Підстанції, теплові та гідроелектростанції України другий тиждень під атаками Росії. Від відключень електрики по всій країні рятує помірна погода й імпорт. До чого готуватися влітку, коли споживання традиційно зростає?
Головні матеріали Forbes Ukraine у email-розсилці. Раз на тиждень на вашій пошті.
Дякуємо за підписку Підписатися
Вночі 29 березня Росія здійснила другий за останні вісім днів масований удар по українській енергосистемі. Пошкоджені енергетичні обʼєкти у шести областях. Крім підстанцій «Укренерго» під ударом були три електростанції ДТЕК, а також Канівська та Дністровська ГЕС «Укргідроенерго».
За дві атаки – 22 і 29 березня – Україна втратила до 12% генерації, за підрахунками директора Центру досліджень енергетики (ЦДЕ) Олександр Харченко. «Це те, що, найімовірніше, не можна буде відновити швидко, можливо більшість не вдасться і до наступної зими», – додає він. Графіки аварійних відключень застосовано у Дніпропетровській Запорізькій, Кіровоградській областях.
Обмеження енергопостачання діють на Харківщині через ураження у попередні дні та відсьогодні у Кривому Розі. На повноцінне відновлення енергопостачання на Харківщині потрібно до 1,5 тижнів, каже речниця «Укренерго» Марія Цатурян. В цьому регіоні, за її словами складні ремонтні роботи: необхідно замінити великогабаритне обладнання попри постійні обстріли і повітряні тривоги. В Кривому Розі ситуація не така складна, але оцінити строки відновлення поки складно, додає вона.
Яка мета Росії та до чого готуватись населенню та бізнесу?
У чому полягає стратегія Росії?
У цьому році ворог змінив стратегію, каже Цатурян. Минулої зими Росія била одночасно по багатьох енергообʼєктах по всій країні. Так вони намагались занурити всю країну у довготривалий блекаут, або домогтися повного колапсу енергосистеми, пояснює речниця «Укренерго».
Зараз Росія концентрує удари по меншій кількості обʼєктів, але щільність і масштаб їхніх обстрілів значно більший. Мета – відрізати від енергосистеми регіони з великим споживанням. Переважно промислові центри: Харківщина, Одещина, Дніпропетровщина. Така стратегія дозволяє завдавати більше ударів по одному обʼєкту ніж торік. Якщо минулої зими на енергообʼєкт прилітало два-три дрони, то зараз 10–20, каже співрозмовник Forbes в уряді.
Але і можливості України захищатись і відновлюватись зросли, запевняє Цатурян. Україна має набагато сильнішу ППО ніж торік, на багатьох підстанціях збудовано трирівневий захист. Також «Укренерго» має запаси обладнання, які постійно поповнюються, а спеціалісти компанії навчились проводити ремонтні роботи втричі швидше, ніж до війни.
Чому Росія бʼє по тепловим і гідроелектростанціям?
Добове споживання електроенергії не рівномірне. Вранці і ввечері – максимальне, вночі – мінімальне. Цю різницю покривають теплові і гідроелектростанції, які можуть швидко збільшити чи зменшити генерацію електрики. Атомні електростанції набагато менш гнучкі.
Наприклад, в один з днів січня максимальне добове споживання досягало 18 000 МВт вранці, а мінімальне — менш як 14 000 МВт уночі. АЕС виробляли близько 8000 МВ, ТЕС і ТЕЦ – 5000. Тоді саме гідроелектростанції забезпечили стабільність енергосистеми, скоротивши генерацію вночі та збільшивши вранці.
На кінець березня максимальне добове споживання — близько 14 000 МВт. Навіть з урахування імпорту, який дорівнює потужності 1,5 атомного блоку, в Україні є дефіцит електрики. Через нестачу генерації «Укренерго» застосувало графіки аварійних відключень у Дніпропетровській Запорізькій, Кіровоградській областях.
Чи будуть відключення електрики по всій країні?
«Укренерго» наразі не прогнозує віялових відключень, чи введення графіків споживання в усіх областях, каже Цатурян. Подальші прогнози залежать від того, наскільки масштабними будуть наступні атаки та руйнування.
Якщо Росія зруйнує всі ТЕС, то без введення графіків по всій країні обійтися буде складно, додає речниця «Укренерго». За такого сценарію у системі буде близько 10 000 МВт, розповів виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук в інтервʼю ЕП.
Найбільш критична ситуація буде в липні-серпні, коли споживання традиційно зростає, каже директора Центру досліджень енергетики (ЦДЕ) Олександр Харченко. «Навіть за максимального імпорту важко передбачити, яким буде дефіцит», – каже він.
Також поки важко передбачити, яким буде наступний опалювальний сезон. «Підготовка до нього вже зараз вимагає екстрених заходів і швидкого реагування», – додае Харченко.
Як підготуватись населенню та бізнесу?
Ощадливе споживання має стати звичкою, каже Цатурян. Вранці і ввечері, коли споживання найбільше, варто за можливості не включати декілька потужних електроприладів одночасно, обмежити в ці періоди доби використання кондиціонерів. Прання, нагрів бойлера краще переносити на ніч.
Мають бути зарядженні павербанки, за можливістю підготовлені генератори, запас води. «Треба бути готовим, що певні обмеження споживання будуть», – додає Харченко.
Бізнес теж має ощадливо споживати електрику. Енергосистемі допомогло б, якби бізнес вимикав зовнішню рекламу на час дефіциту потужності, оптимізував графіки роботи, каже речниця «Укренерго».
Стратегічно Україна має йти до децентралізованого виробництва енергії. Набагато легше знищити одну велику електростанцію, ніж сотні маленьких. «Зі свого боку ми усіляко готові допомогти бізнесу з підключенням таких установок до мережі, щоб спростити і пришвидшити цей процес», – додає Цатурян.
Такі приклади є. Roshen, кондитерський дім «Вацак» і ОККО вже побудували газові установки для власного споживання.
