У неділю, 18 серпня, помер французький актор і секс-символ, чиє ім’я досі є синонімом дуже привабливого чоловіка, хоч пік його краси вже давно позаду. Ален Делон, 88, втілював на широких екранах різні ролі, але всіх їх об’єднувала причетність до кримінального світу. Спогади про кар’єру французької зірки.
Список режисерів, із якими працював улюбленець Франції і прихильник приватності Ален Делон, – це ніби історія кінематографу повоєнної Європи: Жан-Люк Годар, Луї Маль, Мікеланджело Антоніні, Рене Клеман, Лукіно Вісконті, Жак Дере. Пронизливий погляд кілера, який був необхідний у реальному житті Делону, адже він народився й виріс у небезпечному світі гангстерів і повій, допоміг молодому актору створити кар’єру завдяки ролям мафіозі, крадіїв і – яка несподіванка! – кілерів, а також і поліціянтів.
Незворушний реалізм темряви, що оточувала Делона, захоплював багатьох режисерів. У молодому Делоні вони знаходили європейський аналог справжнього провідного актора, якими у Голлівуді були ранні Стів Макквін і Пол Ньюман. Але він міг втілювати на екрані не просто героя, а й додавати граней і реалістичності злочинцям – зрештою, він виріс серед них.
Ален Делон і Джейн Фонда у фільмі «Хижаки». Фото Getty Images
Делон був антигероєм від самого народження, з’явившись на світ у післявоєнному нігілізмі Жана-Поля Сартра і Семюеля Бекета. Мафіозі, кілери, поліцейські – усі ці образи у виконанні Делона перетворювалися на інструменти, що виконують необхідну і часто смертельну роботу з «усування проблем» навіть у короткий оптимістичний період у 1960-х перед В’єтнамською війною і правлінням Брєжнєва. В класичних фільмах актора – «Самурай» чи «Басейн» – не було ніякої «темної» сторони, бо весь світ охопила темрява, а Делон був у ній як удома.
Делону вистачило вмінь та інтелекту правильно використати свою зовнішню привабливість. Він став відомий завдяки повній відсутності акторських витребеньок і трюків, які він замінив оголеною, концентрованою стриманістю: зухвало підняті брови над блакитними очима і незворушний сумнів, що закарбувався на обличчі, робили його схожим на леопарда, що готувався до нападу. «Бийся або біжи» були єдиними варіантами дій поруч із ним.
Поза камерами він розквітав серед жінок, приваблюючи натовпи панянок, впадаючи за багатьма, люблячи кількох, а одружившись лише з однією. Наталі Делон, у дівоцтві Франсін Канова, була головною героїнею у вже згаданому «Самураї», а в житті народила актору одного з трьох його дітей, сина Ентоні. У Делона, звісно, було багато партнерок по фільмах, наприклад Джейн Фонда у фільмі 1963-го «Хижаки».
У Делона троє дітей від трьох різних жінок, а може, і четверта від співачки та акторки Ніко, але цю дитину він ніколи не визнавав. Окрім старшого Ентоні, який теж став актором, у нього ще є син Ален-Фаб’єн і донька Анушка. Усі троє були поруч із батьком, коли він помер у своєму маєтку в селі Души, що в Долині Луари. Саме тут жив актор останні 50 років.
Ален Делон разом із донькою Анушкою на врученні почесної відзнаки Каннського кінофестивалю за визначний внесок у кінематограф у 2019 році. Фото Getty Images
У 2019-му Делон отримав нагороду Каннського кінофестивалю за внесок у кінематограф. Останні роки життя він не знімався, а просто насолоджувався життям, спілкуючись із друзями та колегами.
