У портфелі групи ТАС, що належить Сергію Тігіпко, 63, агрохолдинг, кілька заводів, топові страхові компанії, системні банки й, головне – monobank. Чи планує бізнесмен розширювати бізнес коштом санкційованих активів, які має амбіції за кордоном і можливості в Україні?
Forbes Ukraine випустив новий номер журналу. Придбати його з безкоштовною доставкою можна за цим посиланням. У журналі: перший список найкращих роботодавців для ветеранів, список перспективних молодих українців «30 до 30», 40 компаній, які вийшли на іноземні ринки під час війни, історії Марії Берлінської, Всеволода Кожемяки та загалом майже два десятки текстів.
Рік тому в кулуарах КМЕФ-2022 власник групи ТАС Сергій Тігіпко скаржився журналістам на прорахунки у воєнній стратегії. Мовляв, він приділяв недостатньо уваги зовнішнім ринкам, сконцентрував усі зусилля на розвитку в Україні. «Це одна з помилок, якої я припустився до війни», – казав бізнесмен. Позитивні результати у воєнну кризу його групі забезпечує диверсифікований портфель активів. «У нас і промисловий, і фінансовий, і сільське господарство. Я вважаю, що диверсифікація спрацювала, я вірив у неї і зараз вірю», – говорить Тігіпко.
Як і яким коштом власник групи ТАС розширює свою бізнес-імперію під час війни і які в нього пріоритети наприкінці другого року великої війни? Сергій Тігіпко відповів на питання редактора Forbes в кулуарах форуму «Енергія бізнесу», який 26 вересня проводив Forbes Ukraine.
Вагони, карʼєри, агро
З якими можливостями ви зараз працюєте?
Думаю виключно про експорт. Пріоритет номер один – інвестувати. Нещодавно ми створили одне спільне підприємство (СП). Вчора з британцями домовився про інше. Продукцію наших підприємств треба виводити на зовнішні ринки. Оцим я і буду займатися цей рік.
Про які СП йдеться?
Ми проінвестували кілька мільйонів євро у компанію TransANT. Є два великі партнери: Voestalpine (40%) і австрійська держкомпанія OBB Rail Cargo Group (близько 20%). Група ТАС володіє 40%, і, можливо, цю частку збільшимо. СП займається виготовленням інноваційних вагонів для європейської вузької колії. Вже зробили перші коробки. Інноваційність у тому, що на платформу, яка може перевозити звичайні контейнери, можна «надягати» інший кузов, і вагон стає трансформером. Шукаю ділянку землі, де організуємо збірку вагонів європейського зразка.
І друге – завершуємо, я б так сказав, рятування компанії «Укрпластик», яка практично була банкрутом. Компанія «Евотек.Інк» (обʼєднує активи «Укрпластик». – Forbes) спільно із британцями зробили упаковку, яка за барʼєрними властивостями повністю заміняє пластик, але має найвищий ступінь екологічності. Цей матеріал розчиняється у воді без наслідків для тварин і рослин. І я думаю, що ми найближчим часом будемо інвестувати в компанію, яка займається маркетингом і збутом цієї упаковки в Європейському Союзі і США.
А виробничі потужності в Україні?
В Україні ми вже виробляємо, і ця продукція влаштовує вимоги дуже серйозних підприємств у Європі. Найближчим часом відправимо перші 50 т такої упаковки на експорт.
Коли зможете виробляти в промислових масштабах?
Через кілька місяців. Усі тести й сертифікації пройшли, зараз просто потрібно переконувати підприємства, щоб вони купували. Є певні директиви Євросоюзу, які регламентують зменшення використання пластику, але багато виробників воліють чекати до останнього, оскільки є різниця в ціні. За екологію доводиться платити, і наша упаковка дорожча.
Який стан справ на «Дніпровагонмаші»?
Свого часу там виготовляли 165 типів різних вагонів, на які маємо технічну документацію. В часи Радянського Союзу підприємство мало потужність 400 вагонів [на місяць]. До 2014 року в середньому виготовляли 600 вагонів на місяць і продавали все. Але це були ринки Росії, Казахстану. Після 2014-го втратили понад 90% збуту, почали працювати на внутрішній ринок. Тоді влада пустила в Україну списані вагони з Росії. Що б ми не робили, конкурувати з ними було неможливо. І в Росію не постачали. Тоді я сказав собі, що надії на український ринок немає. Зараз робимо 20-40 вагонів – це не завантаження підприємства. Тому інвестуємо в європейський ринок. Модернізацію під їхні вимоги повністю провели.
Яка роль «Дніпровагонмаша» в розвитку вашого австрійського СП?
Ми все будемо робити тут. Це буде крупновузлова збірка для вузької колії. Я зараз цьому проєкту приділяю найбільше уваги. Займаюся вузькою колією кожен день. Сьогодні вже три SMS відправив з цього приводу.
Який ринок це для вас відкриває?
Виробляючи 100 вагонів на місяць, ми станемо третім виробником в Європі. Скільки це в грошах? Один вагон коштує €100 000.
Сергій Тігіпко на форумі «Енергія бізнесу», який 26 вересня проводив Forbes Ukraine Фото Антон Забєльський для Forbes Ukraine
Рік тому ви казали: дивимось, що купити, куди інвестувати. Що із запланованого реалізували, а що ні?
Викупили частку партнерів у «Полтавхіммаш» – компанії, яка виробляє різні види цистерн і вагони-цистерни. Проінвестували, але, на жаль, замовлень немає, тому поки що працюємо для себе.
Ми самостійно запустили нові потужності на «Дніпрометизі»: сім станових установок «Ріджеріан» і одну установку з обміднення проволоки зі Швеції. Встановлюємо пʼять установок із виробництва цвяхів у Хмельницькому. Це данське обладнання. Щодо інвестицій у сільське господарство – купили 14 нових тракторів John Deere.
Минулого року повернули 3600 га землі на кордоні Миколаївської й Херсонської областей. Земля обробляється?
Йде розмінування. Там держава займається.
Група намагалась відновити карʼєр під Купʼянськом. Зупинила через відсутність попиту кілька щебеневих карʼєрів. Що з цим напрямком зараз і які втрати?
Карʼєр під Купʼянськом повністю розбитий, не можемо туди вийти, тому що це дуже близько до бойових дій. Там рознесло все, тому що була якась база орків, і наші влучно попали. Місцеві кажуть, що там години три все рвалося. Ми чекаємо і готові повертатися. Один із карʼєрів у цьому році продали. Карʼєри працюють із невеличким плюсом.
Вимушені були закрити завод із перероблення яблук у яблучний концентрат у Марганці. Марганець, Нікополь тварі постійно обстрілюють – пробили стелю в центральному цеху.
mono, Sense та інші фінанси
До ТАС входять із десяток фінансових структур. Серед них лідер з ОСЦПВ «Страхова група ТАС», один із лідерів за кредитами готівкою «КредитМаркет», Універсал Банк (разом із monobank). Останній не може отримати дозвіл у Польщі. Не збираєтеся згортати там проєкт?
Чекаємо на рішення польського регулятора, без якого не можемо рухатись далі. Якщо не буде рішення, будемо думати, що робити. Інші ринки? Можливо. Не буду остаточно говорити. Бачу, що регулятор не дуже це сприймає. Можу сказати, куди ми не йдемо в Європу, все просувається дуже важко.
Проєкт вашої доньки Ганни izibank є по суті клоном mono. Чи резонно його утримувати?
Там є своя команда, вони працюють, потихеньку зростають. У них нормальна співпраця з банком (ТАСкомбанк). Тому я думаю, що вони мають право на життя. Безумовно, війна скоригувала обсяги і темп зростання. Але нічого – там наполегливо всі працюють.
