних водних технологій. Його керівницею стала Мітченко.
Наталія Стулова
Компʼютерні науки
Сфери досліджень: методи перевірки програмного забезпечення на основі специфікацій, аналіз вихідного коду та програмної документації.
Наталія Стулова Фото колаж Анастасія Левицька
Наталія Стулова – провідна дослідниця компанії MacPaw, однієї з найбільших українських продуктових компаній. Її флагманський продукт – програма CleanMyMac, розроблена для очищення роботи MacBook.
Стулова навчалась у Київському політехнічному інституті, потім – у Мадридському технічному університеті, де отримала Ph.D за напрямком «Програмне забезпечення, системи та обчислення». Коли почалось повномасштабне вторгнення, Стулова закінчувала роботу у Берні і планувала повернення у Дніпро. Нині науковиця працює у Швейцарії.
В університеті Берна Стулова була старшою науковою співробітницею групи Композиції Програмного Забезпечення й очолювала команди, що працювали над трьома основними напрямками: інструменти для інженерії вимог low-code, для виявлення неузгодженої документації та емпіричні дослідження оцінювання якості коментарів. До Берна Стулова працювала у Лозанні – у лабораторії автоматизованого обґрунтування та аналізу (Lab for Automated Reasoning and Analysis).
У липні 2022-го журнал асоціації Swiss Informatics Society опублікував статтю Стулової «The Curious Case of Software Documentation», у якій вона пише про те, чи є вихідний код достатньою документацією. Це був останній текст науковиці, написаний до вторгнення Росії.
Олена Красовська
Біотехнології
Сфера досліджень: біотехнологія мікроорганізмів, генетика дріжджових організмів.
Олена Красовська. Фото Enzym Group Фото колаж Анастасія Левицька
Українська компанії Enzym Group займається виробництвом дріжджів, натуральних кормових добавок для тварин і розробкою продуктів для здорового харчування. Візія компанії – стати глобальною біокомпанією до 2032 року, розповідала голова наглядової ради компанії Олена Вовк. Перший крок на цьому шляху – створення у 2015-му центру R&D, який очолює біотехнологиня та генетикиня Олена Красовська.
Науковці лабораторії виготовляють зразки, наближені до тих, що продукуватиме виробництво у промислових масштабах. Наукомісткий бізнес від науки загалом відрізняє жорсткий фактор часу, каже Вовк. «У бізнесі є чіткі задачі, які треба реалізовувати у короткі терміни», – пояснює вона.
Зокрема у R&D розробляють і тестують дріжджові екстракти, натуральні кормові добавки для тварин та флейки – суперфуд, що на 60% складається із протеїну. «R&D зробило флейки зі спіруліною, на черзі хлорела і середземноморські овочі, – розповідала Вовк у грудні 2023-го. – Кілька партій вже продали у Європі».
Світ переживає революцію харчового напряму, казала Красовська на заході New Food Summit 2023. Якщо українці хочуть інтегруватись в європейське суспільство, потрібно модернізувати напрямки смачної і корисної їжі, додала вона.
R&D центр компанії Enzym Group виховує нове покоління науковиць і науковців. Студенти-біотехнологи можуть пройти практику і стажування у компанії і залишитись у команді, якщо результати будуть успішними. У 2021-го Enzym Group та Explogen запустили проєкт «Біотехнологічні студії» – інтенсив і воркшопи для студенток і студентів 3-4 курсів. Красовська – одна з ідеологинь та учасниць цієї програми.
Світлана Краковська
Кліматологія
Сфера досліджень: кліматологія, фізика хмар та опадів, полярна метеорологія.
Світлана Краковська Фото колаж Анастасія Левицька
«Науковиця Міжурядової групи експертів зі зміни клімату (МГЕЗК) стає міжнародною адвокаткою своєї країни», – йдеться в описі Світлани Краковської на сайті журналу Nature. У 2022-му видання назвало Краковську однією з десяти людей, що формували науку цього року.
За декілька днів після початку вторгнення Краковська виступила на онлайн-дзвінку МГЕЗК. «Викликана людьми зміна клімату і війна проти України має ті ж самі корені: викопне паливо і залежність від нього, – сказала вона. – Легкість, із якою можна отримати енергію, спалюючи вугілля, нафту чи газ, змінила баланс сили у світі». Присутні на дзвінку делегації виказали солідарність із Україною. У 2022-му Краковська подорожувала світом і виступала на заходах у Відні, Давосі, Нью-Йорку, Шарм-ель-Шейху, нагадуючи, що світ має наслідувати рішучість українців у війні із Росією, аби подолати зміни клімату.
Краковська не одразу прийшла у дослідження клімату – до МГЕЗК науковиця доєдналась у 2013-му. До цього вона вивчала метеорологію і стала фізикинею хмар, працювала над експериментами з хмарного посіву, щоб збільшити кількість опадів в українських степах.
У 1997-1998 рр. Краковська була однією із чотирьох жінок-зимівниць на антарктичній станції «Академік Вернадський». За визначний особистий внесок у здійснення наукової діяльності в Антарктиді науковиця була нагороджена Орденом княгині Ольги ІІІ ступеня.
«Краковська зробила помітний внесок у дослідження змін клімату на глобальному та регіональному рівнях, – каже еколог Віктор Карамушка. – Її експертний потенціал став тим капіталом, який слугує формуванню кліматичної політики на глобальному рівні та впливає на розвиток пов’язаних наукових напрямків».
Марія Богонос
Економіка
Сфери досліджень: аграрна економіка, продовольча безпека, торгівля і моделювання.
Марія Богонос Фото колаж Анастасія Левицька
З січня 2022-го аграрна економістка Марія Богонос очолює Центр досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки. Спеціалізація Богонос – аналіз впливу сільськогосподарської та торгівельної політик, прогнозування та моделюванні ринків продовольства та економіка органічного та природо-орієнтованого сільського господарства. Науковиця регулярно випускає прогнозні оцінки розвитку аграрних ринків.
У 2018-2021 рр. Богонос була проєктною менеджеркою у відділі Економіки сільського господарства Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії. З 2016 року вона займалась популяризацією застосування доказово-аналітичних інструментів у формуванні агрополітики в Україні як експертка Німецько-українського агрополітичного діалогу.
Богонос закінчила КНУ ім. Тараса Шевченка за спеціальністю економічна кібернетика, навчалась агрикультурній економіці у німецькому університеті Хохенхайм.
