На Близькому Сході знову спалахнула війна через напад бойовиків ХАМАСу на територію Ізраїлю. Наскільки масштабними є бойові дії, чи варто порівняти цю війну з українською та які наслідки зростання ненависті можуть бути, аналізував Forbes
Вторгнення ХАМАС на територію Ізраїлю
Бойовики ХАМАС вдерлися на територію Ізраїлю 7 жовтня, приблизно о 6:30 ранку. Атака одночасно відбулася кількома способами.
Судячи з операції, ХАМАС діяв чітко спланованими кроками:
- масована ракетна атака ізраїльських міст (очевидна ціль – придушити сили оборони Ізраїлю та посіяти паніку серед населення);
- наземне проникнення (групи бойовиків на позашляховиках швидко окупували прилеглі до Гази населені пункти Ізраїлю);
- проникнення через море та повітряним шляхом.
Карта вторгнення ХАМАСу в Ізраїль. Джерело: Ukraine Battle Map
У перші години нападу ХАМАС випустив по території Ізраїлю близько 2200-2500 ракет. Щоправда, під визначенням ракет варто розуміти, що переважно це могли бути реактивні снаряди та ракети малого діаметра, які запускають з мобільних установок. Також ХАМАС може володіти певною кількістю іранських наземних ракетних комплексів.
Проте одномоментний запуск такої великої кількості ракет і снарядів дійсно став важким випробуванням для ізраїльської системи протиповітряної оборони.
Завдяки цьому бойовики змогли прорватися наземним шляхом до найближчих населених пунктів Ізраїлю від Сектору Гази, очевидно не зустрічаючи серйозного опору. Також бойовикам вдалося захопити принаймні дві військові бази ЦАХАЛ (Армії оборони Ізраїлю), знищити та захопити кілька ізраїльських танків Merkava та гелікоптерів.
Терористи ХАМАС скоїли чисельні воєнні злочини, в тому числі викрадення і вбивства цивільного населення, розстріл військовополонених та інше.
Найбільш жорстокий злочин першого дня – розстріл учасників музичного фестивалю Nature Party поблизу кордону з Газою, в результаті якого загинуло близько 250 мирних жителів із різних країн.
Які цілі ХАМАСу
Попри загальнооголошені цілі атаки на Ізраїль з боку лідерів ХАМАСу, які вимагали звільнення палестинських в’язнів і проголошували боротьбу за свободу палестинської держави, знайти зрозумілу військову ціль цього нападу складно. Він все ж залишається терористичним актом, хоч і досить масштабним за розмірами.
Адже підрозділи ХАМАСу скоріш за все не планували повноцінно окупувати прилеглі до Гази території Ізраїлю. Більшість терористів ймовірно були ліквідовані уже в перші дні й Ізраїль достатньо швидко поновив контроль над територією.
Повноцінно протистояти високотехнологічним військам Ізраїлю ХАМАС на відкритій місцевості навряд чи зможе. Проте, можливо, ця атака мала на меті лише розпалити війну, спровокувати Ізраїль на непродумані кроки та залучити ширшу підтримку союзників у вигляді прямого втручання Хезболли, Лівії, Сирії та Ірану.
Також можливо ХАМАС сподівався на повторення ситуації 2007 року, коли палестинцям вдалося викрасти ізраїльського солдата Гілада Шаліта. Його звільнили у 2011-му, але лише після того, як Ізраїль звільнив близько 1000 палестинців, звинувачених у тероризмі.
Відомо, що ХАМАС продовжує утримувати принаймні 150 заручників, викрадених з власних будинків під час рейду по прикордонних містах. Проте поки жодні офіційні перемовини так і не було розпочато.
Цього разу палестинці могли намагатися «підняти ставки» аби отримати ще більше своїх прихильників з ізраїльських тюрем. Проте реакція влади і військових Ізраїлю поки не свідчить про те, що будь-які перемовини з ХАМАСом можливі найближчим часом.
Відповідь Ізраїлю
Ізраїльський народ справедливо очікував військової реакції за звірства бойовиків ХАМАСу, що призвело до швидкої відповіді у вигляді авіабомбардувань Сектору Гази.
Основною проблемою Гази є щільна забудова і те, що будь-який потенційний військовий об’єкт може межувати з цивільними будинками або навіть знаходитись у ньому.
Загалом армії під час планування операцій мають зважати на ризики супутніх втрат серед цивільних об’єктів і населення під час ураження військової цілі. І зважати на те, чи виправдані такі супутні втрати.
Армія Ізраїлю й раніше зустрічалася з критикою через те, що авіабомбардування призводять до невиправданих супутніх жертв, які часто затьмарюють військову ціль удару.
На кадрах авіаударів ізраїльських повітряних сил досить важко відрізнити, де саме військова ціль, а де цивільний об’єкт. Адже часто удари завдаються в будівлі, принаймні схожі на житлові.
Це дозволяє прихильникам ХАМАСу апелювати до порушення правил ведення війни та намагатися підривати міжнародну підтримку Ізраїлю.
Втрати
Справжній масштаб жертв поки важко оцінити. CNN з посиланням на військове радіо Ізраїлю зазначає, що кількість жертв серед ізраїльського населення вже перевищує 1000 смертей.
