Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь. Фото: Facebook
У 2023 році надійшло на 30% більше звернень про порушення мовного закону, ніж в 2022-му. Більшість таких випадків зафіксували у Києві.
Про це повідомив омбудсмен із захисту державної мови Тарас Кремінь.
Він зазначив, що на його адресу надійшло 3692 звернення громадян про порушення Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної». Це найбільша кількість скарг за всі роки існування інституту Уповноваженого із захисту державної мови і на 30% більше, ніж у 2022 році (2846).
“Така статистика свідчить як про збільшення кількості порушень мовного закону, так і про критичну чутливість громадян України до відстоювання своїх мовних прав. В умовах війни державна мова стала серед головних чинників національної безпеки, символом боротьби проти ворога, фактором гідності та свободи”, – зазначив Кремінь.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
За його словами, найбільше проблем у сфері обслуговування споживачів (ст. 30): майже половина звернень громадян (1822) свідчать про системні порушення мовних прав громадян України.
Зокрема, 992 звернення стосується відсутності української версії сайтів інтернет-магазинів та інтернет-представництв, 615 – порушень безпосередньо під час обслуговування та 215 – відсутності інформації про товари та послуги державною мовою.
Сфера інформації для загального ознайомлення (ст. 28) та реклами (ст. 32) традиційно посідає друге місце за кількістю зареєстрованих звернень громадян щодо порушення закону. 557 звернень щодо зовнішньої реклами та вивісок – критична кількість порушень прав громадян також.
“На жаль, не зникають мовні проблеми в освіті. У 2023 році громадяни надіслали 156 звернень щодо порушень законодавства педагогічними та науково-педагогічними працівниками закладів дошкільної, загальної середньої та вищої освіти, а також 170 звернень щодо освіти дорослих”, – підкреслив Кремінь
Він додав, що кількість звернень щодо порушення мовного закону чиновниками залишається доволі значною.
“186 звернень щодо порушень в органах влади, а також 61 – в установах комунальної та державної власності – далеко не та статистика, яку повинна демонструвати влада. Вважаю, що це неприпустимо”, – зауважив Кремінь.
Високою також є кількість скарг щодо порушень у сфері культури (103 звернення) та в медіа (174 звернення).
На думку мовного омбудсмена, регіональна мовна політика потребує більшої уваги з боку органів влади. Найбільше повідомлень громадян стосувалися порушення законодавства про державну мову у місті Київ (1345), а також Харківській (516), Одеській (486), Дніпропетровській (316), Київській (153), Запорізькій (63), Львівській (59), Полтавській (54) та Миколаївській (53) областях.
“Як бачимо, міста-мільйонники – Київ, Харків, Одеса – залишаються лідерами за кількістю звернень про порушення мовних прав громадян. В столиці у 2023 році громадяни зафіксували в більш ніж півтора рази більше порушень, ніж у 2022 році та втричі більше, ніж у 2021-му. Тож ухвалення місцевих мовних програм та суворий контроль за дотриманням мовних прав громадян у всіх сферах суспільного життя має стати серед пріоритетів очільників громад у цьому році”, – констатував Кремінь.
Він зауважив, що за результатами розгляду звернень громадян на порушників будуть накладені санкції, передбачені Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Як свідчать результати опитування Київського міжнародного інституту соціології, 45% мешканців України вважають, що в Україні дискримінують людей за ознакою мови.
