Автор фото, Getty Images
У Великій Британії, Бельгії, Нідерландах, Німеччині, Франції, Італії, Іспанії, Греції, Польщі протягом минулого тижня температура повітря трималася на рекордно високих рівнях, перевищуючи позначку +40°C.
Переповнені медичні заклади, збільшення кількості летальних випадків через спеку — все це відображає людський вимір кліматичних зрушень.
Однак, екстремальні температури, які виявляються нестерпними як для людей, так і для техніки, мають і свою вимірювану вартість для економіки. Фінансові наслідки цих явищ наразі намагаються оцінити та визначити шляхи їхнього вирішення.
"Ціни на електроенергію зростають, адже системи охолодження працюють на межі можливостей, а електростанції змушені скорочувати виробництво або повністю зупинятися. Потяги зазнають значних затримок або скасовуються на більшій частині континенту. Працівники пітніють на робочих місцях протягом дня після безсонних ночей вдома. По всій європейській економіці спостерігаються ознаки серйозного впливу поточних температур", — зазначає Financial Times у статті, присвяченій саме економічним наслідкам сильної спеки.
Видання також наводить дані зі звіту страхової компанії Allianz, опублікованого незадовго до початку поточної хвилі спеки, що охопила Європу. У звіті попереджали, що "екстремальна спека стає структурним економічним ризиком, і Європа є надзвичайно вразливою до цього виклику".
Автор фото, Thierry Monasse/Getty Images
Підпис до фото, У 45-градусну спеку нижчі поверхи будівлі, в якій працює Єврокомісія, залишилися без кондиціонування
Виразним свідченням такої вразливості стало тимчасове вимкнення систем кондиціонування на нижніх поверхах будівлі Єврокомісії у Брюсселі минулої п’ятниці.
Співробітники будівлі Berlaymont отримали повідомлення про те, що систему охолодження повітря на 1-7 поверхах буде вимкнено "у зв’язку з екстремальними погодними умовами".
Важливо відзначити, що кабінети керівництва Єврокомісії розташовані на вищих поверхах, тоді як на нижчих переважно працюють рядові співробітники.
На початку минулого тижня комісія оприлюднила рекомендації для своїх працівників, які включали уникнення виходів на вулицю у найспекотніший час доби, регулярне споживання води та початок робочого дня раніше.
Як пише Politico, ці поради викликали обурення серед співробітників, а коли кондиціонери на нижніх поверхах було вимкнено, деякі з них назвали це "ганьбою" та "феодалізмом". Працівник з "комфортного" верхнього поверху будівлі, де системи охолодження функціонували, повідомив виданню, що навіть там температура сягала майже 26 градусів.
Європейський парламент також зіткнувся з перебоями в електропостачанні через перевищення споживання енергії системами охолодження.
Автор фото, Burak Bir/Anadolu via Getty Images
Підпис до фото, У знаменітій Лондонській школі економіки, як і в більшості будівель у Лондоні, немає жодних систем охолодження
Проте, кліматичні виклики не визнають кордонів. У Великій Британії, яка рівно 10 років тому проголосувала за вихід з ЄС, температура повітря також побила всі попередні рекорди. Настільки, що організатори конференції у Лондоні під назвою "Екстремальна спека: покращення управління та посилення дій у всьому світі" змушені були скасувати захід.
Як зазначає Independent, захід, запланований на середу в бібліотеці Шоу при Лондонській школі економіки в рамках Тижня кліматичних дій, було скасовано після того, як Британська метеорологічна служба оголосила червоний рівень небезпеки для Великого Лондона через погодні умови.
"У місці проведення заходу, як і в більшості будівель у Лондоні, відсутні системи охолодження, і ми не можемо наражати на ризик благополуччя спікерів або гостей, піддаючи всіх неприємним умовам у приміщенні, на додаток до спекотної дороги до місця проведення", — написав Альянс стійкості до клімату Цюриха в соціальних мережах.
Автор фото, Florian Gaertner/Photothek via Getty Images
Підпис до фото, Deutsche Bahn запропонував тим, хто не хоче ризикувати і подорожувати в екстремальних умовах спеки, отримати свої гроші
У Німеччині, де 26 червня було зафіксовано температурний рекорд у +41,3°C, національна залізнична компанія Deutsche Bahn, колись символ німецької надійності, оголосила, що пасажири з квитками на найближчі дні можуть повернути їх без втрат, щоб уникнути подорожей у спеку.
"Будь-хто, хто не бажає подорожувати за таких екстремальних погодних умов, може отримати повне відшкодування", — повідомили в компанії.
Залізничні оператори — не тільки в Німеччині, але й по всій Європі — були змушені знижувати швидкість руху поїздів та скасовувати рейси через деформацію рейок і провисання ліній електропередач під впливом спеки.
У Бельгії було скасовано низку залізничних рейсів не лише через перегріті колії, а й через те, що, як з’ясувалося, кожен п’ятий поїзд у країні не обладнаний кондиціонерами.
