Як Володимир Зеленський домовлявся із західними союзниками про передачу зброї, життя команди президента в бункері, поїздка у звільнений Херсон та наказ «Жодного милосердя». Журналіст Time Саймон Шустер провів із Володимиром Зеленським чималу частину першого року великої війни. Все, що він побачив, – у книзі «Шоумен»
Тільки три дні даруємо 500 грн знижки на річну диджитал-підписку на сайт Forbes. Оформлюйте зараз за промокодом F500. Підписуйтесь за цим посиланням
Володимир Зеленський до останніх годин не вірив, що велика війна почнеться.
Ввечері 23 лютого Олена Зеленська планувала зібрати валізу, але не встигла. Вони з дітьми робили домашнє завдання, вечеряли, дивились телевізор. Коли близько четвертої ранку Зеленська прокинулась від вибухів і вийшла в сусідню кімнату, її чоловік стояв там, одягнений у костюм. «Почалось», – сказав він.
Так у книзі «Шоумен: всередині вторгнення, що потрясло світ та зробило лідером Володимира Зеленського» журналіст Time Саймон Шустер описує події першого дня великої війни. 23 січня книга вийде у видавництві William Morrow. Коли та у якому видавництві вона зʼявиться в Україні, поки невідомо.
«Шоумен» – воєнна біографія Зеленського. Вона описує процес перетворення на лідера часів війни. «40% книги присвячено його життю до політики, Кривому Рогу, КВК, – згадував Шустер рік тому в розмові з головним редактором Forbes Борисом Давиденком. – 60% – президентству з акцентом на 2022-й».
Президент знав, що Шустер працює над його біографією. «Він казав, що не проти, але чи це не рано, адже справу ще не завершено, – згадує автор. – Він не раз повторював цю думку».
«Шоумен» – воєнна біографія Зеленського. Вона спостерігає за процесом перетворення Зеленського на лідера часів війни.
На рахунку «Шоумена» вже перший скандал. 10 січня журналістка Ніна Курʼята опублікувала пост про книгу і припустила, що Шустер був у бункері Зеленського. У коментарях радник голови Офісу президента Сергій Лещенко заявив: стверджуючи, що був там хоч хвилину, Шустер бреше. «Описи життя в бункері базуються на інтервʼю з президентом та людьми, які жили й працювали там», – відповів журналіст.
На початку квітня команда президента уже частіше працювала в звичних офісах, згадував Шустер. «Це допомогло мені, адже я міг прийти до них, – казав журналіст. – У приміщення, де вони знаходились до цього, нікого не пускали – тим більше іноземного громадянина».
Які відгуки про книгу? «Найінтимніший портрет Зеленського, людини у центрі світової драми», – каже історик Сергій Плохій. «Ця книга пропонує місце в першому ряду на історію, поки вона створюється», – говорить лауреатка Пулітцерівської премії та експертка з питань України, Росії та Східної Європи Енн Еплбаум.
Про що книга «Шоумен» Саймона Шустера
«Війна ще не закінчилась, навіть близько. Але чоловік у її центрі вже перетворився на лідера воєнного часу», – йдеться в уривку з «Шоумена» на сайті The Telegraph.
Такого висновку Шустер дійшов, побачивши Зеленського на шляху до Капітолія під час візиту до Вашингтону в грудні 2022-го. Він нагадав йому бульдога, що прямує на бій.
Зблизька спостерігати за Зеленським під час війни Шустер почав у квітні 2022-го. Тоді він проводив багато часу на Банковій. Іноді, незважаючи на сирени, все здавалось майже нормальним, згадує журналіст. «Ми жартували й пили каву, але водночас це був час виснаження та страху», – пише він. Дні Зеленського тоді складалися з інтервʼю, зустрічей, нарад, прийому іноземних лідерів та дипломатів.
У «Шоумені», події якого закінчуються наприкінці 2022-го, описано серію ключових подій 2022 року: 24 лютого, бої за Гостомельський аеропорт, місяці, проведені в бункері, візит президентки Європейської комісії Урсули фон дер Ляєн, поїздка Зеленського у звільнений Херсон і тд.
Кожен епізод Шустер переповідає зі слів президента та його оточення. Описуючи життя в бункері, він цитує міністра, який згадує, що кілька днів харчувався самим шоколадом. «Їжі було небагато. На зустрічах роздавали солодощі, на кухні було консервоване мʼясо та сухий хліб», – пише Шустер.
Зеленський жалівся на нестачу повітря та сонця; представниця його команди порівняла президента з «живим трупом». Поволі ситуація налагоджувалась. Зеленський почав снідати, у бункері зʼявилось спортивне обладнання та стіл для пінг-понгу.
