Минулого тижня вулиці Дакки, столиці Бангладеш, заполонили обурені протестувальники, яких премʼєрка країни Шейх Гасіна наказала розігнати. Це призвело до сотень смертей. Що змусило бангладешців вийти проти чинної влади? Яка доля премʼєрки країни? Як президент вирішив нормалізувати ситуацію в країні? Про це та інші актуальні події у Бангладеш, країні з населенням 170 млн людей – у матеріалі New York Times
Як працюють топові благодійні фонди? Як меценати обирають, які соціальні проєкти підтримувати? Чим благодійність корисна для вашого бізнесу? Дізнайтеся відповіді 23 серпня на форумі «Майстри добра». Спікери – лідери «Повернись живим», Superhumans, Zagoriy Foundation, «Азову», МХП, ОККО. Долучайтеся!
За словами аналітиків, з якими поговорило видання NYT, саме жорстка політика премʼєр-міністерки Бангладеш Шейхи Гасіни викликала обурення громадян, яке вони продемонстрували на вулицях столиці.
Причини протестів і їхній перебіг
Наприкінці липня студенти вийшли на демонстрації проти несправедливої системи квот на державні посади, яка надавала преференції певним групам людей. Тижнями це були мирні протести молоді, яка ходила вулицями із транспарантами. Але вони змінили свій настрій, коли Гасіна нацькувала агресивне молодіжне крило своєї партії на протестувальників. А після цього до розгону демонстрації залучила всі можливі правоохоронні органи. Протести перестали бути мирними і перетворилися на вуличні бої. Тим часом натовпи на вулицях лише зростали.
На кінець липня понад 200 людей загинуло у протестах. Премʼєрка оголосила комендантську годину і відключила інтернет. Правоохоронці ж кинули за ґрати понад 10 000 людей, а ще десяткам тисяч висунули обвинувачення у різних злочинах.
Минулого тижня Гасіна вирішила послабити обмеження, але протестувальники зажадали правосуддя для вбитих і відставки премʼєрки.
Прем’єр-міністрка Бангладеш Шейх Хасіна звертається до ЗМІ на зруйнованій станції метро в Мірпурі після протестів проти квот, 24 липня 2024 року. Фото Getty Images
Поворотним моментом для руху стала неділя, 4 серпня. Того дня зібралася найбільша за весь час кількість мітингарів, а держава вирішила відповісти ще більшою жорстокістю. Тієї кривавої неділі було вбито близько 100 демонстрантів.
Однак обурених бангладешців це не зупинило, і вони ще гучніше почали вимагати відставки Гасіни, яка зі свого боку пообіцяла дати відсіч «анархістам залізною рукою».
У понеділок вона знову вдалася до жорстких заходів: нове відключення інтернету, збільшення правоохоронців на вулицях і кордони, щоб завадити протестувальникам дійти до центру Дакки.
Здавалося, що премʼєрка до останнього буде триматися за владу, яка була у неї в руках 15 років, але за лаштунками відбувалися інші події.
NYT дізнався від анонімного бангладешського чиновника, що Гасіна не збиралася здаватися, але військове керівництво вмовляло її поїхати з країни заради її ж безпеки. На вулицях зібралися сотні тисяч людей, проти яких військові чиновники Бангладеш відмовлялися застосовувати ті самі жорстокі методи, що і поліція, як пропонувала премʼєрка.
Очільниця уряду опиралася до останнього, але потім погодилася втекти до Індії після телефонної розмови із сином, який живе у Вірджинії.
Лауреат Нобелівської премії миру Мохаммад Юнус, 84, який буде формувати новий тимчасовий уряд Бангладеш Фото Getty Images
Що далі буде в Бангладеш
Коли вертоліт із Гасіною піднявся у повітря, голова генштабу Бангладеш генерал Вакез-уз-Заман зібрав термінові збори із членами опозиційних партій. Навіть тих, які Гасіна днями заборонила. І оголосив про кінець правління премʼєрки. Він повідомив про формування тимчасового уряду.
«Обіцяю, що справедливе правосуддя чекає на всіх, хто вчиняв убивства та інші злочини, – сказав він у зверненні до населення країни. – Обіцяю, що ви не будете розчаровані».
Саме армія взялася наводити лад на вулицях Дакки, адже після втечі Гасіни поліціянти зникли з вулиць, коли протестувальники почали мститися правоохоронцям за жорстокість, вбивши десятки з них. Справа була не лише у жорстокості до нинішніх протестувальників, пише NYT, а й у тому, що поліцію давно звинувачували у масовому застосуванні сили заради збереження влади Гасіни.
Коли правоохоронці зникли з вулиць, у Дацці почастішали випадки мародерства і підпалів. Дати раду з хаосом у місті намагається армія, поки новопризначені очільники поліції стають до служби і входять у курс справ. Головнокомандувач армії повідомив, що було призначено нове керівництво поліції.
Тим часом економіка країни, яка й без того стагнує, розвалюється, а валютні резерви зменшуються, зазначає NYT.
Новий уряд Бангладеш вже сьогодні ввечері, 8 серпня, прийме присягу. Кілька днів тому президент країни оголосив про формування тимчасового уряду, а займеться цим лауреат Нобелівської премії миру Мохаммад Юнус, 84. Він вже заявив, що його метою на посаді премʼєра буде відновлення довіри до уряду, але після цього перехідного періоду він себе не бачить у політиці.
Юнус – відомий у всьому світі банкір та економіст, який став піонером мікрофінансування, яке передбачало невеликі кредити для жінок і сільських бідняків. Цікаво, що він був у немилості у Гасіни за критику її жорсткого правління, і вона називала його ворогом держави. Нині він навіть оскаржує шестимісячне увʼязнення у справі, яку Юнус називає політично вмотивованою, пише BBC.
