Близько 60% українського струму генерують атомні електростанції, значну частку іншого – гідроелектростанції та теплові станції, що є під ударами РФ. Обидві складові мають ключове значення для стабільності енергосистеми України. Фото Shutterstock
Замість безладних ракетних ударів Росія проводить кампанію інтенсивних атак дронами, націлену на знесилення української енергомережі. Основне зі статті The Economist
Придбайте річну підписку на шість журналів Forbes Ukraine за ціною чотирьох випусків. Якщо ви віддаєте перевагу якості, глибині та силі реального досвіду, ця підписка саме для вас.
Росія трансформувала удари по енергетичній інфраструктурі України в систематичну акцію, спрямовану не просто на тимчасове пошкодження мереж, а на руйнування життєдіяльності великих ділянок країни напередодні зимового періоду. Задум нападів – позбавити регіони від тепла та освітлення, похитнути промисловість, викликати масову міграцію та створити політичний тиск на Київ, пише The Economist.
Ця кампанія не є випадковою: низка ударів по об’єктах водопостачання, підстанціях та електростанціях показала, що йдеться про план знищення рівноваги між генерацією та розподілом енергії.
Популярне Категорія Гроші Дата Сьогодні 100 днів уряду Свириденко. Forbes Ukraine зібрав 13 важких питань від підприємців для прем’єр-міністерки. Що вона на них відповіла
Нові російські дрони
Якщо раніше Росія залучала коштовні та неточні ракети, безладно випускаючи їх по Україні, то тепер концентрується на конкретних регіонах, завдаючи ударів чергами за допомогою новітніх версій недорогих дронів Shahed.
Останні моделі Shahed-типу значно швидші та точніші за початкові екземпляри 2022 року, певні з них розвивають швидкість понад 300 км/год і використовують ШІ для автоматизації кінцевої фази польоту, щоб долати українські системи радіоелектронної боротьби. Дрони атакують під іншим кутом – «майже вертикально», з висоти, недосяжної для кулеметів, – що робить їх більш подібними до ракет за результативністю та ускладнює їхнє збиття звичайними засобами.
Росія поєднує масовані дронові атаки з точковими ударами по підстанціях і теплових вузлах, обираючи вразливі місця мережі. Мета стратегії – не тільки пошкодити генерацію, а саме зруйнувати принцип розподілу електроенергії: від’єднати регіони-споживачі від генеруючих потужностей і зробити передачу електроенергії із заходу на схід технічно та економічно складнішою.
«Вони прагнуть спочатку вимкнути світло на лівому березі, а не по всій країні», – зазначає The Economist анонімне джерело.
Росія наполегливо атакує підстанції високої напруги – вузли, які перетворюють 750 кВ на 330/110 кВ для регіональних мереж. Фото Gettyimages
Проблеми української енергосистеми
Енергосистема України збудована на балансі: приблизно 60% виробництва забезпечують атомні станції як базове навантаження, а гідро- та теплові електростанції і газові родовища виконують регулюючу роль, вирівнюючи піки споживання та забезпечуючи гнучкість. Росія нападає на обидві складові цього рівняння – генерацію та розподіл.
За три тижні нападів з ладу виведено декілька теплових електростанцій і близько половини видобутку природного газу, який є важливим елементом цього балансу. Крім вартості пошкодженої інфраструктури, останні удари змусили Україну витратити близько $1,9 млрд на імпорт газу, додає The Economist.
Критичною ланкою в Україні залишається близько 90 підстанцій високої напруги – вузли, які перетворюють 750 кВт на 330/110 кВт для місцевих мереж. Саме вони утримують «кістяк» передачі енергії по країні. Росія безперервно вражає ці підстанції, шукаючи вразливі місця.
На папері найважливіші вузли мали б бути захищені пасивними системами – залізобетонними укриттями та металевими сітками. Насправді ж багато з них або не були зведені, або не відповідали стандартам.
Причина – нестача ресурсів і управлінської наполегливості після 2022 року. Коли енергетична криза 2022–2023 минула, увага влади перемістилася, відбулися кадрові зміни. У 2024 році усунені віцепрем’єр Олександр Кубраков і керівник «Укренерго» Володимир Кудрицький, а після зміни адміністрації в США фінансова допомога скоротилася. В результаті зведення захисних споруд стало формальністю.
«Захисні системи не споруджувалися одночасно на всіх об’єктах, – каже один із підрядників. – Якби компанії працювали швидко, результативно і під фінансовим контролем, результат був би значно кращим».
Але Україна має запасні трансформатори, мобільні ремонтні групи та досвід адаптації мереж у воєнних умовах.
Завдання зараз – сповільнити швидкість руйнувань, нарощувати місцеві системи захисту, поєднувати ППО з перехопленням дронів і забезпечити прозоре, підзвітне фінансування відновлення.
Якщо ремонт і модернізація відбуватимуться швидше за темпи руйнувань з боку РФ, система зможе витримати зиму. Але цей сезон може стати найскладнішим випробуванням стійкості, пише The Economist. Тривалі відключення електроенергії у багатьох районах – цілком можливий сценарій. Деякі області можуть залишитися без електропостачання та без газу.
Матеріали по темі
Категорія Компанії Дата 03 червня «Будуть важкі періоди». Влітку споживання електрики зростає, а атомні енергоблоки зупиняються на ремонт. Відключення світла повертаються?
Категорія Гроші Дата 06 березня Третя воєнна зима позаду. Що допомогло уникнути блекауту? Розповідає міністр енергетики Герман Галущенко
Категорія Війна Дата 24 грудня 2024 Росія витратила $5,6 млрд на атаки по енергосистемі України у 2024-му, але так і не зруйнувала її. Що допомогло встояти
Категорія Світ Дата 24 липня «Україна і Німеччина разом робитимуть ППО проти «Шахедів». Ключове із зустрічі посла України в Берліні Олексія Макеєва зі ЗМІ
Категорія Інновації Дата 07 червня Новий етап для ППО. Російські Shahed навчилися обходити РЕБ. Геймчейнджером мають стати ШІ-турелі. Як працює найбільш зріла з них Sky Sentinel
Категорія Війна Дата 25 лютого Особливо гострою буде нестача ППО. Що втратить Україна без військової підтримки США? Розбір WSJ
