Мало кому знайоме ім’я Камаль Ґаффарян, тим паче його зв’язок із космічними програмами. Але на відміно від Ілона Маска і Джеффа Безоса, які заробили свої статки деінде, а потім прийшли в космічну сферу, Ґаффарян став заможним саме завдяки космосу. Які у нього плани на майбутнє? До 2031-го запустити першу комерційну космічну станцію.
В космічній індустрії домінують грошовиті бізнесмени, які влили мільярди доларів у ракети, марсоходи і польоти на орбіту. Та на відміно від Ілона Маска, Джеффа Безоса і Річарда Бренсона, іранець Камаль Ґаффарян, 65, є винятковим прикладом людини, яка стала мільярдером завдяки мріям про космос, а не прийшла в цю сферу після бізнесового успіху деінде.
З часу приїзду Ґаффаряна у столицю США у 1976-му із $2 000 у кишені, які йому позичив дядько для навчання, він зміг досягти чималих успіхів. Forbes оцінює власний капітал космічного бізнесмена у $2,2 млрд, більшість з яких привʼязані до часток у його компаніях, а їх у нього чотири.
Axiom Space
Останні інвестиції: $350 млн
Оцінка вартості: $2,1 млрд.
Вона будує першу у світі комерційну космічну станцію спільно із NASA, а також розробляє наступне покоління космічних скафандрів. «Наступного разу, коли ви побачите, як астронавти йдуть поверхнею Місяця, вони будуть у скафандрах від Axiom Space», — тішиться Ґаффарян.
Космічний скафандр Axiom Space.
Intuitive Machines
Останні інвестиції: $20 млн
Створює апарат для висадки на Місяці, один із яких відправлять на південний полюс природного супутника Землі у січні (якщо погода дозволить). Цей політ має стати одним із серії висадок, які покладуть початок комерційним місячним місіям. Компанія вийшла на біржу Nasdaq у лютому через злиття зі SPAC-компанією.
Quantum Space
Останні інвестиції: $15 млн
Будує «супермагістраль», яка допомагатиме космічним суднам дозаправлятися і подорожувати між Землею та Місяцем. Наймолодша і найновіша частина імперії мільярдера.
X-Energy
Оцінка вартості: $1,1 млрд
Виробляє малі, передові (і захищені від перегрівання) ядерні реактори, які можуть живити все, від віддаленої військової бази до великого хімічного заводу.
В чому секрет його успіху? Культура, культура, культура, каже він. Але у космічному бізнесі на $546 млрд, розвиток якого все ще стимулює переважно американський уряд, справа насправді у контрактах, контрактах, контрактах.
«Ніхто не вміє так класно вигравати контракти в американського уряду, як Кам Ґаффарян», — каже Дж. Клей Селл, гендиректор X-Energy і колишній заступник міністра енергетики США.
Та не дядьком Семом єдиним рухається космічна індустрія. Серед комерційних клієнтів Ґаффаряна можна назвати медичну організацію Cedars-Sinai (дослідження стовбурових клітин в умовах мікрогравітації), виробника шампанського G.H. Mumm (ігристе, створене на дегустації у космосі) і японський конгломерат Mitsui, який співпрацює із Axiom Space.
А ще ж є інші уряди, як то Канади і Саудівської Аравії, і приватні особи, які готові викласти кругленькі суми за політ у космос. Axiom Space вже виконала дві успішні, повністю приватні, місії на Міжнародну космічну станцію (МКС) за допомогою Маскової SpaceX у квітні 2022-го і цього травня. В першому польоті брали участь три комерційні астронавти, а в другому — два саудівські космонавти.
Ілюстрація космічної станції Axiom Space.
Як повідомляє компанія, станом на серпень цього року у неї підписані ще угоди із кількома приватними особами на понад $2,2 млрд.
«[Коли люди думають про космічні компанії], то одразу згадують Безоса, Бренсона, Маска, і не просто так, — пояснює Кріс Стотт, засновник і гендиректор компанії Lonestar Data Holdings, яка разом із Intuitive Machines займається зберіганням даних на Місяці. — Але Кам Ґаффарян теж має бути у цьому списку, бо він дуже багато робить для цієї індустрії і дуже кмітливо використовує досягнення Джеффа та Ілона».
