“>
Ключовими викликами, які потребують негайного вирішення для української промисловості з боку новопризначеного прем’єр-міністра та уряду, є ситуація із бронюванням військовозобов’язаних, підготовка до зимового періоду, зокрема щодо дефіциту та вартості електроенергії, а також продовження усіх чинних програм підтримки в рамках платформи “Зроблено в Україні”, наголошує генеральний директор Федерації роботодавців України (ФРУ) Руслан Іллічов.
“Одним з найважливіших завдань є, безумовно, питання бронювання, адже до 1 вересня необхідно пройти верифікацію, і це першочергове питання для бізнесу, інакше просто бракуватиме працівників”, – заявив він агентству “Інтерфакс-Україна”.
Іллічов додав, що промислові підприємства не мають труднощів із таким критерієм для бронювання, як заробітна плата, оскільки вона є достатньо високою, і у більшості з них перевищує 26 тис. грн.
“Проте, наприклад, поки не зовсім зрозуміло, як функціонуватиме координаційний центр, який планується запровадити для верифікації. Час спливає, і ми, ймовірно, звернемося до уряду з проханням продовжити цей граничний термін на місяць”, – повідомив гендиректор ФРУ.
Другим значним викликом для нової виконавчої влади він визначив підготовку до зими, зокрема очікуваний дефіцит електроенергії та її ціну.
“Це один з основних запитів від промисловості – якою буде вартість електроенергії. Уряд Свириденка впровадив кілька слушних нововведень, зокрема так звані “довгі контракти”, які надають бізнесу можливість прогнозувати витрати на електроенергію. У понеділок відбувся перший такий аукціон з продажу електроенергії, і весь обсяг знайшов своїх покупців”, – зазначив він.
Іллічов також наголосив на необхідності збереження діючих програм підтримки промисловості у межах загальноукраїнської платформи “Зроблено в Україні”.
“Ми вважаємо їх надзвичайно ефективними: це і локалізація, і галузеві підтримки, такі як часткова компенсація (25%, 15%) для споживачів вітчизняної техніки та обладнання, грантові програми, завдяки яким багато компаній отримали виробниче обладнання, програма “5-7-9”, яку слід розвивати – і це важливий аспект, тобто всю платформу “Зроблено в Україні” необхідно як мінімум зберегти та вдосконалити”, – вважає гендиректор ФРУ.
Пріоритетними він також назвав питання, пов’язані з воєнними ризиками, вдосконаленням системи страхування та підтримки зруйнованих підприємств, а також полегшенням доступу до фінансових ресурсів.
“Ми спостерігаємо, що у 2025 році 71% усіх капітальних інвестицій становлять власні кошти підприємств, що на 20% більше порівняно з 2024 роком. І лише менше 1% – це іноземний капітал. Отже, український бізнес є головним інвестором у країні, наші компанії продовжують розбудову та розвиток виробництва, і для них також необхідні стимули щодо інвестицій та більш прозорий, спрощений доступ до фінансових ресурсів”, – повідомив Іллічов.
Він зазначив, що існують проєкти підтримки в індустріальних парках, і вони демонструють непогані результати, однак більшість компаній залежать від державних стимулів для інвестицій.
“Тому серед наших головних пріоритетів – ухвалення розроблених Дмитром Кисилевським законопроєктів щодо “капексів” (часткова компенсація капітальних інвестицій через податки), який було прийнято в першому читанні, і нам потрібні ці інструменти для подальшого стимулювання зростання інвестицій. Це може бути також стовідсоткова амортизація основних засобів під час їх введення в експлуатацію”, – зазначив він.
Окрім того, на думку Іллічова, необхідна зміна політики Національного банку, оскільки, на його погляд, наразі вона обмежує кредитування реального сектору.
“Регуляції, які залишаються такими ж, як до війни, вимоги до позичальника – все потребує змін, більшої гнучкості, і потрібно створити нову систему кредитування, можливо, з ширшим спектром інструментів, таких як портфельні гарантії, аби бізнес мав більше можливостей для отримання доступних кредитів. Звісно, програма “5-7-9″ діє, але вона не призначена для великого бізнесу, а у нас одні з найуспішніших експорторієнтованих суб’єктів – це великі компанії”, – пояснив експерт.
Він також нагадав про такі проблеми, як збитки вітчизняного бізнесу від запровадження з 1 липня тарифних квот на металопродукцію та сплати за сертифікати CBAM вже з 2027 року, а також про можливі затримки у вирішенні спірних питань через реорганізацію міністерств.
“Буде реорганізація міністерств, і тут виникають питання щодо дозволів, ліцензій, аби це не завдало значних труднощів бізнесу. Тому ми очікуємо та підкреслюємо, що під час війни необхідний максимально технологічний перехід та оновлення, щоб уникнути затримок”, – підсумував гендиректор ФРУ.
Як повідомлялося, Верховна Рада України 16 липня 2026 року призначила Сергія Корецького на посаду прем’єр-міністра України та внесла зміни до складу уряду.