Бої за Авдіївку можуть принести найбільші втрати росіян у техніці від початку року та повторити розгром під Вугледаром. Але попри це, армія Росії не відступає від своєї мети – здобути першу перемогу на полі бою після захоплення Бахмута
Приблизно 9-10 жовтня російські пропагандисти анонсували великий наступ на східну фортецю – місто Авдіївку, точніше те, що від нього залишилося. Зміст цих меседжів багато в чому походив на обіцяний великий наступ на Куп’янськ у серпні поточного року, який зрештою захлинувся і не дав істотного результату росіянам.
Ціль РФ – замкнути місто
Бої за Авдіївку точаться з початку повномасштабного вторгнення. Впродовж попередніх 18 місяців росіяни повільно продавлювали фланги південніше та північніше Авдіївки, створивши два небезпечні виступи глибиною 7-12 км.
Тепер же російські війська розпочали з масованого артилерійського удару та спроби прориву бронетанкових груп від Водяного і Красногорівки, аби замкнути оточення міста.
595-й день війни з Росією. Авдіївка, лінія фронту. Фото The Military Land
Ситуація в Авдіївці дійсно небезпечна, адже ширина контрольованого ЗСУ проходу в місто складає лише близько 7 км. Якщо ворогу вдасться продавити оборону на кілька кілометрів з обох флангів, то існує реальна загроза блокування постачання до Авдіївки.
У перший день російського наступу пропагандисти оголошували, що місто вже заблоковане і що російські війська просунулися ледь не на 10-12 км.
Насправді ця інформація була скоріше спробою посіяти паніку. Адже попри масований тривалий артилерійський удар, захисники Авдіївки змогли побудувати організовану відсіч масштабного наступу росіян.
Хто штурмує українські позиції
За даними The Military Land, Росія залучила в наступі 114-ту окрему мотострілецьку бригаду, 1-шу окрему мотострілецьку бригаду, 9-й полк морської піхоти та 10-й танковий полк. Ці підрозділи раніше входили в структуру так званого 1-го армійського корпусу «ДНР» і воюють на цьому напрямку вже давно.
10-й танковий полк уже зазнав значних втрат під час попередньої спроби оточити Авдіївку навесні поточного року, повідомляла британська розвідка.
За даними Deep State, в штурмі також залучені підрозділи 20-ї мотострілецької дивізії РФ і підрозділи «Шторм-Z», які складаються з мобілізованих російських в’язнів.
Ворог сконцентрував багато артилерії й боєприпасів для забезпечення масованого підготовчого удару. Також на цьому напрямку чи не найзручніші умови для ударів російською авіацією.
Військові ЗСУ, війна в Україні. Фото facebook, Генштаб ЗСУ
Австрійський військовий аналітик Том Купер іще навесні писав про те, що росіяни можуть застосовувати по Авдіївці не тільки штурмову авіацію, а й стратегічні бомбардувальники та важкі авіаційні бомби. Це обумовлюється тим, що через глибокі виступи довкола Авдіївки українські системи ППО знаходяться достатньо далеко від лінії фронту, аби російська авіація почувалася «у безпеці».
Очевидно Росія виділила достатньо багато ресурсів для цього наступу. Адже в чисельних відео спроб атакувати українські позиції можна побачити численні організовані колони з десятків одиниць бронетехніки та сотні солдатів штурмової піхоти, які намагаються прорвати оборону ЗСУ.
Останній такий наступ відбувся в боях за Вугледар, у результаті якого російські сили втратили близько 130 одиниць бронетехніки, а дві бригади морської піхоти були виведені з ладу. Вугледар встояв у цій битві й росіяни принаймні на певний час полишили спроби його захопити. Але Авдіївка перебуває у значно більш небезпечному становищі.
Окрім наступу на Авдіївку, росіяни також відновили наступ на Мар’їнку, що розташована на 25 км південніше. Мар’їнку, як і Авдіївку, ворог намагається захопити з перших днів повномасштабного вторгнення. Це містечко є одним з найбільш зруйнованих і бої там фактично точаться за руїни міста.