Гарячі дебати про охолодження
Спека викликала нову дискусію щодо відсутності систем кондиціонування повітря в житлових будинках та офісах по всій Європі. На відміну від США та Азії, де кондиціонери є поширеним явищем, у Європі вони — велика рідкість.
"Американці та європейці мають різні погляди з багатьох питань, від політики охорони здоров’я до етикету використання зброї. Але щоліта виникає більш тихий розкол, коли вони відвідують континенти один одного", — напівжартома зазначає Economist, присвячуючи цілу статтю дискусії щодо кондиціонування.
Як пише DW з посиланням на дані Міністерства енергетики США, де близько 90% домогосподарств обладнано кондиціонерами, у Європі, яка має схожий клімат, цей показник становить лише близько 20% (з варіаціями залежно від країни). В Іспанії близько половини домогосподарств мають централізовані системи охолодження, тоді як у Німеччині цей показник сягає лише близько 6%.
Як пояснює Tagesschau, раніше кондиціонери в житлових приміщеннях майже не встановлювалися, оскільки спекотні дні були рідкісним явищем. Однак зараз це стало додатковим викликом в екстремальних умовах.
Автор фото, Dimitar DILKOFF / AFP via Getty Images
Підпис до фото, У старій Європі поки що досить старі методи охолодження у спеку
У значній частині старої Європи для боротьби зі спекою досі застосовуються переважно низькотехнологічні методи: закрити штори, увімкнути вентилятор і тримати під рукою достатньо крижаної води. Більшість європейських будівель, за винятком тих, що розташовані на півдні, були спроектовані так, щоб зберігати тепло, а не захищати від спеки.
У Європі кондиціонери досі розглядаються або як непотрібна розкіш, або як шкідливе явище. "Жорсткі північні протестанти вважають придбання кондиціонера для кількох спекотних днів на рік дорогим гріхом проти довкілля", — пише Economist.
До того ж, встановлення кондиціонерів у старовинних європейських будівлях може бути складним завданням з юридичної та технічної точок зору.
Хоча технології охолодження легко інтегруються в нові житлові та комерційні споруди, модернізація існуючої інфраструктури є значно складнішою. Капітальний ремонт або нове будівництво можуть передбачати встановлення нових систем, але історичні міста по всій Європі часто мають додаткові нормативні та естетичні перешкоди.
Крім того, багатьом орендарям заборонено встановлювати охолоджувальні пристрої у своїх орендованих помешканнях через обмежувальні правила, або вони не бажають інвестувати значні кошти у чужу нерухомість. Тому для людей у країнах, де близько половини населення орендує житло (як-от Німеччина, Данія та Австрія), дилема з кондиціонерами може бути ще складнішою.
Проте, хвиля екстремальної спеки, яка охопила Європу минулого тижня, можливо, змусить європейців переглянути свої традиційні підходи.
Енергетика прохолоди
Згідно з даними Міжурядової групи експертів ООН зі зміни клімату, екстремальні температури зростають швидше, ніж передбачали кліматичні моделі, особливо це стосується Західної Європи.
Нещодавній аналіз, проведений ClimaMeter — європейським дослідницьким консорціумом, що вивчає екстремальні погодні явища — показав, що температура в червні 2026 року була на 2–4 градуси за Цельсієм вищою, ніж за аналогічних умов наприкінці XX століття.
Проте, поточна кліматична ситуація спричиняє не тільки різке зростання потреби в охолодженні, але й збільшення споживання електроенергії. Це викликає занепокоєння, враховуючи напружену ситуацію з електроенергією протягом останніх кількох років, пов’язану з зростанням цін на світло та тепло для європейців, а також з війною Росії проти України та змінами на глобальному енергетичному ринку.
"Американці приблизно на третину багатші за європейців, до того ж електроенергія в їхніх домогосподарствах коштує приблизно вдвічі дешевше. Навіть європейці середнього класу стурбовані раптовим зростанням цін на енергоносії через несподівану геополітичну кризу, наприклад, війну в Ірані", — зазначає Economist.
38% респондентів нещодавнього загальноєвропейського опитування заявили, що не можуть дозволити собі додатково оплачувати охолодження своїх домівок.
Дослідження, проведене італійськими вченими у 2020 році, яке розглядало вплив глобального потепління на зростання використання кондиціонерів у країнах з помірним кліматом, показало, що групи населення з низьким рівнем доходу постраждають непропорційно, що може посилити майнову нерівність на континенті.
Автор фото, Sabrina BLANCHARD and Sylvie HUSSON / AFP via Getty Images
Підпис до фото, Європі доведеться шукати спільну відповідь на випробовування спекою
Виникають також питання щодо достатньості наявних енергетичних потужностей для забезпечення як опалення, так і охолодження будинків та робочих місць європейців. З цього приводу Economist висловлює думку, що війна Росії проти України сприяла позитивним змінам у Європі:
"Через війну в Україні багато європейців не тільки скоротили використання російського газу, але й загалом зменшили свою залежність від нього. Країни, які найшвидше здійснили декарбонізацію, отримали найбільші переваги. Ймовірно, саме вони найкраще підготовлені до забезпечення Європи необхідним у майбутньому значним розширенням енергетичних потужностей".
