-
Олексій Козаченко
кореспондент
Видання Delo.ua продовжує знайомити читачів з героями спецпроекту “Бізнесмени на фронті”, котрі встали на захист України. Сьогодні мова піде про одеського бізнесмена, громадського активіста і керівника проекту з виробництва БПЛА Якова Осташа – він встиг достатньо повоювати і добре знає, що саме потрібно країні для перемоги.
Яків Осташ (36 років) – діючий український військовослужбовець. З початком великої війни заснував центр з розробки та складання бойових БПЛА різних типів. Крім виробництва і вдосконалення техніки займається підготовкою операторів дронів та формуванням підрозділів “дронарів”.
До повномасштабного російського вторгнення займався зернотрейдингом. Співвласник компанії Grain of Ukraine, дотичний до елеваторного бізнесу на півдні країни.
Бізнесмен і військовий Яків Осташ. Це і наступні фото надані співрозмовником видання.
Крім підприємництва, Осташ займається і громадською діяльністю, є головою громадського об’єднаня “Лаври патріотам”, до війни просував ідею громадського контролю за допомогою поліграфу “Прозора кімната”. В 2019 році балотувався до Верховної Ради від 137 виборчого округу (Одеська область).
Підписуйтеся на YouTube-канал delo.ua
Співак, грає на гітарі та фортепіано, учасник пісенного шоу “Х-фактор”, призер спортивних змагань з карате та боксу. Одружений, має двох дітей.
Коли в країні війна, бізнес відходить на другий план
Служба в ЗСУ доповнює і закріплює навички і знайомства, отримані в підприємництві та громадській діяльності, зазначає співрозмовник видання. Саме в “довоєнні” часи бізнесмен здобув певну популярність, навички і знайомства, які зараз дозволяють йому швидко набирати здібних бійців в підрозділи БПЛА і забезпечувати їх через волонтерів і благодійні фонди всім необхідним – автомобілями, бронежилетами і спорядженням.
“Саме “бонуси” з попереднього життя дозволили взводу, яким я командував, прийняти бій в Гостомелі під Києвом. Через волонтерів ми встигли одягнути, взути і озброїти наших хлопців. Зараз це теж допомагає, бо люди нас знають і довіряють нам. Саме звичайні люди допомагають підрозділу продуктами і медикаментами, вкладаються в закупівлю і виробництво дронів”, – уточнює військовий.
З іншого боку, люди з бойовим досвідом починають забувати про відпочинок – війна привчає “тягнути” будь-яку справу стільки, скільки потрібно. Через це військові, котрі повернулись в бізнес, працюють без вихідних, і в суботу, і в неділю. Відпочивати складно, “доганяє” моральна відповідальність за справу і необхідність допомагати побратимам, що зараз воюють. Особливо важко, коли приходять звістки про загибель знайомих.
Яків Осташ з полоненим російським військовим в перші дні повномасштабного вторгнення.
Крім бізнесу, Яків займається громадськими та соціальними ініціативами, дотичними до потреб військових. Особливу увагу його організація “Лаври патріотам” приділяє збору пластикових кришечок від пляшок, матеріал яких ідеально підходить для повторного використання при виробництві деталей для БПЛА. За його розрахунками, зараз всеукраїнська акція “Ворогам-кришка” дозволяє забезпечувати сировиною для FPV-дронів декілька бригад ЗСУ, але цього все одно недостатньо.
“Цього пластику багато не буває. Якщо ти не можеш допомогти ЗСУ грошима, ти завжди можеш зробити це кришечками. Дивлячись на цю ініціативу, я вірю в перемогу України, бо суспільство гуртується – якщо до повномасштабної війни збиралася 1-2 тонни на місяць, то зараз це вже 25-30 тонн. Але все одно треба більше”, – підкреслює він.
