Надія Кобецька
членкиня Вищої кваліфікаційної комісії суддів України
Обирайте найкращі банки, страхові компанії, МФО та платіжні системи! До 15 лютого беріть участь у онлайн голосуванні рейтингу “ТопФінанс” та визначте своїх фаворитів разом з Delo.ua та журналом “ТОП100: рейтинг найбільших” Проголосувати
Довіра – ключове питання, коли люди звертаються до суду. Адже якщо виник спір, який сторони не змогли вирішити самостійно, вони покладаються на справедливість рішення суду.
Довіра до судді складається з багатьох чинників, серед яких і професіоналізм, і особистісні якості, і, звісно, той публічний образ, який має як окремий суддя, так і уся судова влада. Щоб ця довіра була високою, судді мають не тільки якісно виконувати свою роботу, але й вести продуктивну комунікацію з суспільством. Останнє має важливе значення, адже більшість українців не стикається із розглядом судових справ безпосередньо, а робить висновок про роботу судової системи публічних джерел.
При цьому навантаження на судову систему в Україні зростає щороку. У 2016 було започатковано оцінювання суддів, за результатами якого близько 2000 суддів пішли у відставку. Трохи пізніше, у 2019 році, були припинені повноваження Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ), яка відповідає за добір суддів. Це тільки посилило кадровий дефіцит у судовій системі. Вже понад 4 роки не відбувається поповнення суддівського корпусу в Україні, і судовій владі бракує більше 2000 суддів. Найбільша криза кадрів в апеляційних судах. Так, станом на грудень 2023 року вакантних посад у системі апеляційних судів було 698, а це більше, ніж працюючих суддів, яких 659. До того ж через вихід на пенсію та інші причини Україна втрачає суддів зі швидкістю трохи менше, ніж один суддя щодня.
Підписуйтесь на Telegram-канал delo.ua
Отже, повертаючись до питання про відновлення ефективної роботи судів та підвищення довіри до суду, в центр уваги маємо поставити проведення якісного конкурсу на заміщення вакантних посад.
Прозорі конкурси – основа якісного відбору і підвищення довіри
Влітку 2023 року Вища рада правосуддя (ВРП) призначила повноважний склад Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, розблокувавши роботу ключового органу з формування суддівського корпусу. Голова ВРП Григорій Усик наголошував тоді, що той факт, що робота ВККСУ відновлена, а склад Комісії обраний шляхом проведення конкурсу, є надзвичайно важливим для відновлення довіри громадян до суддівської гілки влади.
Вже 15 грудня 2023 року ВККСУ розпочала відкритий конкурс на 550 вакантних посад суддів апеляційної інстанції. Цей конкурс є безпрецедентним з кількох причин.
По-перше, історичним є сам факт проведення конкурсу на посади суддів апеляційної інстанції. Раніше судді до апеляційного суду призначалися Верховною Радою України виключно з числа працюючих суддів. Це був непрозорий та дещо політизований процес. Зараз до участі у конкурсі були запрошені як судді, так і практикуючі адвокати й науковці.
По-друге, безпрецедентно великою є кількість суддів, яких ВККСУ планує добрати на відкритому конкурсі – 550 суддів апеляційних судів, що становитиме 56% від загальної кількості суддів апеляції в Україні. Фактично, це кожен третій суддя апеляційного суду.
По-третє, діючі члени ВККСУ, яких, у свою чергу, теж вперше було обрано на відкритому конкурсі, висловлюють принципове ставлення до питання доброчесності під час конкурсу, і беруть на себе відповідальність провести добір суддів у співпраці і партнерстві з громадянським суспільством. Суспільство представлятиме Громадська Рада Доброчесності (ГРД), яка проводитиме всебічну перевірку кандидатів на доброчесність. До слова, новий склад ГРД було сформовано у серпні 2023 року, залучивши 20 юристів, журналістів та представників громадянського суспільства, які спеціалізуються на питаннях протидії корупції та реформування сектору правосуддя.
