Вибори до Європарламенту спровокували розпуск французького парламенту, засвідчили помірне зростання підтримки крайніх правих сил і непопулярність коаліції Олафа Шольца у Німеччині. Які висновки для України?
За 12 років консалтингова компанія Franchise Group створила 600+ франшиз. Як масштабувати бізнес за допомогою франшизи в часи турбулентності? Отримайте інсайти і стратегії на Форумі підприємців від власниці та СЕО Franchise Group Мирослави Козачук. Купуйте квиток за посиланням.
Минулого тижня, з 6 по 9 червня, 185 млн європейських виборців обирали 720 депутатів. Хоча мова йде про загальноєвропейський парламент, вибори показали зміни настроїв у кількох вкрай важливих для України державах – Франції, Німеччині, Угорщині.
Попередні результати виборів вказують на наступний розподіл місць.
Центристські сили:
- Європейська народна партія (ЄНП): 186 місць (+10 порівняно з виборами 2019-го);
- Соціалісти та демократи (SD): 135 (-4);
- Renew: 79 (-23).
Крайні праві:
- Консерватори та реформісти (ECR): 73 місця (+2);
- Ідентичність та демократія (ID): 58 (+9).
Інші:
- Зелені: 53 місця (-18);
- Ліві: 36 (-1);
- Незалежні: 100 (+38).
Що це значає для України? Forbes Ukraine виділив п’ять висновків з виборів Європарламенту.
Крайні праві посилились, але не радикально
Дві загальноєвропейські крайні праві партії ECR та ID сумарно отримали 131 місце з 720. Це на 13 більше, ніж вони мали на виборах 2019-го, але недостатньо для більшості, необхідної для прийняття рішень.
Центристські сили вистояли, хоча крайні праві й посилились, визнала Урсула фон дер Ляєн, голова Єврокомісії та лідерка ЄНП, яка перемогла на виборах.
Крайні праві мають схожі погляди на проблеми міграції, але відрізняються у поглядах на Україну.
Наприклад, лідерка ECR та прем’єрка Італії Джорджа Мелоні послідовно підтримує Україну. Так само підтримує Україну й польська «ПіС», що входить до складу ECR. Натомість протилежних поглядів – лідерка ID Марін Ле Пен.
«Кількість голосів за Україну в Європарламенті радикально не зменшилася», – каже Леонід Літра, аналітик центру «Нова Європа». Проблеми для України можуть бути не на рівні ЄС, а на рівні лідерів країн, які блокують важливі для Києва рішення. Як це неодноразово було з прем’єром Угорщини Віктором Орбаном.
Крайні праві матимуть вплив у двох сферах, вважає аналітик німецького DGAP Бенджамін Талліс:
- загальний дискурс в Європі, дебати в Європарламенті;
- вплив на національному рівні, де після європейських виборів посиляться їхні голоси.
Президентка Єврокомісії Урсула Фон дер Ляєн Фото Getty Images
Фон дер Ляєн має хороші шанси залишитись у Єврокомісії
Урсула Фон дер Ляєн, яка підтримує членство України в ЄС та кілька разів приїздила до Києва під час повномасштабної війни, має хороші шанси залишитись на чолі Єврокомісії, зазначає Талліс.
Яка функція Єврокомісії
Єврокомісія – ключовий інститут виконавчої влади ЄС, який має виключне право законодавчої ініціативи. Виступає від імені ЄС у міжнародних органах та веде переговори щодо міжнародних угод, у тому числі про вступ нових країн-членів. З 1 грудня 2019 року президенткою Єврокомісії є Урсула Фон дер Ляєн.
Читати більше Згорнути
У 2019 році її кандидатуру підтримали центристські ЄНП, SD та Renew. У новому парламенті ці загальноєвропейські партії сумарно матимуть 400 голосів з 361 необхідного для затвердження голови Комісії.
«Фон дер Ляєн – дуже сильний кандидат, якого підтримують багато основних гравців у Європі, – визнає Талліс. – Враховуючи результат виборів, буде несподіванкою, якщо її не оберуть на другий термін».
Можуть бути несподіванки, зауважує Politico. У 2019-му Фон дер Ляєн могла розраховувати на 440 голосів від ЄНП, SD та Renew. Але під час таємного голосування в Європарламенті отримала лише 383 голоси від цих партій.
Ймовірно, вона спробує для певності заручитись підтримкою «Зелених» та правої ECR, лідеркою якою є Мелоні, зазначає Euractiv. Прем’єрка Італії каже, що поки зарано говорити про другий строк поточної президентки.
Фон дер Ляєн вже задекларувала цілі своєї другої каденції. «Під час першого мандата я показала, чого може досягти сильна Європа. Моя мета – продовжувати йти цим шляхом із тими, хто виступає за Європу, за Україну, за верховенство закону», – заявила вона.
Президент Франції Емманюель Макрон під час телевізійного звернення до нації, коли він оголосив, що розпускає нижню палату парламенту. Париж, 9 червня 2024 року. Фото Getty Images
Франція йде на вибори, а Макрон – на ризик
Партія Емманюеля Макрона Renaissance набрала лише 14,7% на європейських виборах у Франції. Перемогу з 31,5% здобула крайня права National Rally, яку очолює одвічна конкурентка Макрона – проросійська Марін Ле Пен. Через поразку Макрон оголосив про розпуск парламенту Франції. Нові вибори пройдуть у два тури: 30 червня та 7 липня.