Військовим від цивільного сектору потрібна ротація
Головне, чого очікують військові від суспільства і цивільної влади – ротації та перепочинку, отримати можливість бувати вдома хоча б тиждень-два після місяця-двох на бойових позиціях. За словами Якова Осташа, це дозволило б вирішити цілий ряд питань:
- Відпустки зміцнюють сімейні стосунки і дають змогу розрядитись морально, що є базово важливим для психологічного здоров’я військовослужбовців;
- В тилових містах військовий може самостійно поповнити запас потрібних на війні цивільних предметів – медикаментів, павербанків, обмундирування, обігрівачів, приладів нічного бачення тощо. Це дає можливість вивільнити працю волонтерів для доставки допомоги на особливо складні напрямки;
- Пряме спілкування діючих військових з громадянами, яке б дозволило суспільству позбутись поширених міфів і страхів про війну і військову службу. Натомість, комунікація б перейшла до справді важливих і актуальних для фронтової спільноти тем;
- Вирішення демографічного питання. Багато громадян на війні задумались над продовженням роду, і в умовах катастрофічного скорочення чисельності населення було б розумним дати їм можливість завести дітей.
Українцям має бути не страшно, а цікаво воювати
Яків Осташ підкреслює, що будь-який громадянин України має право боятись опинитись на фронті і загинути, і військова служба дійсно обмежує частину громадянських прав жителів України. Але, щоб втримати фронт, звільнити тимчасово окуповані території і дати можливість чинним військовослужбовцям пройти ротацію, в країні має виконуватись мобілізаційний план. Наразі це можна зробити одним способом – гарантувати людям, що вони стануть військовослужбовцями і захищатимуть Батьківщину у відносній безпеці, яку можна забезпечити завдяки технологічній перевазі над росіянами.
“Я не маю на увазі добровольців, які одразу пішли воювати на пориві ненависті до окупантів. На сьогоднішній день військовозобов’язаних можна залучити до ЗСУ через відкриття по всій країні шкіл з роботизації і управління ударними дронами, підприємств, які впроваджуватимуть нові технології і дозволять знищувати ворога на відстані. Якщо призовник знатиме, що стане пілотом ударного дрону і зможе завдати максимальної шкоди противнику, то він не буде ухилятись від захисту своєї країни”, – пояснює військовий.
Таким чином, суспільству варто зізнатись, що Україна не може виграти війну з РФ без розвитку нових технологічних рішень, і вже зараз повинна шукати рішення для такого прориву – наприклад, в кожній ОТГ і закладі освіти повинні відкриватись курси пілотів БПЛА. Українців треба готувати таким чином, щоб воювати їм було цікаво, а не страшно, уточнює Яків Осташ. За його словами, ще влітку 2022 року на фронті було розуміння, що близько третини військових мають вміти пілотувати безпілотники для дистанційного відбиття російських штурмів і збереження життів воїнів ЗСУ.
Виробництво дронів потребує об’єднання зусиль військових, влади і суспільства
Яків Осташ, його побратими і однодумці складають ударні дрони-камікадзе FPV типорозміру 7-11 дюймів, бомбери для скиду боєприпасів, розвідувальні безпілотники, БПЛА типу “літаюче крило”, а також мають власну групу R&D, яка вдосконалює характеристики та технологію виробництва “пташок”. Їхня продукція вже літає в зоні бойових зіткнень під брендом Laurus, на додачу до відомих серій Rusoriz та “Ескадрон”, відео роботи яких періодично можна побачити в ЗМІ. Керівник проекту не озвучує кількість виготовлених “Лаврусів”, і каже що його пріоритетом є розвиток всієї лінійки видів бойових БПЛА, без перекосу в “штампування” FPV.
Дрон-камікадзе Laurus.
