Уряд відкликав законопроєкт про вдосконалення мобілізації в Україні після двох тижнів дискусій у Верховній Раді. Депутати критикували пропозиції Кабміну за надмірну жорсткість та порушення прав громадян. Тепер на документ чекає оновлення. Що у ньому може змінитися?
За 2,5 тижня після реєстрації у Верховній Раді (ВР) урядових законопроєктів про вдосконалення мобілізації депутати так і не змогли ухвалити чіткого рішення про його майбутнє.
До останнього моменту парламентарі проводили численні наради та зрештою зупинилися на тому, що законопроєкт повернеться на доопрацювання Кабміну, повідомив вдень 11 січня очільник «Слуги народу» (СН) Давид Арахамія.
Чим не задоволені депутати та який вигляд зрештою може мати фінальна версія закону, що має поліпшити процес мобілізації в Україні?
Як можуть змінити закон про мобілізацію
Про те, що повернення мобілізаційних законопроєктів уряду на доопрацювання є найбільш вірогідним сценарієм, ще 26 грудня казав Forbes один з нардепів від СН.
Тоді депутати скаржилися на те, що уряд, по суті, поставив їх перед фактом, внісши до парламенту законопроєкти, що містили низку спірних норм. «Побачили пояснювальну записку ввечері на Різдво», – розповідала тоді депутатка оборонного комітету Соломія Бобровська (фракція «Голос»).
Як уряд пропонував змінити підходи до мобілізації
(Натисніть «Читати більше», щоб відкрити повний текст)
25 грудня Кабмін вніс до Верховної Ради два законопроєкти: про вдосконалення мобілізації і військового обліку №10378 та про посилення відповідальності за військові порушення №10379. До розробки документів були залучені Міноборони та Генштаб.
Перший законопроєкт передбачає:
- зниження призовного віку з 27 до 25 років;
- повістку з викликом до військкомату можуть надіслати через електронний кабінет призовника або на електронну пошту;
- скасування строкової служби;
- встановлення термінів служби під час війни – 36 місяців. Це стосується як мобілізованих, так і контрактників у разі закінчення строку контракту (нині контракт автоматично продовжується до кінця воєнного стану);
- надання 90 днів відпустки для військовослужбовців, яких звільнили з полону, зі збереженням виплат;
- право на звільнення з військової служби людям з інвалідністю I та II груп;
- запровадження базової загальновійськової підготовки до трьох місяців для всіх громадян від 18 до 25 років при всіх навчальних закладах;
- надання повноважень Нацполіції щодо участі у заходах мобілізації;
- обмеження прав тих, хто ухиляється від військового обліку та військової служби (проведення операцій з майном, обмеження права керування власним транспортом та отримання посвідчення водія, відмова в укладенні кредитного договору, договору позики, призупинення пільг і послуг від держави);
- чоловіки від 18 до 60 років, які перебувають за кордоном, зможуть податися на оформлення паспорта України за умови наявності військово-облікових документів.
Другий законопроєкт присвячений збільшенню штрафів за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, військовий обов’язок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію:
- порушення призовниками, військовозобовʼязаними та резервістами правил військового обліку – штраф від 8500 грн до 17 000 грн;
- порушення законодавства про оборону, військовий обовʼязок і військову службу, мобілізаційну підготовку та мобілізацію – штраф від 25 500 грн до 34 000 грн для громадян та від 34 000 грн до 85 000 грн для посадовців;
- порушення цього законодавства в особливий період – штраф від 34 000 грн до 51 000 грн для громадян та від 153 000 грн до 204 000 грн для посадовців;
- у ст. 336 ККУ пропонується додати доповнення, що визначатиме ухилення від призову під час мобілізації й відмову від проходження медичного огляду;
- пропонується запровадження можливості затримувати громадян в особливий період, зокрема за порушення правил військового обліку та мобілізації на строк до трьох годин для складення протоколу, а за необхідності – до трьох діб для встановлення особи та/або з’ясування обставин правопорушення.
26 грудня також стало відомо, що Міноборони завершило роботу над реєстром військовозобов’язаних «Оберіг». У базі даних реєстру містяться персональні дані про всіх військовозобов’язаних українців віком від 18 до 60 років.
Читати більше Згорнути
Процес не вирізнявся організованістю під час розгляду у Раді. По-перше, парламентарі сконцентрувалися лише розгляді основного законопроєкту, що описує загальні підходи до мобілізації. Другий документ, де прописані покарання для громадян, що ухиляються від служби, має окремо розглянути правоохоронний комітет, зазначає член оборонного комітету Єгор Чернєв (СН). Коли це буде – поки що невідомо.
По-друге, до останнього моменту навіть депутати оборонного комітету не знали, будуть вони розглядати законопроєкт чи ні.
Одним із варіантів було ухвалення у першому читанні без змін, але з низкою рекомендацій від профільного комітету. Такий сценарій був на столі практично до останнього: вранці 11 січня нардепи все ще готувалися до засідання комітету і не виключали наступного за цим голосування у залі парламенту, розповів член профільного комітету Ради, що попросив не згадувати його прізвища у цій статті через сенситивність теми.
Вже за дві години Арахамія повідомив, що законопроєкт повернуть уряду. Точніше, Кабмін сам відкликав власну ініціативу, уточнив згодом депутат Ярослав Железняк («Голос»).
Що може змінитися у законопроєкті? Найбільш дискусійні позиції обговорювалися під час засідання фракції СН ввечері 10 січня. Троє співрозмовників серед нардепів відзначають такі зміни, які обговорювали члени фракції та нардепи з профільного комітету.