Макрон йде на ризик, каже Талліс. Він ставить перед французькими виборцями питання: ви використали європейські вибори як протест, але чи справді хочете віддати парламентську більшість ультраправій партії?
Таке рішення президента Франції може дати два результати:
- посилить мандат на наступні два з половиною роки президентського терміну, якщо його партія покаже кращий результат на внутрішніх виборах;
- зробить його «кульгавою качкою», якщо перемогу здобуде партія Ле Пен.
«Шанси – 50 на 50», – оцінює Талліс.
Інше можливе пояснення – Макрон хоче дати опозиції отримати місця в уряді, зазначає Літра. І спробувати показати її нездатність розвʼязувати проблеми.
«Макрон залишається президентом, головним у країні за конституцією Франції. Частина опозиції – в уряді. Він міг би вказувати: ви ж хотіли до уряду – покажіть, як треба», – пояснює Літра.
Макрон останні пів року займає яструбину позицію у підтримці Києва: просуває ідею відправлення західних військ до України, вирішив надати літаки Mirage-2000.
Суто з формального погляду потенційний новий парламент та уряд не завадять йому продовжувати таку політику, одностайно оцінюють Літра і Талліс. Франція – це президентська республіка, де президент має виконавчі повноваження у питаннях зовнішньої та безпекової політики.
Однак підтримка України може бути ускладнена, якщо ультраправі отримають більшість, вважає Талліс.
По-перше, вони можуть впливати на бюджетні питання, у тому числі на виділення грошей для України. По-друге, може постати питання, чи відчуватиме Макрон у разі другої поразки поспіль, що має політичний мандат.
«У Макрона залишатимуться технічні повноваження, за Конституцією, допомагати Україні. Але чи буде він політично уповноважений на це – відповідь мають дати французькі виборці», – пояснює Талліс.
Негативом для України може стати потенційне вибуття деяких міністрів, додає Літра. Як от проукраїнського міністра оборони Себастьяна Лекорню. Але кардинальних змін у позиції Парижа аналітик не очікує. «Може не бути нових зобов’язань з допомоги Україні. Але Франції буде важко відмовитись від того, що вже погоджено», – додає він.
Канцлер Німеччини Олаф Шольц голосує на виборах до Європейського парламенту, 9 червня 2024 року, Потсдам, Німеччина. Фото Getty Images
У Шольца – криза довіри
У Німеччині перемогу з 30% голосів виборців здобув центристський блок «ХДС», який входить до складу «ЄНП». Його лідер Фрідріх Мерц критикує чинний уряд Олафа Шольца за непевну політику стосовно України, та прямо каже, що Київ має перемогти, нагадує Талліс.
Друге місце з 15,9% посіла крайня права «Альтернатива для Німеччини» (АдН), відома антиукраїнською риторикою. Соціал-демократична партія Німеччини (СДПН) канцлера Шольца – лише третя з 13,9%.
Шольц поки не пішов шляхом Макрона і не оголошував дострокових парламентських виборів. За розкладом, вони мають відбутися у жовтні 2025-го.
Перш ніж йти на вибори, СДПН має провести зміни у керівництві, вважає Літра. Популярнішим за лідера партії Шольца наразі є міністр оборони Борис Пісторіус.
Результати в Німеччині вказують на іншу тривожну тенденцію для України. Три партії, які фактично виступають проти допомоги Україні, сумарно набрали майже 25%, вказує аналітик. Це – крайня права «АдН» та ліві Linke й BSW.
Посилення «АдН» може спонукати більше дискусій в Німеччині про правильний курс щодо України, не виключає Талліс.
Прем’єр-міністр Угорщини Віктор Орбан на виборчій дільниці під час європейських і місцевих виборів, Будапешт, 9 червня 2024 року. Фото Getty Images
Орбан отримав «чорного лебедя»
Партія «Фідес» прем’єра Угорщини Віктора Орбана набрала 44%. Ледь не вперше за останні роки у нього з’явився конкурент. Права партія «ТИСА» адвоката Петера Мадяра, який з лютого очолив антиурядові протести, отримала 30%.
Мадяр є «чорним лебедем» для Орбана, повідомляє Дмитро Тужанський, директор Інституту Центральноєвропейської стратегії. Діяч активно з’явився на політичній сцені чотири місяці тому та зміг консолідувати протестних виборців. «Для українців можна навести умовну паралель з Володимиром Зеленським, коли він у новорічну ніч оголосив про участь у виборах», – пояснює аналітик.
Суто за відсотковим показником результат для «Фідесу» – поганий і є поразкою, каже Тужанський. Але за кількістю голосів партія Орбана перевершила свій результат на євровиборах 2019 року.
Причина парадокса – висока явка у 59%. Мадяру, ймовірно, вдалось перетягнути до себе виборців інших опозиційних партій та мобілізувати електорат йти на дільниці, додає аналітик.
Але ставити хрест на Орбані не варто. «Не треба думати, що Орбан слабкий, тому не зможе блокувати щось для України», – застерігає Тужанський. – Через слабкість на загальноєвропейській політичній сцені його агресивні настрої можуть лише посилитися».
Ключем до Орбана можуть стати прем’єрка Італії Джорджа Мелоні та польська партія «ПіС», які входять до загальноєвропейської ECR, підсумовує аналітик. Взимку Орбан намагався долучити свою «Фідес» до ECR, щоб мати більше впливу на рівні ЄС.
