Наукова праця, що пройшла рецензування та була оприлюднена у журналі Nature, кинула виклик одному з найгучніших оголошень Microsoft у сфері квантових обчислень. Автор статті висловлює думку, що корпорація не надала достатніх доказів існування функціонального топологічного кубіта – ключової технології, на якій базуються квантові процесори Majorana 1 та Majorana 2.
Критичний аналіз підготував фахівець з фізики Університету Сент-Ендрюса Генрі Легг, який провів повторне вивчення експериментальних даних Microsoft стосовно чіпа Majorana 1. На його переконання, отримані компанією результати не демонструють створення топологічного кубіта, а отже, не підтверджують одну з ключових переваг її архітектури.
Microsoft розглядає топологічні кубіти як основу для майбутніх масштабованих квантових обчислювальних систем. На відміну від інших гравців ринку, таких як Google чи IBM, корпорація розробляє кубіти, що ґрунтуються на так званих майоранівських частинках – сукупному квантовому стані електронів у надтонкому дроті з арсеніду індію, поєднаному з надпровідником.
Теоретично, такий підхід може значно скоротити кількість помилок під час квантових обчислень, що полегшило б розробку практичних квантових комп’ютерів. Однак Легг вважає, що Microsoft не змогла довести навіть саме існування майоранівських частинок у своєму пристрої.
“Вони не надали переконливих свідчень наявності майоранівських частинок. Без них неможливо створити кубіт”, – прокоментував дослідник для видання The Verge.
У своїй праці він стверджує, що сигнали, які Microsoft інтерпретує як свідчення присутності майоранівських частинок, можуть бути результатом формування квантових точок – зон з локалізованими електронами, які не підходять для створення топологічних кубітів. Крім того, дослідник звинуватив компанію в селективному виборі експериментальних даних.
У Microsoft не погодилися з висновками, представленими у статті. Команда компанії опублікувала свою відповідь у Nature, заявивши, що критика не становить серйозного наукового виклику їхнім результатам. Керівник квантового підрозділу Microsoft Четан Наяк зазначив, що автор критики не запропонував жодної альтернативної моделі, яка б пояснювала весь спектр експериментальних даних компанії.
“Ми абсолютно впевнені у своїх результатах. Ми дотримуємося нашого плану розвитку та багаторічних зобов’язань щодо наукової доброчесності та відкритого наукового діалогу”, – повідомив він The Verge.
Первинну версію своєї критики Легг представив на сервері препринтів arXiv ще 26 лютого 2025 року – менш ніж через тиждень після анонсування Majorana 1. Після проходження процесу рецензування, стаття була офіційно опублікована в Nature лише через рік.
Незважаючи на дискусії, на початку червня Microsoft представила процесор Majorana 2. Компанія повідомила, що новий чіп використовує наступне покоління топологічних кубітів, що має наблизити створення масштабованого квантового комп’ютера до 2029 року.
Проте, Легг вважає, що нові матеріали, представлені Microsoft, також не вирішують фундаментальних проблем, на які він вказував після презентації Majorana 1.
Нагадаємо, у лютому 2025 року Microsoft оголосила про створення Majorana 1 – першого квантового процесора, що базується на топологічних кубітах, який компанія назвала значним кроком на шляху до розробки практичного квантового комп’ютера.
Квантові комп’ютери можуть з’явитися в дата-центрах вже до кінця десятиліття
Дізнатися більше на: mezha.ua