На якому етапі процес добору суддів апеляційних судів зараз
Етап прийому заявок на конкурс завершився 31 грудня 2023 року, тож можемо зробити перші висновки. На конкурс на 550 вакантних посад подано 2074 анкети кандидатів, тобто в середньому конкурс складає 4 претенденти на місце. А це означає, що перший крок до відкритого, доброчесного та ефективного суддівського корпусу успішний.
Не менш важливим є й те, що з усіх поданих анкет представники суддівського корпусу складають 53%. Взагалі не мають суддівського досвіду – але мають або адвокатську практику або наукову кар’єру – 23,7%. І ще 23,3% мають у своєму кар’єрному багажі як суддівську, так і адвокатську практику, а також академічний чи викладацький досвід. Отже, можна говорити, що лише половина кандидатів є суддями, високий інтерес до конкурсу виявили представники адвокатури і науковці.
Найбільш цікавою для кандидатів виявилася загальна спеціалізація (кримінальна та цивільна). А найменш цікавими – адміністративна та господарська спеціалізації. Наприклад, в місті Київ з поданих 235 анкет кандидатів 157 зацікавлені у роботі в судах загальної спеціалізації, 48 – господарської і ще 30 – адміністративної.
З усіх 2074 поданих заявок понад 42% (або 878) отримано від кандидатів з 5 областей. Відповідно, решта 1196 (або менш ніж 58%) – це заявки від кандидатів з іще 14 областей. Найбільше заявок надійшло від кандидатів з міста Київ (235 заявок), Дніпропетровської (170), Харківської (162), Львівської (158) та Одеської (153) областей. До слова, в цих областях і вакансій найбільше, але на поточному етапі конкурсу кандидати не обирають, в якому саме суді вони будуть працювати – конкурс є єдиним для усіх. Це важлива частина процесу прозорого та конкурентного добору суддів – адже вимоги є однаковими для усіх кандидатів і для роботи в кожному з судів.
Конкурс з відбору суддів та європейські перспективи України
Окрім вирішення першочергового завдання – укомплектувати судову систему доброчесними суддями, які користуватимуться довірою суспільства – конкурсний відбір суддів має величезне значення для успішної інтеграції України до Євросоюзу.
Єврокомісія влітку 2023 року, оприлюднивши свою рекомендацію Європейській Раді та Європейському Парламенту надати Україні статус кандидата, зауважила перелік напрямків, за якими Україні рекомендовано докладати найбільших зусиль у розрізі судової реформи. Зокрема, це мають бути законодавчі гарантії незалежності та безсторонності суддів, відкритий відбір суддів, що базується на об’єктивних критеріях якості кандидатів, наявність кодексів етики та автоматичний (без втручання людини) розподіл справ між суддями.
І тут ми знову повертаємося до довіри до суду. Так, сьогодні близько 80% громадян України не мають особистого досвіду взаємодії з судовою системою. Але результати дослідження довіри громадян до державних інститутів, що проводилося Київським міжнародним інститутом соціології, показують, що суди і прокуратура – єдині українські інституції, до яких українці ставляться найбільш критично. Так, судам довіряють 25% громадян, не довіряють – 34% (решта не мають визначеного ставлення). Але, справедливості заради, потрібно відзначити, що довіра потроху зростає, бо у 2018 році в іншому опитуванні КМІС судовій системі довіряли усього 12%, а 78,5% – не довіряли.
З початком повномасштабної війни росії проти України, громадяни вбачають, окрім звільнення українських територій, пріоритетними для України вступ до НАТО та ЄС. При цьому широке висвітлення у ЗМІ випадків корупції у судовій системі та неприйнятної поведінки представників Феміди на кшталт порушення правил дорожнього руху з летальними наслідками, закріплює у сприйнятті громадян переконання, що недоброчесна робота судової системи стоїть на заваді швидкій інтеграції України до ЄС і НАТО, право на яку громадяни виборюють на полі бою.
Таким чином, ключовими очікуваннями від судової влади в Україні не лише з боку ЄС, а й від українського суспільства, є доброчесність суддів та їх прозорий і чесний добір. Сподіваємося, результати конкурсу будуть дуже якісними і дозволять вирішити ці всі завдання одночасно.