Електронний кабінет військовозобовʼязаних. Повісток через електронну пошту не буде, натомість у законодавстві, ймовірно, зʼявиться поняття електронного кабінету військовозобовʼязаного, каже Чернєв з оборонного комітету. Міноборони вже розпочало над ним роботу.
«Цифровізація має допомогти прибрати ТЦК з вулиць, адже військовозобовʼязаний матиме змогу самостійно внести свої дані до кабінету, – пояснює Чернєв. – Не виключаю, що якщо це буде повністю верифікований кабінет, до нього може надходити повістка». Технічний бік питання та функціонал цього кабінету – за Міноборони, яке має презентувати фінальний варіант, додав депутат.
Міністр оборони Рустем Умєров. Фото пресслужба ФДМУ
Обмеження прав ухилянтів. Нардепи критикували пропозицію уряду обмежувати громадян, що уникають призову, у певних правах. В урядовому законопроєкті йшлося, зокрема, про проведення операцій із майном, обмеження права керування власним транспортом та отримання посвідчення водія, відмову в кредитуванні, зупинення пільг і послуг від держави.
Ймовірно, в цій частині закон змінять, зазначили співрозмовники. Однак спочатку депутати хочуть побачити висновок омбудсмена стосовно положень, що можуть порушувати права людини та Конституцію, уточнює Чернєв.
Відповідальність за відсутність реєстрації в електронному кабінеті військовозобовʼязаних також буде прописана в іншому законопроєкті, який розглядатиме правоохоронний комітет, додав нардеп.
Бронювання. На засіданні фракції СН була жвава дискусія про мобілізацію на підприємствах з великою часткою чоловіків у штаті, таких як будівництво чи важкі індустрії, розповідає депутатка від «Слуги народу» Ольга Василевська-Смаглюк. «А також – що робити з мобілізацією ключових спеціалістів, від яких залежить робота всього підприємства», – додала вона. Вона не уточнила, чи досягли члени президентської фракції певного компромісу.
Наприкінці грудня Forbes стало відомо, що Офіс президента, уряд та народні депутати розглядали новий (або додатковий) критерій для бронювання від мобілізації, – обсяг сплачених до бюджету податків на доходи фізичних осіб (ПДФО) з офіційної зарплати чи доходу. Йшлося про 6000 грн на місяць. Ідея викликала полярні думки.
8 січня Железняк написав у Telegram, що від неї вирішили відмовитись. Утім, у керівництві СН все ж поки не відкидають подібних нововведень, уточнив співрозмовник серед впливових депутатів президентської фракції, що попросив не згадувати його прізвища у цій статті через значну чутливість теми.
Мобілізація осіб з інвалідністю третьої групи. Із закону, ймовірно, приберуть цю норму, зазначають троє нардепів від СН.
Після появи в Раді урядової редакції мобілізаційних законопроєктів нардепи, з якими спілкувався Forbes, критикували також відсутність законодавчо закріпленої норми про ротацію військових підрозділів, додаткові повноваження працівників центрів комплектування (ТЦК), поліціянтів та посадовців місцевих органів влади у питаннях мобілізації (вимога до громадян показувати військовий квиток, «доставлення» громадян до ТЦК посадовцями місцевої влади, право керівників ТЦК вносити громадян до реєстру боржників без рішення суду) та істотне збільшення штрафів.
Ці пункти поки що не фігурують у переліку рекомендацій Кабміну, озвучених співрозмовниками Forbes серед нардепів зараз.
Коли Рада повернеться до теми мобілізації та чому це важливо
Питання необхідності поліпшення мобілізації на законодавчому рівні виникло після низки публічних заяв військового та політичного керівництва про необхідність поповнення Збройних сил новими людьми.
Зокрема про це на брифінгу 26 грудня заявив головнокомандувач ЗСУ Валерій Залужний. Ідеться про поповнення наявних підрозділів, формування нових і перспективу демобілізації у 2025-му для військових, які перебувають на війні з перших днів російського вторгнення, уточнив Залужний. Про одномоментний рекрутинг не йдеться. Когось буде мобілізовано у січні, а когось – навіть у грудні, додав він.
Валерій Залужний під час брифінгу 26 грудня.
Генерал не уточнив потребу у доборі військовозобовʼязаних. 19 грудня президент Володимир Зеленський заявив, що військове командування озвучувало цифру у 500 000 осіб. Це не лише виклик для держави у мобілізації, а й додаткове навантаження на держбюджет.
Зеленський називав додаткову потребу у 500 млрд грн за такого обсягу мобілізації. Наприкінці грудня міністр фінансів Сергій Марченко зазначив під час розмови з Forbes, що Мінфін поки не бачив планів військового командування за термінами та прогнозами чисельності мобілізації.
Спочатку депутати очікували, що мобілізаційні законопроєкти вдасться розглянути та ухвалити протягом січня. Шанси все ще є. «Гадаю, оновлений законопроєкт надійде до ВР у найближчі тижні, – зазначає нардеп з оборонного комітету Чернєв. – У всіх є розуміння, що це важливий документ і його треба ухвалювати». Він не виключає, що фінальний розгляд відбуватиметься за пришвидшеною процедурою.
Міністерство оборони вже підготувало нову редакцію законопроєкту про мобілізацію із урахуванням усіх пропозицій депутатів оборонного комітету, запевнив ввечері міністр оборони Рустем Умєров.
