Поки політики в США намагаються дійти спільної згоди з приводу погодження допомоги Україні та питання кордону, в Україні йде оборонна війна величезного історичного значення, відзначає у своїй колонці на substack історик Тімоті Снайдер.
15 лютого Forbes проводить бізнес-конференцію AgriFood, де визначимо перспективи розвитку української агропромисловості. Понад 25 cпікерів із Enzym, HD-group, IMK, Raiffeisen Bank та інших компаній. Нетворкінг, воркшопи, бізнес-знайомства. Купити квитки можна за цим посиланням.
Для американців, які підтримують Україну, настали часи розчарувань. Республіканці в Конгресі заявляють, що підтримують Україну, але хочуть паралельно погодженню нашої допомоги розвʼязати питання з південним кордоном США. Але коли їм дають можливість це зробити, вони дають задню.
Поки політики в США намагаються дійти спільної згоди з цих питань, в Україні гинуть хороші люди, які ведуть оборонну війну величезного історичного значення. Вони могли б жити.
Сумно розповідати про те, як український опір служить інтересам США, особливо, коли в самому Конгресі недостатньо людей, які дбають про інтереси США. Сумно, тому що на них не варто навіть посилатися.
Нечасто випадає шанс зупинити агресивну війну і запобігти геноцидній окупації з нульовим ризиком і з нульовою втратою солдатів. Такий рівень моральної ясності, доступний лише раз за будь-яке політичне життя, має бути достатньою причиною, щоб діяти.
Навіть якщо американці не дбають про інших, вони повинні принаймні дбати про себе.
Вони повинні дбати про те, щоб у них все було добре з точки зору міжнародного порядку, в якому не є нормальним вторгнення країн одна в одну. Українці саме це й захищають. Американці повинні дбати про те, щоб зменшити ризик ядерної війни. Українці досягають цього, чинячи опір ядерному шантажу Путіна.
Американці повинні дбати про те, щоб ймовірність війни в Європі була різко зменшена. Україна самотужки виконує місію НАТО, поглинаючи і притупляючи російську атаку.
Американці повинні дбати про те, щоб стримувати Китай. Поки Україна чинить опір, менша імовірність, що Тайваню загрожуватиме небезпека і що Америка буде втягнута у війну в Тихому океані.
Гроші, про які йдеться, не є величезними: це пʼять центів з одного долара бюджету міністерства оборони США. Значна частина цих грошей залишається в Сполучених Штатах. Зброя, яку ми надсилаємо, використовується надзвичайно ефективно. Українці, маючи символічну кількість американської зброї, використовували її з надзвичайною майстерністю і з великим ефектом.
Ми можемо сподіватися, що ці аргументи колись матимуть значення! А поки що ми можемо принаймні діяти як громадянське суспільство.
Допоможіть мені завершити мій проєкт «Безпечне небо». Він фінансує пасивну систему виявлення безпілотників, яка вже захищає чотири українські області, а зараз розширюється ще на чотири. Вона дозволяє українцям знаходити безпілотники іранського виробництва та збивати їх до того, як вони завдадуть шкоди. Вона також працює й по крилатих ракетах. Я бачив компоненти системи, коли був в Україні, і знаю, як вона працює. Як і багато іншого, що роблять українці, система є дуже економічно ефективною. Загальна сума, яку потрібно було зібрати, становила $1,8 млн. Ми вже зібрали близько 90%.
Попри всю недоброзичливість, було б добре мати щось, що можна було б відсвяткувати. Дякуємо усім, хто долучився до збору коштів. Більшість атак безпілотників зараз зупинено, і таким чином захищено критично важливу інфраструктуру країни та збережено життя людей.
Америка як країна може і повинна робити набагато більше. Але як американці ми можемо досягти цього вже зараз. І ми майже на цьому шляху.