Хто обороняє українські позиції
Лінію фронту довкола Авдіївки згідно з публічними джерелами обороняють 53-я, 110-та механізовані бригади, 59-а мотопіхотна бригада та 116-а бригада ТРО. В Мар’їнці воює 79-а десантно-штурмова бригада Миколаїв. Ці бригади президент Володимир Зеленський нещодавно відзначив за мужність і результати на полі бою у своєму відеозверненні.
Не так давно на цьому напрямку українські сили навіть організували спробу відбити у росіян селище Опитне. Щоправда, ініціатива не закінчилася повноцінним звільненням. Більшість населеного пункту залишилася під контролем росіян.
Загалом попри відносно статичну лінію фронту важкі бої тут точаться досить давно. І поки Збройним силам України вдавалося стримувати ворога.
Військові ЗСУ, війна в Україні. Фото facebook, Генштаб ЗСУ
Яка роль Авдіївки
Хоч Авдіївка знаходиться в напівоточенні, це достатньо укріплений район, де захисні споруди формувалися іще до великої війни. Ймовірно українське командування докладе максимальні зусилля аби відстояти позиції.
Попри це варто розуміти, що натиск армії РФ на цьому напрямку дійсно безпрецедентний. Після боїв за Бахмут у публічному просторі не було настільки багато відео спроб масованих штурмів з боку росіян. І очевидно навіть попри перші, здебільшого невдалі, атаки, Росія продовжить наступ у найближчі тижні.
За оцінками Інституту вивчення війни (ISW) солдатам армії РФ все ж вдалося захопити від початку цього наступу близько 4,5 км² території. Певне просування відбулося як північніше, так і південніше Авдіївки.
Російська пропаганд розглядала наступ на Авдіївку як спробу переломити хід війни та «перехопити ініціативу». Проте після ейфорійних повідомлень 10 і 11 жовтня з явним перебільшенням незначних просувань, уже після 12 жовтня оптимізм російських військкорів почав згасати. Пропагандисти почали заявляти навіть про перші втрати своїх позицій під Авдіївкою в результаті успішних контратак ЗСУ.
Як і багато інших битв цієї війни, Авдіївка відіграє роль не стільки важливої військової цілі у вигляді «воріт у Донецьк», як її часто називають, а саме ідейної ролі – отримати першу істотну перемогу для РФ, яку можливо гіперболізувати до рівня великого військового досягнення в інформаційному просторі.
Росія надто довго не здобуває перемог на полі бою, і хоч її війська не зазнали фатальної поразки на Півдні, це все ж небезпечно для підтримки суспільних настроїв. «Глухий кут» у війні не цікавий не тільки західним союзникам України, а й прихильникам війни у РФ.
Військові ЗСУ, війна в Україні. Фото facebook, Генштаб ЗСУ
Найбільші втрати після Вугледару
Західні союзники досить сильно критикували ЗСУ за втрату кількох десятків одиниць бронетехніки в перший тиждень контрнаступу на Півдні. Проте за даними Osint-аналітиків, які відстежують зафіксовані втрати сторін, лише за два дні російська армія втратила під Авдіївкою 13 артилерійських систем, 15 танків, 33 одиниці бронетехніки та 20 одиниць автомобільної техніки. Зважаючи, що це відносно невелика ділянка фронту, такі втрати є дуже істотними.
Масовані атаки великих бронетанкових колон вкотре не виправдали себе у цій війні. Українські військові знищували техніку артилерійськими ударами, комплексами Javelin, дронами та мінуванням підходів до своїх позицій. Велика кількість відео свідчить про значні втрати росіян, зросла й статистика Генерального штабу ЗСУ по знищенню сил ворога.
Ймовірно найближчим часом Росія перейде до спроб атаки меншими групами. Адже початковий намір прорвати лінію оборони великими силами не досяг своєї цілі. А досить довго втрачати таку кількість техніки російські підрозділи не зможуть технічно.
Попереду важкі бої як в напрямку Авдіївки, так і Мар’їнки. В яких вирішується, чи зможе Росія отримати бодай якусь воєнну перемогу до кінця року.
