В якому стані українська енергетика? Чому електрики вже не вистачає і коли ситуація погіршиться? Яким містам взимку не вистачатиме опалення? Розповідають голова «Укренерго» Володимир Кудрицький, виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, засновник «Гідроенергоінвест-Акванова» Ігор Тинний та радниця премʼєр-міністра Наталія Бойко. Forbes переказує головне з дискусії на KIEF Talks 5 червня
Команда Forbes відібрала 250 найбільш перспективних компаній. Хто потрапив у перелік NEXT 250? Дізнавайтесь у новому випуску Forbes Ukraine! Купуйте журнал вже зараз!
З березня 2024-го Росія завдала шість масованих ударів по українській енергетиці. З ладу виведено понад 90% українських ТЕС, понад 45% гідрогенерації. Загалом Україна втратила близько 9000 МВт потужностей, за даними Міністерства енергетики та вугільної промисловості України. Під час минулої зими максимальна потужність енергосистеми досягала 18 000 МВт, зараз – менше 10 000 МВт.
Чому до зими ситуація не зміниться на краще, яким містам взимку не вистачатиме опалення та які умови відновлення енергетики? Під час KIEF Talks аналізом ситуації поділились голова «Укренерго» Володимир Кудрицький, виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук, засновник «Гідроенергоінвест-Акванова» Ігор Тинний та радниця премʼєр-міністра Наталія Бойко. Головне з розмови.
Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК
Вся теплова генерація пошкоджена або зруйнована – більше 90% не працює. Деякі станції втрачені повністю, і їх неможливо відновити до закінчення війни. Як приклад, Курахівська ТЕС потужністю 1,2 ГВт. Вона в 10 км від лінії фронту. Росіяни розбомбили цю станцію і додатково знищили ракетою міст, через який на неї постачали вугілля.
Зараз руйнувань у 4–5 разів більше, ніж взимку 2022–2023. Тоді ДТЕК відновив 10 енергоблоків за $110 млн. Зараз потрібно $350–400 млн. За оптимістичним сценарієм, ми зможемо відновити до зими 50% того, що було зруйновано.
«Укргідроенерго» втратило свою найбільшу гідроелектростанцію – ДніпроГЕС, є пошкодження на інших ГЕС. З 1 червня почались атаки на сонячні електростанції.
Одночасно з цим у ремонт пішли енергоблоки атомних АЕС. Зараз дефіцит в енергосистемі – від 2 до 4 ГВт (при максимальному добовому споживанні близько 12 ГВт. – Forbes). Імпорт може покрити тільки 1,7 ГВт.
Ситуація з дефіцитом неоднорідна по країні. На сході зі світлом гірше, ніж на заході. Росіяни знищили частину розподільчих станцій, і зараз неможливо передати достатній обсяг енергії з західних АЕС на схід.
Найгірша ситуація в Києві, оскільки в столиці багато критичної інфраструктури, яку не можна вимикати. Світло в Києві подається за графіком: сім годин без світла, дві години зі світлом.
Дмитро Сахарук, виконавчий директор ДТЕК
Яка головна умова відновлення генерації? Це ППО. Якщо не буде ППО, то нічого відновлено не буде. Кожна атака – це 4–8 прильотів на кожну станцію.
ППО зараз недостатньо, щоб захистити електростанції. Наприклад, цієї весни ми відремонтували пошкоджені блоки на одній із наших ТЕС, а через місяць їх знову зруйнували.
Друга умова – це створення можливостей для будівництва нової генерації. Великі інвестиційні проєкти завжди будуються за кредитні кошти. Зараз обслуговувати свої борги у валюті можуть лише державні компанії. Приватні цього робити не можуть через обмеження НБУ. Компанії ДТЕК мають валютні борги, які розміщені на Лондонській біржі. Ми зараз фізично не можемо платити за цими боргами.
Хто вам позичить, якщо ви не обслуговуєте борг? Ніхто. НБУ ніби послабив обмеження, але тільки для ТОВ, а для акціонерних товариств заборона лишилась. Яка в цьому логіка? Ніхто не може пояснити.
Крім всього цього, міжнародні фінансові організації дуже скептично дивляться на фінансову модель українського енергетичного ринку через мільярдні борги, хронічні несплати і так далі. Поки це не буде вирішено, ніхто із закордонних інституцій не буде фінансувати будівництво генерації в Україні. Це для них неприйнятні ризики.
Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго»
Наступної зими дефіциту електрики не уникнути. Велику частину пошкоджених електростанцій, які продовжують обстрілювати, не вдасться відновити. Яким буде дефіцит? Є декілька сценаріїв, але жоден із них не передбачає того, що світла буде всім вистачати.
Масштаб відключень залежить від виконання ремонтної кампанії та масштабності ударів Росії по енергетиці. Зараз, наприклад, підстанції «Укренерго» обстрілюють кожні 2–3 дні.
Децентралізована генерація не допоможе цієї зими. ЇЇ потрібно було почати будувати в лютому 2023-го, щоб на початку цієї зими ми отримали сотні мегават нової генерації. Якщо почнемо будувати зараз, то матимемо збудовані пілотні проєкти до початку зими 2025–2026. Реалізація таких проєктів – 1,5–2 роки.
Володимир Кудрицький, голова правління «Укренерго»
Тому зараз треба відновлювати все, що можна відновити. Є потенціал збільшити виробництво електроенергії на діючих малих ТЕЦ. Ми також вивчаємо обʼєкти, на яких електрика не генерувалась десятки років, їх можна буде включити до наступної зими.
Разом з урядом думаємо над тим, що ще можна спростити і скасувати, щоб максимальний обсяг генеруючого і накопичуючого обладнання заходив в Україну.
Імпорт не перекриє дефіцит через технічні обмеження на стороні ЄС. Максимум до зими імпорт може бути збільшений на 200–500 МВт.
Після підвищення тарифів для населення «Енергоатом» отримав спроможність розрахуватись зі своїми боргами. «Укренерго» теж у цьому році планує виплатити борги коштом запозичень. Паралельно потрібні реформи, які не дозволять боргам накопичуватися в майбутньому.
Ігор Тинний, засновник «Гідроенергоінвест-Акванова»
На жаль, зараз ЗСУ і західному світу нема чого протиставити російській тактиці комбінованих ударів по електростанціям. Якщо енергетику одночасно атакують дронами, крилатими, балістичними ракетами, то жодного ППО не вистачить, щоб захистити всі електростанції в країні.
Я не бачу жодної іншої стратегії для виживання, крім як створити умови для бізнесу, щоб він будував якомога більше малої генерації і систем накопичення енергії. Це – єдиний вихід. На жаль, у цьому напрямку крім балачок, я не бачу таких зусиль зі сторони держави. Абсолютно не вірю в те, що державні компанії зможуть хоч щось побудувати.
Тому я дуже здивуюсь, якщо взимку середня наявність електроенергії буде більше, ніж шість годин на добу. Попереду нас чекає епоха темряви.
Ігор Тинний, засновник «Гідроенергоінвест-Акванова»
Проблеми будуть не тільки з електрикою, а й із теплом. У Києві ситуація з опаленням буде кращою, бо столиця максимально захищена ППО. Тому місцеві ТЕЦ постраждали найменше.
Що стосується Харкова й інших великих міст, то там взимку не буде тепла, крім того, яке забезпечать невеличкі котельні. Я чомусь не бачу від влади попереджень, що мільйони харківʼян взимку будуть без централізованого опалення. Треба чесно сказати людям, що вони залишаться з цим сам на сам. Це, на жаль, дуже ймовірний сценарій. Цієї зими мільйони будуть мерзнути. Яка може бути порада? Виїжджати з міста у село, запасатися дровами.
Наталія Бойко, радниця прем’єр-міністра України з питань енергетики
Зараз уряд спрощує все, що стосується імпорту енергетичного обладнання, щоб його можна було максимально швидко і без обмежень ввозити в країну. Паралельно з тим ми говоримо про нові проєкти. Мабуть, запізно, але краще зараз, ніж наступного року. Спрощуємо містобудівні, екологічні й інші норми для будівництва такої генерації.
Наталія Бойко, радниця прем’єр-міністра України з питань енергетики
Наступне питання – де бізнесу взяти гроші. Тут ми намагаємось сформувати портфель підтримки зі сторони державних банків. Паралельно ведемо переговори з міжнародними партнерами щодо фінансування проєктів розподіленої генерації як державних, так і приватних компаній.
