Український морський коридор працює, попри обстріли РФ. Як це вдається?

Український морський коридор працює, попри обстріли РФ ввечері 8 листопада. Вперше було обстріляно торгове судно, проте це не зупинило торгівлю Чорним морем. Чому судновласники не злякалися та від чого залежить подальша робота коридору?

Вперше за півтора місяця роботи тимчасового морського коридору, 8 листопада, постраждало цивільне судно. Ракета поцілила у балкер Kmax Ruler з дедвейтом 92 000 т під прапором Ліберії, що прямував до українського порту Південний, повідомив Reuters керівник консалтингової компанії Bosphorus Observer Йорук Ішик. 

Росіяни вдарили по одеському порту протирадіолокаційною ракетою Х-31П з літаків тактичної авіації в Чорному морі, йдеться в повідомленні оперативного командування «Південь».

Ракета влучила у верхню частину судна в момент його заходу в порт. Унаслідок атаки загинув лоцман, поранення дістали троє членів екіпажу – громадян Філіппін та працівник порту.

Попри обстріли, тимчасовий коридор до чорноморських портів, оголошений Україною, продовжує роботу. 

9 листопада шість суден із 231 000 т агропродукції на борту вийшли з одеських портів та рухаються у напрямку Босфору. Ще п’ять суден очікують на захід до українських портів під завантаження, повідомила пресслужба Міністерства інфраструктури. 

Чому остання атака РФ не зупинила роботу морського коридору? 

Не тимчасовий, а український!

Обстріляне 8 листопада судно мало перевозити залізну руду до Китаю, повідомив на своїй сторінці у Facebook Олександр Кубраков, віцепрем’єр-міністр з відновлення України – міністр розвитку громад, територій та інфраструктури.

Балкер прямував в Україну для завантаження залізною рудою української компанії «АрселорМіттал Кривий Ріг», повідомив Forbes топменеджер однієї з великих українських компаній, що побажав не оприлюднювати своє ім’я через сензитивність інформації. Пресслужба компанії не надала Forbes коментар на момент публікації. 

За словами Кубракова, це вже 21-ша цілеспрямована атака Росії по українській портовій інфраструктурі після виходу із «зернової угоди». Відтоді ворог пошкодив понад 160 об’єктів інфраструктури та 122 транспортних засоби. 

При цьому у своїй комунікації міністерство відмовилося від епітету «тимчасовий» та почало називати новий морський коридор українським. 

«Рух українським коридором не припинявся, попри систематичні атаки Росії на портову інфраструктуру», – зазначили у МІУ. 

Що таке «український коридор»

Новий морський коридор уздовж східного берега Чорного моря за пропозицією України запрацював із середини вересня: тоді в український порт зайшло перше судно після розриву «зернової угоди».  

Віра судновласників у новий маршрут зростала пропорційно ударам України по флоту та морських базах РФ. Спершу вони остерігалися використовувати альтернативний маршрут – Росія обіцяла розглядати цивільні кораблі як військові та бити по них. 

Попри погрози, за місяць роботи нового коридору, за підрахунками Bloomberg, Україна змогла експортувати 1,4 млн т вантажів – зерна та металів. При цьому «зернова угода» дозволяла перевозити лише зерно, продукти харчування та добрива. Цей обсяг дорівнює показникам за перший місяць роботи «зернової угоди» та третині рекордних місяців.

Читати більше Згорнути

З початку роботи тимчасового маршруту до портів Великої Одеси зайшло вже 116 суден. З 8 серпня 2023 року 91 судно експортувало 3,3 млн т аграрної продукції та продукції ГМК, повідомили у Мінінфраструктури 9 листопада. 

Чи може обстріл першого цивільного судна зупинити коридор? Тільки за умови, що Росія почне систематично обстрілювати торгові судна, вважає Павло Лакійчук, капітан ВМС України першого рангу в запасі, член координаційної ради Громадської ліги «Україна – НАТО». «Якщо це поодинокий випадок, він не змінить роботу морського коридору. Адже судновласники та страхові компанії розуміють ризики судноплавства в регіоні», – вважає Лакійчук. 