Не цікаво купити націоналізований Sense Bank?
Намагаємось нічого не продавати державі і нічого не купувати в держави. Якщо буде реальна процедура продажу будь-якого активу від держави, ми будемо брати участь. А от ті розмови, що за 1 гривню взяти щось, це несерйозно. Sense Bank – серйозний актив, він має коштувати точно сотні мільйонів доларів. До таких інвестицій у банківський сектор ми сьогодні не готові.
Що думаєте про політику НБУ щодо ставок і регулювання банків?
Ми завжди хочемо від Нацбанку ліберальних кроків, але я добре розумію, що зараз для нього дуже складна ситуація. На мій погляд, він достатньо вдало з нею справляється. Чому? Курсова політика достатньо виважена. Як і політика зі стримання цін. І, як на мене, маючи ще ззовні колосальний тиск від донорів, ще вдається робити певні кроки щодо лібералізації ринку. Мені здається, все нормально.
Як змінився оборот групи і як ви його оцінюєте?
Якщо порівнювати 2023 рік і 2022-й – стало складніше. В першу чергу через проблеми з логістикою. Якщо подивитись на агро – урожай гарний, але коридор повноцінно не працює. Це має дуже серйозний вплив на економіку.
Ну і на внутрішньому ринку попит не збільшується: на ті ж вагони, на промислову продукцію. Все тримає експорт. Там ми нормально інвестуємо і зростаємо.
Наскільки впав оборот групи в цілому?
Ні, оберти в цілому не впали, оскільки активно зростає фінансовий сектор. Він у нас прибутковий. Я говорю і про страхові компанії, і про банківський. Тому ми не впали, нормально тримаємось.
А наскільки виросли?
Не можу сказати.
Як ви плануєте наступний рік?
Ми стабільні у фінансовому секторі, я не бачу підстав, щоб щось змінилося. Всі збалансовані в кадровому плані, всі з досвідом. Тут все в порядку. Що стосується виробництва, на жаль, поки що відновити втрачене не зможемо. Але будемо інвестувати в ті виробництва, які у нас є. Хочемо збільшити обсяг експорту яблучного концентрату. Плануємо проінвестувати в один із двох заводів, і якщо все вдасться, подвоїти виробництво. Також будемо інвестувати в упаковку. Тобто стосовно всіх підприємств нас нічого не лякає. Ми тут знаходимося і швидко реагуємо.
Скільки інвестуєте в 2024-му?
Мінімум $30–40 млн тільки в Україні.
Які сектори, напрямки?
Поки що дивимося на те, що дає синергію. Це власне виробництво, в першу чергу в Україні. Але ми слідкуємо за ринком, якщо будуть якісь цікаві підприємства зʼявлятися. Ми точно готові інвестувати в сільське господарство – в банк землі в першу чергу. Для нас це стратегія. Ми ще серйозно не інвестували в перероблення, і зараз я вивчаю цю тему. Куди саме підемо, ми ще до кінця не знаємо. Тому що якби була нормальна логістика, ми б могли там нормально заробляти. На жаль, логістика в цьому році, я думаю, і в нас, і в інших виробників, зʼїсть прибуток. Але в сільському господарстві зайти на рік-два-три неможливо. Потрібно дивитися на відстані. Я переконаний, що цей сектор буде цікавий для України.
Власна логістична компанія не помʼякшує проблему?
Так, вона зараз дійсно збільшує обсяги перевезень – і вагони купує, і цистерни. Але питання логістики складне. Розглядаємо можливість купівлі європейської транспортної компанії. Це дозволить звʼязати ланцюжок постачання для клієнта – і по Україні, і по ЄС.
Чим плануєте займатись у майбутньому?
Бізнесом. Усе тримається зараз на бізнесі. Я всіх закликаю робити самим, інвестувати і ні на кого не дивитися. І ми це зробимо. На що дивлюсь зараз? Експорт, експорт, експорт. Ось куди нам треба рухатись.