Ґаффарян не вважає Маска і Безоса конкурентам, а радше партнерами, і підтримує дружні стосунки із ними.
Плани у Ґаффаряна значно сміливіші, ніж у його більш відомих колег. Завдяки будівництву першої комерційної космічної станції і апаратів для висадки на Місяць він хоче знизити вартість виходу в космос, як це зробили ракети багаторазового використання від SpaceX. Компанії підприємця працюють для того, щоб космос став доступнішим і зйомки чергового блокбастеру чи розробка ліків на космічній станції стали реальністю.
Та це лише початок. Про довгострокову перспективу він каже таке: «Наше кінцеве призначення — це зробити людство міжзоряним видом».
Першим кроком на цьому непростому шляху буде низька навколоземна орбіта, а саме космічна станція там. Далі на Місяць із посадковими апаратами і поселенням для людей. А потім? «Технології, які зможуть вивести нас за межі нашої Сонячної системи», — відповідає Ґаффарян.
За космічною мрією у США
Захоплення космосом у Ґаффаряна почалося ще в дитинстві у його рідному місті Ісфахан, Іран, де він любив спостерігати за зоряним небом. Поворотним, за його словами, моментом для нього стала висадка американців на Місяць. Тоді, 20 липня 1969-го, 11-річний Камаль спостерігав за першим кроком людини на природному супутнику Землі на екрані сусідського чорно-білого телевізора. Тоді він зрозумів, що хоче цим займатися.
У 1976-му він прилетів у Вашингтон, округ Колумбія, щоб вчитися у Католицькому університеті Америки, завдяки позиченим у дядька $2 000. Щоб повернути борг, вечорами юнак працював паркувальником, а днями здобував дипломи за двома спеціальностями — компʼютерні науки та інженерія.
Нам потрібно бути міжпланетним видом і вміти досягати інших зірок. Та поки нам це не вдалося, у нас лише один дім, правда? Якщо коротко, то треба піклуватися про нашу нинішню домівку і шукати нову.
Камаль Ґаффарян
Після університету його перша робота була в IT-фірмі Compucare. Там він працював, а також отримував додатковий ступінь із електронної інженерії та диплом магістра із інформаційного управління. В космічну індустрію Ґаффарян вперше потрапив у 1983-му завдяки роботі в аерокосмічному гіганті Lockheed, а потім перейшов у Ford Aerospace, де він теж працював із контрактами для NASA і федерального уряду.
У 1994-му він вирішив спробувати власні сили разом із Гарольдом Стінґером, з яким він познайомився в Lockheed. Свою компанію, яку вони заснували завдяки підтримці федерального уряду бізнесів нацменшин, підприємці назвали Stinger Ghaffarian Technologies, а її перший офіс був у підвалі Ґаффаряна.
«Ми вирішили відкрити власну компанію, яка по суті займалася тим самим — урядовими контрактами, — розповідає він. — Я заставив будинок, отримав $250 000, ми склали наші гроші і так започаткували компанію.»
До 2006-го SGT стала 20-м найбільшим підрядником NASA, у якої були контракти на $100 млн на надання інженерних послуг і підтримку місій. Три роки по тому він викупив частку Стінґера.
У Гаффаряна є одне чудове вміння: переконувати ветеранів NASA працювати із ним у приватному секторі. В його компаніях працюють принаймні 18 колишніх співробітників американського космічного агентства. Завдяки ним Ґаффарян не просто отримав безцінний урядовий досвід, а й зміг переконати інвесторів у тому, що він зможе досягти успіху на достатньо насиченому ринку.
Так у 2013-му Ґаффарян обʼєднався зі Стівеном Альтемусом, колишнім заступником директора Космічного центру NASA у Гьюстоні, який запускав програму з висадки на Місяць «Апполон», щоб заснувати Intuitive Machines. За три роки він переконав Майкла Саффредіні, який 10 років керував програмою МКС NASA, створити разом Axiom Space.