Ісламське видання Aljazeera стверджує, що на 10 жовтня в Секторі Гази внаслідок ізраїльських авіабомбардувань загинуло 794 мирних жителі, ще близько 4000 поранено. Sky News, з посиланням на міністерство охорони здоров’я Гази, говорить про 830 вбитих цивільних палестинця та 4250 поранених.
Також армія Ізраїлю зазначає про 1500 вбитих терористів ХАМАС на території Ізраїлю. Армія оборони Ізраїлю втратила щонайменше 155 військових.
Масштаби цих втрат значно перевищують Другу ліванську війну 2006 року – останній великий конфлікт Ізраїлю. Тоді за місяць повноцінних військових дій Ізраїль втратив 44 цивільних і 119 солдатів.
Наявні та резервні потужності армії Ізраїлю. Фото інфографіка Forbes Україна
Попри те, що армія Ізраїлю не є надто великою, вона продемонструвала чудову швидкість мобілізації, збільшившись у понад три рази за три дні. При цьому Ізраїль має багатий запас військової техніки, який може бути мобілізований для укомплектування нових підрозділів. Зокрема 5000 американських БМП М113, 18 MLRS М270 та інша зброя.
Головна перевага ЦАХАЛ над будь-якою країною на Близькому Сході – авіація. Ізраїль має 83 багатоцільових винищувачі F-15, 197 одиниць F-16 та 24 новітніх F-35. Українські ВПС лише мріють про такий перелік техніки.
Скоріш за все в рівному бою ХАМАСу немає чого протиставити цій силі. Проте у випадку, якщо ЦАХАЛ увійде в міські масиви Гази, технічна перевага може втратити свою значущість.
У Секторі Гази знаходиться велика кількість радикальних палестинських груп, включаючи Ісламський джихад, Народний фронт визволення Палестини, Демократичний фронт визволення Палестини та ін. Фактично армії Ізраїлю доведеться воювати з багатьма ворогами, які звикли вести підпільну діяльність та проводити терористичні атаки.
З іншого боку Ізраїль повинен озиратися в бік Західного берегу ріки Йордан, Лівану та Сирії.
Наскільки масштабними є бойові дії
Загалом ізраїльська війна у випадку, якщо в протистояння повноцінно не вступлять інші арабські країни, може мати дуже локальний характер. Площа Сектора Гази приблизно дорівнює площі міста Запоріжжя (334 км²).
Очевидно на такому маленькому фронті ми не побачимо повноцінного ведення бойових дій і розгортання кількасоттисячної армії ЦАХАЛ.
Тож у випадку введення ізраїльських військ у Газу скоріш за все це може перетворитися на тривалу міську битву, де ХАМАС і інші радикальні угруповання використовуватимуть цивільні будинки та цивільне населення як прикриття.
Сектор Гази відділений від іншої палестинської території на Західному березі річки Йордан територією Ізраїлю. І має лише невеликий зовнішній кордон з Єгиптом.
Сектор Гази відділений від іншої палестинської території на Західному березі річки Йордан територією Ізраїлю. Зображення War Mapper
Навряд чи істотну загрозу несуть армії Лівану та Сирії, які озброєні здебільшого радянською технікою й поступаються ЦАХАЛ. Тож на цьому фоні істотною загрозою виглядає скоріш тільки активне втручання Ірану, який має досить розвинену ракетну програму та програму БПЛА.
Як вплине війна в Ізраїлі на підтримку Україні
Поки важко зрозуміти, який вплив матиме війна Ізраїлю проти ХАМАСу. Багато чого залежатиме від того, наскільки тривалим буде цей конфлікт і яких ресурсів потребуватиме.
Основне побоювання полягає в тому, що частина артилерійських боєприпасів, які призначалися Україні, можуть бути спрямовані для армії Ізраїлю. Проте, якщо військові дії обмежаться територією Гази, навряд чи Ізраїль потребуватиме великої кількості саме артилерійських боєприпасів.
Швидше за все, більша потреба буде в керованих авіаційних бомбах і ракетах, зокрема JDAM, які також від США отримує Україна.
Ізраїль споживає велику кількість ракет і бомб для F-16, що потенційно може викликати їхній дефіцит. Враховуючи, що в наступному році ВПС України поступово переходитимуть на F-16, це може мати певні негативні наслідки.
Також ЦАХАЛ має власні РСЗВ М270, але про їхнє широке використання поки не відомо.
З іншого боку війна в Ізраїлі може повернути фокус уваги до глобальної боротьби США проти агресорів. Саме Ізраїль має найбільше лобі в політичному істеблішменті Сполучених Штатів. І потенційно настрої американських політиків можуть стати більш сприятливими для України.
Також Республіканській партії США буде важко апелювати до зменшення витрат на військову підтримку України та продовжувати політику «MAGA», яка передбачає зменшення участі у світовій політиці.
Війна в Ізраїлі можливо не така «далека і чужа» для критиків військової допомоги України, але буде непросто пояснити виборцям, чому США підтримує Ізраїль і обмежує підтримку України.