Складніше питання – як цей обстріл вплине на динаміку перевезень? За словами Лакійчука, це залежатиме від того, наскільки «легкою» буде процедура відшкодування збитків з боку страхової компанії для першого постраждалого судна. «Судновласники пильно за цим стежитимуть», – каже він. 

«У разі виникнення проблем із покриттям збитків з боку страхової компанії для України вкрай важливо швидко зреагувати та відшкодувати їх із обіцяного урядом фонду гарантування», – підтверджує Сергій Вовк, директор Центру транспортних стратегій. 

Проблем із покриттям з боку страхової компанії не має бути, каже Forbes топменеджер однієї з великих українських компаній. «Ракета лише дещо пошкодила судно, критичне обладнання не пошкоджене, – каже він. – Там витрат на $10 000–30 000».  

«Український коридор». Обстріл судна, яке заходило в одеський порт, не зупинив морський експорт. А що із цінами? /Фото 1

Росія обстріляла цивільне судно під прапором Ліберії під час його заходу в один із портів Одеської області. Фото: ОК «Південь»

«Український коридор». Обстріл судна, яке заходило в одеський порт, не зупинив морський експорт. А що із цінами? /Фото 2

Фото: ОК «Південь»

«Український коридор». Обстріл судна, яке заходило в одеський порт, не зупинив морський експорт. А що із цінами? /Фото 3

Фото: ОК «Південь»

«Український коридор». Обстріл судна, яке заходило в одеський порт, не зупинив морський експорт. А що із цінами? /Фото 4

Фото: ОК «Південь»

«Український коридор». Обстріл судна, яке заходило в одеський порт, не зупинив морський експорт. А що із цінами? /Фото 5

Фото: ОК «Південь»

«Український коридор». Обстріл судна, яке заходило в одеський порт, не зупинив морський експорт. А що із цінами? /Фото 6

Чи подорожчали страхування та фрахт

У перші тижні роботи альтернативного коридору страховики скептично оцінювали його перспективи. Ставки за страхування суден сягали 3–4% застрахованої вартості судна, а за фрахт – $60 за тонну, розповідав Forbes директор компанії BPG Shipping Геннадій Іванов. Уже за місяць роботи нового морського шляху ставки фрахту впали до $45–50, а за страхування – у середньому до 2% від застрахованої вартості судна, пояснював директор BPG Shipping.

Активне використання учасниками ринку морського коридору надає впевненості та збільшує обсяги відвантаження, повідомили аналітики агроброкерської компанії Spike Brokers напередодні обстрілів 8 листопада. За їхніми даними, ставки морського фрахту за використання коридору продовжували знижуватися на $2–4 за тонну залежно від напрямку. Це також спричиняло зниження ставок річкового фрахту в напрямку Констанци (до рівня €25–32) та фрахту на судна класу «річка-море» – у середньому на $10 за тонну.

Посилити віру в роботу коридору має підтримка міжнародних партнерів. Зокрема, робота над безпекою та економічною доцільністю українського тимчасового коридору у Чорному морі для цивільних суден була однією з пріоритетних тем для обговорення під час зустрічі керівництва Мінінфраструктури з державним секретарем транспорту США Пітом Буттіджеджем, який 8 листопада прибув до Києва.

Якою була реакція ринку на обстріл?

«Ставки фрахту різко зросли на $20 за тонну й торгувалися до $60–65 за тонну», – каже комерційний директор Spike Brokers Олександр Соловей.

Якщо обстріли не повторяться, ціни швидко внормуються, розраховує співрозмовник Forbes в одній з великих українських компаній, яка відправляє вантажі через новий коридор.

Источник

No votes yet.
Please wait...

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *