Україна розпочала сміливий наступ 6 серпня, запланувавши його в цілковитій секретності. Ані союзники, ані Росія не очікували такого від ЗСУ, які захоплюють село за селом Курської області. New York Times дізналася подробиці підготовки Курської операції. Forbes переказує головне з матеріалу.
«Росія приносить війну іншим, а тепер війна прийшла до неї додому», – сказав президент України Володимир Зеленський у понеділковому вечірньому зверненні про Курську операцію Сил оборони України.
Український наступ на Росію – це вкрай ризикована гра з високими ставками, особливо якщо зважати на домінування російської армії на сході України, пише NYT. Якщо українським військам вдасться втримати російські території, то вони зможуть розтягнути сили армії ворога, осоромити Путіна і отримати важіль впливу в мирних переговорах.
Та якщо росіяни зможуть витіснити українців із Курської області, а також продовжити просування на сході Україні, українських військових лідерів звинуватять у тому, що відкрили для Росії можливість захопити більше території.
Від американських чиновників газета дізналася, що Україна не попереджала їх про цю ризиковану місію, ймовірно, через те, що або не хотіла наштовхнутися на спроби відмовити її від наступу на Курськ, або боялася витоку секретної інформації.
«Це хороший приклад того, що сучасні успішні операції вимагають надзвичайних заходів безпеки і таємності», – пояснив у коментарі NYT Пасі Паройнен, спеціаліст в аналітичній фірмі Black Bird Group, яка вивчає зображення полів бою. Він додав, що якщо аналітикам не вдалося помітити підготовку української операції, то і росіяни напевно її проґавили.
Військові операції люблять тишу
Озираючись назад і аналізуючи фронтові мапи, стає зрозуміло, що натяки на Курську операцію були. Незалежні аналітики тепер говорять, що їхні дані демонструють перекидання зі сходу в Сумську область різних бригад. Наприклад, у середині липня там помітили батальйон безпілотників 22-ї механізованої бригади, що стояла в Часовому Яру, сили 82-ї десантно-штурмової бригади, які були у Вовчанську, і 80-ту десантно-штурмову бригаду, яка відстоювала Харківщину цієї весни.
Після початку операції деякі росіяни сказали, що теж бачили підготовку наступу. Член російського парламенту Андрєй Гурульов розповів, що приблизно за місяць до початку Курської операції військові лідери отримали звіт про те, що «виявлено війська, які, на думку розвідки, готувалися до атаки». Гурульов додав, що згори надійшов наказ не панікувати, адже там краще знають, що робити.
Виправдовували вони це, певно, тим, що українці могли посилювати оборону Сумської області, яку дехто вважав потенційним новим фронтом. Та й від України не очікували спроможності на новий наступ через брак у неї боєприпасів.
Заступник командира однієї з бригад Курського наступу, підполковник Артем, розповів NYT, що Україна перекинула частини бригад у Сумську область під приводом навчання та отримання нового обладнання. В область заїхало важке озброєння, солдати поселилися в звичайних будинках, ховаючись на видному місці. Військовослужбовцям наказали не виходити на люди у військовій формі, щоб не привертати увагу.
Місцеві мешканці помітили активізацію української армії і збільшення її присутності, але навіть між собою про нові події вони не говорили.
Завісу таємничості тримали й у самій українській армії, каже боєць із позивним Тихий, а деяким групам про місію сказали взагалі в останній момент.
Полковник Артем розповів, що 3 серпня командир його бригади зібрав усіх старших офіцерів у лісосмузі, щоб розповісти їм про цілі місії.
- Відвести російські війська з Донбасу, щоб допомогти побратимам.
- Відсунути російську артилерію так, щоб Суми не були в зоні ураження.
- Деморалізувати росіян, показавши їхні провали в розвідці й плануванні.
«Складні виклики ще попереду»
Американський аналітик Брейді Афрік розуміє, чому українці обрали саме Курську область. Це найлегша ціль з усіх: тут менше всього окопів для зупинки просування військової техніки, менше оборонних споруд типу «зубів дракона» та позицій російських військовослужбовців.
Близько полудня 6 серпня російська влада заявила, що приблизно 300 українських солдатів, понад 20 броньованих машин і 11 танків 22-ї механізованої бригади перетнули кордон Росії, але на це повідомлення махнули рукою, назвавши його пропагандою. Тим часом все більше українських сил продовжували йти на Росію, прорвавши прикордонний КПП і дві лінії оборони. Невелика кількість мін та інших перешкод зробили просування ЗСУ швидким.
Багато російських солдатів розбіглися, побачивши українські війська, а на одному блокпосту вісім із них одразу здалися в полон, розповів NYT український піхотинець Олександр.
У середу зранку американські чиновники з неабияким подивом читали новини про понад 1000 українських військових на американських і німецьких броньованих машинах у Курській області. А враховуючи те, що українці прихопили із собою мобільні засоби повітряної оборони та РЕБи, то вони, ймовірно, збираються там затриматися.
Американські чиновники зізналися, що їх здивувало, наскільки хорошою була підготовка української операції, але вони не надто впевнені, що Україні вдасться втримати свої здобутки в Росії. Та й цим походом Україна зробила себе більш вразливою, додають вони.
Вже за три дні після початку операції українці вдарили по складу боєприпасів у сусідній із Курською області. Точно невідомо, чи було це пов’язано із захопленням російської території, але «українська кампанія в Курську де-факто корисна», вважає аналітик Інституту вивчення війни Джордж Баррос.