Коротке відео про другу місію Axiom Space на МКС.
Чудові вміння і конкуренти
За словами Ґаффаряна, у нього чудовий послужний список отримання контрактів NASA: ще за часів SGT він отримував 80% контрактів, на які подавав заявки, хоча в індустрії середній рівень успіху не дотягує до 50%. Саме це допомогло Axiom Space та Intuitive Machines виграти великі замовлення, від космічного скафандру до комерційної місячної програми. «Ця здатність ставити на проєкти і вигравати їх — це наш секретний інгредієнт», — каже він.
Навіть X-Energy також активна у космічній індустрії: минулого року разом із Intuitive Machines вони виграли контракт від NASA і міністерства енергетики на $5 млн, за яким компанії розроблятимуть портативний ядерний реактор для Місяця.
Для усіх цих проєктів потрібні інвестиції. Саме тому Ґаффарян у 2018-му продав свого первістка SGT публічній KBR за $355 млн, що дало йому необхідну готівку для розвитку його задумів. Він каже, що іноді ніби і шкодує про продаж SGT, адже у неї був «чудовий потік готівки», але ж його нові дітища — технологічні компанії, які вимагають великих вливань, і він це розуміє.
Успіхи у компаній Ґаффаряна хороші, але і конкуренти не сплять. TerraPower Білла Ґейтса, яка робить пілотний реактор більший, ніж у X-Energy, теж виграла контракт міненергетики одночасно із фірмою Ґаффаряна у 2020-му. Axiom Space треба буде змагатися із Blue Origin Безоса, Sierra Space подружжя Озменів, а також гігантами індустрії Lockheed Martin і Northrop Grumman. Крім того, японський стартап iSpace планує другу місію на Місяць у 2024-му після аварії її першого посадкового апарату через «глюк» в ПЗ.
Втім Ґаффаряна це не турбує, адже він уявляє майбутнє, в якому буде більш ніж достатньо проєктів для всіх компаній, які займаються малими ядерними реакторами, космічними станціями і висадкою на Місяці. «Конкуренція — це добре. Вона робить нас більш креативними та інноваційними», — впевнений підприємець.
Міжзоряні подорожі
Найбільш амбітний проєкт Ґаффаряна — неприбуткова організація Limitless Space Institute, яка розташована у Гʼюстоні. Нею керують ветерани NASA і вона співпрацює зі школами та університетами і фінансує дослідження для однієї мети: одного дня зробити можливими міжзоряні подорожі.
Більшість ідей на цю тему більше ніж теоретичні і Ґаффарян навряд зможе стати свідком втілення цього задуму. Але він переконаний, що у найближчому майбутньому люди зможуть постійно жити на космічній станції і Місяці.
Рейяна Барнаві, перша астронавтка Саудівської Аравії, під час роботи в орбітальній лабораторії на МКС. Вона взяла участь у другій місії Ілюстрація космічної станції Axiom Space.
Для цього Intuitive Machines у січні має запустити апарат для висадки на природний супутник Землі. На наступний рік також запланована місія із астронавтами, яку організовує Axiom Space.
Очікується, що першу частину нової космічної станції приєднають до МКС у 2026-му — Axiom Space єдина компанія, яка може встановлювати там свої модулі. Повністю нова станція має бути зібраною і працювати до 2031-го, коли МКС піде на пенсію.
«За 10-15-20 років я сподіваюся, що у нас вже буде космічне місто, куди люди зможуть полетіти і залишитися там. Воно стане чудовою підвалиною для подальшого дослідження космосу людиною», — каже Ґаффарян.
Мільярдер говорить, що зайнявся космічною станцією і посадковими апаратами не для того, щоб розбагатіти. «Я не хотів бути найбагатшою людиною на цвинтарі і не бажав, щоб моє життя оберталося навколо того, як заробити більше грошей, — розповідає він, міркуючи про продаж свого першого бізнесу. — Я хотів бути корисним і змінити світ на краще».