Однак, останні дані Європейського статистичного бюро Eurostat показують, що хоча використання енергії для опалення будівель у 2024 році дещо зменшилося, для охолодження було використано на 15,3% більше енергії порівняно з попереднім роком.
Теплові насоси можуть використовуватися як для опалення, так і для охолодження будинків, сприяючи зниженню загальних викидів вуглецю домогосподарствами, проте вони значно дорожчі за інші системи.
Зелені насадження та водні об’єкти також сприяють охолодженню міст та зменшенню ефекту міського теплового острова, проте вони, за визначенням, призначені для громадських просторів.
Автор фото, Ina FASSBENDER / AFP via Getty Images
Підпис до фото, В умовах екстремальної спеки енергетичній системі Європи неодмінно знадобиться значно більша гнучкість, ніж було до цього
Існують також побоювання, що збільшення споживання електроенергії для роботи кондиціонерів у будинках, офісах та на підприємствах може посилити екологічні проблеми. При цьому оглядачі зазначають, що ЄС поступово відходить від однієї зі своїх ключових ініціатив — Європейської зеленої угоди, яка передбачає пакет заходів зі скорочення викидів, що спричиняють глобальне потепління. Це робиться для покращення економічних показників у складній енергетичній та торговельній ситуації, яка негативно впливає на європейські товари та виробників.
Однак, як пише Financial Times, занепокоєння з цього приводу "здебільшого хибне". Хоча кондиціонування повітря дійсно призведе до значного збільшення споживання електроенергії домогосподарствами, вони не обов’язково будуть платити більше.
Сонце, яке є складовою проблеми, водночас є й джерелом чистої енергії. Проблему його обмеженої доступності взимку та в темний час доби можуть вирішити акумулятори. Тільки минулого спекотного тижня акумулятори забезпечили 1 ГВт пікової потужності у Великій Британії. Також у країні були впроваджені схеми "реагування на попит", коли споживачам платять "за відтермінування увімкнення чайника". Загалом, як зазначає FT, в умовах екстремальної спеки енергетичній системі, безумовно, знадобиться значно більша гнучкість.
Яскравим свідченням того, що ситуація більше не може залишатися незмінною, і що раніше ефективні рішення вже не спрацьовують, стало відключення трьох французьких ядерних реакторів після того, як температура води в річці, що використовується для їхнього охолодження, перевищила допустимі норми.
"Франція повинна дозволити своїм реакторам конкурувати з іспанськими сонячними електростанціями. Це означає прискорення нарощування потужностей акумуляторних накопичувачів, модернізацію мереж та додавання значно більшої кількості відновлюваної енергії", — вважають автори Economist.
Тепловий удар по економіці
Повні розрахунки економічних збитків від спеки ще попереду, і наразі експерти оперують лише попередніми оцінками.
За підрахунками економістів страхової групи Allianz, на яких посилається FT, попередні хвилі спеки призвели до зниження річного ВВП Європи на 0,5%, а в південних регіонах — більш ніж на 1%. Це значні показники для регіону, економіка якого, за прогнозами, цього року має зрости на 1,1% (і на 0,9% у зоні євро). Кожен десятий відсотковий пункт є важливим.
Поточна хвиля спеки може мати ще гірші наслідки через те, що Allianz називає "нелінійною економічною передачею теплового стресу", коли втрати різко зростають після досягнення "критичного порогу близько 30°C". Економісти компанії підрахували, що продуктивність праці за годину зменшується приблизно на 3% на кожен градус підвищення температури в діапазоні 30-35°C. Водночас споживання енергії зростає приблизно на 1,2% на кожен градус вище 30°C, що збільшує витрати бізнесу.
"Разом це загрожує поєднанням зниження продуктивності, зменшення капіталовкладень та скорочення податкових надходжень — неприємна перспектива для Європи, яка вже бореться з кризою довіри щодо своєї економічної конкурентоспроможності", — пише FT.
Автор фото, NICOLAS TUCAT/AFP via Getty Images
Підпис до фото, Температурані рекорди цієї спекотної хвилі навряд чи залишатимуться рекордами надовго
Автори Economist нагадують про ширший контекст — від Сходу до Заходу:
"Європа повинна електрифікувати промисловість, щоб конкурувати з Китаєм, та розширювати свої центри обробки даних, які є карликовими порівняно з американськими, щоб революція штучного інтелекту не зробила її васалом".
Дослідження Allianz також дають уявлення про середньострокову загрозу: економісти проаналізували сценарій, за якого п’ять найспекотніших років між 2014 і 2024 роками повторилися б з 2026 по 2030 рік. Це призвело б до сукупних втрат ВВП від 5 до 7% у Франції, Німеччині, Італії та Іспанії — найбільших європейських економіках.
Починають з’являтися й інші оцінки. Проте, як зазначає FT, "найважливіше полягає в тому, що економічні наслідки екстремальної спеки тепер повинні бути об’єктом серйозної уваги кожного уряду, інвестора та корпоративного лідера".
Тим більше, що, як видно, температурні рекорди цієї хвилі спеки навряд чи довго залишатимуться рекордами.