Спеціалісти “Лаври патріотам” роблять ставку на розробку технологічних рішень, які забезпечать їхнім дронам перевагу на фронті, а саме:
- Система “рій”, керована штучним інтелектом. Вона дозволяє оператору безпілотників керувати одночасно кількома пристроями, які обмінюються сигналом в польоті і спільно виконують поставлену задачу;
- ШІ – систему захоплення цілі за її образом. Дрон, що втратив зв’язок з оператором через протидію російської РЕБ, продовжує політ на автопілоті. Гаджет самостійно сканує ландшафт, шукаючи задані оператором задачі – наприклад САУ, засоби ППО чи РЕБ. Після розпізнавання об’єкту як ворожого об’єкту гаджет самостійно наводиться на ціль і знищує її. Ця система вже працює на дорогих і складних БПЛА, але цю технологію треба спростити і масштабувати на наймасовіші моделі FPV;
- Модернізація плати ініціації, яка дозволяє підірвати FPV не при контакті з ціллю, а на підльоті. Це буває корисним для ураження скупчень живої сили ворога, коли підрив боєприпасу в повітрі нанесе легко захищеній піхоті максимум шкоди в порівнянні з підривом на землі, яка поглинає частину осколків. Наразі вже вирішено проблему безпечної роботи плат ініціації з трирівневим захистом від підриву, що виключає випадкову детонацію пристрою поблизу з оператором;
- Принцип транспортування декількох одноразових FPV за допомогою БПЛА типу “крило”. Транспортник перелітає за лінію фронту на відстань до 40 км, “відпускає” кілька дронів-камікадзе і повертається на базу. Управління FPV-дронами підхоплюють оператори, котрі отримують можливість пролетіти в тилу у ворога ще близько 10 км і знищити найбільш “жирні” цілі;
- Альтернативою попередній концепції, досить складній в реалізації, є створення дешевих одноразових “крил”. БПЛА з 2,5-3 кг вибухівки на борту зможуть за умови гарної ретрансляції сигналу пролітати в тил на ті самі 40 км і знищувати найбільш коштовну російську техніку або вищих офіцерів РФ.
За словами Якова Осташа, всі процеси навколо БПЛА мають розвиватись комплексно і без перекосів в один з напрямів. В деяких питаннях взагалі є сенс повчитися в ворога, оскільки Росія, нажаль, досягає певних успіхів через підпорядкування всіх підрозділів з БПЛА окремій аерокосмічній агенції, яка централізовано вирішує проблеми галузі.
“Мінцифровізації має знати проблематику фронту і купувати не лише FPV, частина з яких долетить до ворога, а частину “приземлить” їхня РЕБ. Наприклад, в полі за 15-20 км від лінії фронту стоїть ЗРК “Тор”, але до нього не долітають FPV через сильний РЕБ. В такому випадку потрібне БПЛА типу “крило” під управлінням ШІ, яке б без оператора розпізнало силует “Тору” і “розібрало” його на запчастини, ігноруючи дію РЕБ. Не менш потрібні системи придушення сигналу російських дронів – нам треба знайти рішення проблеми і масштабувати його по всій лінії фронту, щоб “заплющити очі” хоча б “Орланам” і подібним системам, які працюють на нашій території на глибині 20-30 км”, – підкреслює військовий.
Для допомоги фронту особливо важлива співпраця в області R&D між військовими, громадянами та бізнесом, які об’єднані однією ціллю – вижити. Саме військові, спираючись на допомогу і напрацювання з боку суспільства і бізнесу, можуть досягти певної технологічної переваги перед конкурентами, які купують запчастини для техніки в Китаї.
Дрон-камікадзе Laurus на випробуваннях, на підвісі пляшка з водою замість боєприпасу.
Українські розробки можуть коштувати дорожче китайських, але вони матимуть головну перевагу – відповідатимуть вимогам українських військових і ідеально підходитимуть до умов саме війни в Україні. На додачу, Китай будь-якого дня може зупинити поставки комплектуючих до України, попереджає Яків Осташ.
Інша технологічна перевага України в тому, що вона, нажаль, стала світовим полігоном з випробування військової техніки та обладнання, тому на будь-яку ідею чи модернізацію можна буквально миттєво отримати фідбек від українських військових.
БПЛА мають з’явитись в кожному взводі, і еволюціонувати до окремого роду військ
Практика показує, що пілоти БПЛА демонструють найбільшу бойову ефективність в окремих централізованих з’єднаннях, якими керують офіцери з значним досвідом в цій галузі, стверджує співрозмовник видання. Створення окремих підрозділів “дронарів” дозволяє перекидати групи пілотів для підсилення наступу на тих ділянках фронту, де потрібен прорив.
Військовослужбовець, бізнесмен та громадський діяч Яков Осташ.