На початку вторгнення європейські лідери пропонували Зеленському допомогу із втечею з країни. Він сприймав це з образою. Кожну розмову президент схиляв у бік надання Україні зброї і дратувався, коли у відповідь йому пропонували поїхати. «Мене це втомлювало», – казав він.
Шустер високо оцінює успіхи Зеленського в домовленостях щодо зброї. У книзі є епізод, що описує перемовини з Джо Байденом. «Спочатку Байден не хотів відправляти системи на кшталт HIMARS, – каже Шустер. – Кожне рішення з поставки озброєння давалось непросто». Автор згадує телефонну розмову президентів у червні, на момент якої США погодили передачу HIMARS та затвердили проєкт допомоги на $1 млрд. «Зеленський подякував і одразу почав зачитувати перелік потрібного Україні озброєння, – каже Шустер. – За словами людей, що брали участь у розмові, Байден трошки образився». Але така дипломатія виявилась ефективною.
Зустріч Володимира Зеленського з Урсулою фон дер Ляєн 8 квітня в Києві
Рідкісний випадок, коли навичка оратора підвела Зеленського – зустріч з Урсулою фон дер Ляєн 8 квітня у Києві. Того ранку Росія нанесла ракетний удар по вокзалу Краматорська. Загинуло понад 60 людей. Атака шокувала Зеленського, він не міг сфокусуватись. «Руки та ноги роблять одне, а голова не слухає, – казав президент Шустеру. – Тому що голова – на тій станції».
Восени 2022-го Шустер отримав повідомлення з Офісу президента: збирайся у подорож. Команда Зеленського вирушала до звільненого Херсону. Президенту було важливо показати, що Україна повернулась і буде допомагати своїм громадянам, каже Шустер.
Ставки були високі: журналіст згадує, що під час візиту над головною площею міста літав російський БПЛА. «Коли ми обговорювали це з президентом, він визнав, що це було дещо легковажно, – каже Шустер. – Охорона радила зачекати кілька днів, поки містом пройдуть сапери та СБУ».
Володимир Зеленський у звільненому Херсоні у листопаді 2022-го
Як війна змінила Володимира Зеленського
Фундаментальна тема «Шоумена» – трансформація Зеленського. «Мені вдалось поспілкуватись із людьми в процесі його еволюції, у різні етапи управління країною під час вторгнення, – каже Шустер. – Я зміг простежити, як змінюється він, його підходи та характер».
Автор помітив, як швидко президент опановує різні сфери – від економіки до війни. На початку вторгнення Зеленський завжди був у контексті, проте давав військовим воювати та не втручався. Згодом співрозмовники почали казати Шустеру, що президент грає активну роль у прийнятті важливих рішень. «Це еволюція його розуміння воєнної справи», – каже журналіст.
Найбільших змін Зеленський зазнав у перші місяці вторгнення, вважає Шустер. «Впертий, мстивий, неполітичний, сміливий аж до безросуддя, він спрямовував гнів та стійкість своїх людей та виражав їх світові», – пише журналіст. У розділі про бої за Гостомельський аеропорт він описує, як розлючений президент давав накази: «Жодного милосердя – використовуйте всю зброю та знищте там все російське».
Зеленський під час візиту в Бучу в квітні 2022-го
Коли Шустер запитав про зміни президента, той відповів, що сильно зістарився і не буде людиною, якою був до великої війни. «Декілька його радників казали мені, що він не посміхається і не жартує, – каже журналіст. – У нього залишилось почуття гумору, але він став жорсткішим у спілкуванні».
Шустер вивчав, які навички артиста і продюсера допомогли Зеленському вести війну. Шоуменство, яке він відточував понад 20 років, зробило його ефективним, певен автор. Корисною була гнучкість у мисленні та підходах. «У попередньому житті йому доводилось адаптуватись до нових неочікуваних викликів, ролей, імпровізацій», – каже Шустер. Це врятувало, коли протягом однієї доби потрібно було перетворитись із президента на воєнного начальника, вважає він.
Інша звичка Зеленського з часів КВК – повага до колективного мислення. «Він часто починав наші розмови з питання: що ти думаєш про це? А американці? – каже Шустер. – Те ж саме мені казали члени великої команди ОП, що відповідають за сайт або фотослужбу, – на нарадах він звертається і до них також».
Шустер висловлює і занепокоєння змінами, які зауважив у Зеленському. У «Шоумені» автор розмірковує, що буде після війни. «Не знаю, чи вистачить йому мудрості і стриманості відмовитись від надзвичайної влади, яку він отримав у воєнний час, чи він стане надто залежним від неї», – резюмує Шустер.