Однак, в ЗСУ застосування БПЛА все ще залишається точковим, його наразі можна порівняти з полем, на якому подекуди росте кукурудза, а все інше – бур’ян. Тому зараз треба “засіяти” поле ЗСУ “кукурудзою” – командами спеціалістів з БПЛА, спромігшись створення одного-двох взводів ударних дронів в кожній роті. Нинішня специфіка війни потребує від 30-50% військовослужбовців, котрі безпосередньо беруть участь у бойових діях, вміння користуватись ударними дронами та антидроновими системами. Саме розвиток БПЛА на місцях дозволить отримати перевагу над ворогом, підкреслює Яків Осташ.
Після того, як ЗСУ на батальйонному рівні буде забезпечено штатними групами операторів БПЛА, можна створювати окремий рід аналогічних військ, який “відпрацьовуватиме” найбільш складні ділянки фронту, зазначає спеціаліст. Загалом, “безпілотні війська” мають максимально об’єднатись з підрозділами розвідки, оскільки вони роблять одну справу.
“Неможливо захопити країну, в якій кожен п’ятий військовослужбовець пілотує БПЛА, має окуляри, пульт і кілька дронів в запасі. Уявіть взвод піхоти з 18 чоловік в обороні, котрий прикриває 10 дронів, що знищують будь-який танк чи БМП, який з’явився в полі зору. Звісно, в такої групи буде дуже хороший коефіцієнт виживання особового складу. Над цим треба було думати ще дуже давно, і зараз треба створювати перевагу в дронах хоча б на всій лінії фронту”, – підкреслює спеціаліст з БПЛА.
Нехай роботи воюють: Україна повинна зберігати життя людей
Впровадження безпілотних технологій має стати лише першим кроком в пошуку технологічних рішень, які зможуть допомогти Україні перемогти в війні, вважає Яків. Україна вже зараз має займатися розробкою і застосування наступних поколінь військової техніки і спорядження, а саме дистанційно керованих бойових турелей, бойових роботів та екзоскелетів для захисту воїнів ЗСУ.
“Рік тому я говорив міністру Федорову на особистій зустрічі при Міноборони, що сьогодні потрібні дрони, але вже зараз потрібно думати, як зберегти максимальну кількість життів наших військових. Наші вчені вже зараз мають готувати масове виробництво екзоскелетів для штурмовиків і піхоти, які дозволять бігти швидко, нести багато, і захистять від осколків і куль калібрів 5.54-7.62 мм. Зрозуміло від снайпера чи кулемета він не допоможе, але в ближньому бою можна буде наносити ворогу більше шкоди чи швидко виносити поранених. Це технології, на які вже сьогодні треба впроваджувати”, – пояснює військовий.
Тренування оператора FPV-дронів.
За його словами, в перший рік повномасштабної війни Міноборони не оцінило воєнний потенціал дронів і здатність роботизації виграти війну. Крім того, на початку вторгнення був допущений ряд фундаментальних помилок, а саме:
- Невірно було сподіватись, що росіяни зупиняться після тяжких втрат в живій силі. В них досі залишається великий мобілізаційний ресурс, який вони готові кинути на винищення українців;
- Україна на початку великої війни змогла мобілізувати достатньо людей, щоб відкинути ворога з північних областей. Однак, нарощення російського окупаційного контингенту змінило співвідношення сил не на користь України. В ЗСУ вже зараз відчувається недокомплектація, і українці не зможуть “задавити” ворога кількістю;
- Відтік з країни чоловічого населення на початку війни, корупційні скандали за участю воєнкомів та військовозобов’язані-втікачі. Ці фактори негативно вплинули на мобілізаційний потенціал ЗСУ та можливість проводити ротацію діючих військовослужбовців;
- Суспільство має припинити заспокоювати себе майбутньою перемогою і відновленням країни, а має обговорювати раціональні і “дорослі” питання: як запобігти окупації України, яка означатиме геноцид її населення і нові ГУЛАГИ.
“Ми маємо знайти рішення, як забезпечити собі технологічну перевагу на Росією, і я на 100% впевнений, що воно знайдеться. В Україні ще є світлі голови, які не втекли з країни, вони воюють і вірять в нашу перемогу. Втім, віра вже зараз має бути підкріплена якимись діями та певними допоміжними ресурсами”, – констатує військовий.
