24 липня, 2026, 18:30 
Анастасія Ампілогова Журналістка 52 статті Наприкінці 2025 року держава започаткувала Defence City — спеціальний податковий режим для оборонних компаній, який створювали за аналогією з Дія.City. Його мета — стимулювати розвиток українського DefTech через полегшення податкового тягаря, допомогу з релокацією виробничих потужностей та надання пільг для оборонно-промислового комплексу (ОПК). Ще влітку 2025 року народні депутати та представники українського DefTech активно обговорювали майбутній режим, його структуру та потенційні недоліки. З моменту запуску Defence City минуло пів року. Ми з’ясували, скільки компаній вже отримали статус резидента, чи були відмови, та чи вдалося вирішити питання, які ставила галузь щодо функціонування цього спецрежиму.
Defence City у цифрах
За даними Міністерства оборони, станом на 21 липня 2026 року, спецрежимом скористалися 45 компаній. Міністерство також повідомило, що за результатами розгляду заявок одному претенденту було відмовлено у наданні статусу резидента. Основними причинами для відмови, як нагадують у відомстві, є:
- Невідповідність заявника встановленим законом критеріям.
- Подання неповного пакету документів, недостовірної або неправдивої інформації.
- Наявність законних обмежень щодо заявника, його структури власності, контролю або пов’язаних осіб.
Додатковою підставою для відмови може бути наявність родинних зв’язків у пов’язаних осіб компанії з територією рф або тимчасово окупованими територіями України. Однак, у МО підкреслюють, що така обставина розглядається в комплексі з іншими факторами. Наразі жоден резидент не втратив свого статусу. Це могло б статися у разі втрати відповідності встановленим критеріям, подання недостовірної інформації, виявлення обмежень, передбачених законом, або інших обставин, які унеможливлюють подальше перебування в статусі резидента. Загальний кваліфікований дохід 45 резидентів, отриманий від реалізації озброєнь, перевищує 93,5 мільярда гривень.
Що таке Defence City
Defence City – це особливий правовий режим державної підтримки оборонних підприємств, запроваджений постановами Кабміну від 17 грудня 2025 року. Його головна мета – трансформувати оборонну галузь на сучасний, високотехнологічний та стійкий кластер, здатний до масштабування виробництва озброєнь і військової техніки. Резидентами можуть стати підприємства, які мають стратегічне значення для обороноздатності держави та відповідають критеріям, визначеним статтею 37 Закону України «Про національну безпеку України».
Хто може стати резидентом і як подати заявку
Процес отримання статусу резидента передбачає кілька кроків:
- **Внутрішній аудит.** Компанія самостійно оцінює свою відповідність вимогам статті 37 Закону «Про національну безпеку України».
- **Подання заяви до Міноборони.** Необхідно подати пакет документів, який включає: саму заяву (із зазначенням реквізитів, видів діяльності, інформації про виконання оборонних контрактів за попередній рік), первинний звіт про відповідність, річну фінансову звітність з аудиторським висновком, довідку про відсутність податкового боргу, а також, за необхідності, довіреність представника. Документи можна надіслати в електронному вигляді (з використанням КЕП) на [email protected] або подати у паперовому вигляді за адресою Міноборони.
- **Перевірка Міноборони (до 10 робочих днів).**
- **Внесення до реєстру.** У разі успішного проходження перевірки, Міноборони видає наказ про надання статусу, і підприємство офіційно стає резидентом Defence City, отримуючи відповідний запис у реєстрі.
Щорічно резидент зобов’язаний подавати оновлений звіт про відповідність, фінансову звітність та аудиторський висновок. У випадку виявлення ознак невідповідності або нецільового використання наданих пільг, компанія може втратити статус резидента. 
Схема набуття резидентства в Defence City. Джере: Міністерство оборони України
Які переваги отримує резидент
Defence City пропонує резидентам низку пільг. Зокрема, звільнення від сплати податку на прибуток (стандартна ставка – 18%) за умови, що вивільнені кошти будуть спрямовані на розвиток: придбання нових технологій, розробку зразків озброєння, модернізацію виробництва тощо. Важливо зазначити, що використані кошти мають бути спрямовані на ці цілі до кінця поточного року. Водночас, заборонено виплачувати дивіденди з прибутку, звільненого від оподаткування, за винятком виплат на користь держави або державних підприємств. Окрім податку на прибуток, резиденти звільняються від сплати земельного податку (ставка якого встановлюється місцевими радами і зазвичай не перевищує 3%) та екологічного податку (його розмір залежить від видів забруднень і не має фіксованої ставки). Серед інших практичних переваг:
- Спрощення митних процедур для імпорту компонентів, обладнання та для здійснення виробничих операцій.
- Можливість експортувати товари військового призначення без необхідності отримання окремих експортних дозволів.
- Умови для валютної лібералізації, що полегшує залучення міжнародного фінансування та використання специфічних валютних інструментів.
- Обмеження доступу до чутливої інформації про резидента в державних реєстрах.
- Сприяння у релокації (включаючи фінансову підтримку) та посилення захисту виробничих потужностей під координацією Міноборони.
- Сервісний та консультаційний супровід з боку МО.
- Можливість бронювання до 100% військовозобов’язаних працівників, оскільки статус резидента автоматично визначає підприємство як критично важливе для ОПК.
Запуск Defence City: які питання були у галузі та чи вдалося їх вирішити?
Ще влітку 2025 року, коли проєкти законів були на розгляді у Верховній Раді, AIN.UA звернувся до компаній та об’єднань DefTech за їхньою думкою щодо майбутнього режиму. Під час обговорення законопроєктів у першому та другому читанні, «Українська рада зброярів» провела зустріч з представниками ОПК, де обговорювалися можливі зміни у функціонуванні спецрежиму та очікування виробників. Богдан Сас, співзасновник Buntar Aerospace, зазначив, що очікує на фінальну концепцію режиму для об’єктивної оцінки його переваг та недоліків. Однак, вже після першого обговорення він висловив занепокоєння щодо наявності «сірих зон» у проєкті закону, зокрема, щодо поєднання механізмів Дія.City та Defence City. 
Богдан Сас, співзасновник Buntar Aerospace. Джерело: Instagram Сас також позитивно оцінював можливість часткового відкриття експорту, але наголосив на неприйнятності певних умов, таких як вручну відібраний пул виробників. Катерина Бумага, головна юрисконсультка компанії Himera, відзначила, що сам факт появи законопроєкту є позитивним сигналом, який може посилити спроможності компаній сектору безпеки й оборони та зменшити адміністративне навантаження. Проте, за її словами, редакція законопроєктів більше відображала бачення держави щодо потреб ринку, ніж реальні запити виробників, зокрема, стосовно прискорення експорту до країн-партнерів. 
«На нашу думку, частина побажань виробників була врахована, і це добрий знак, – коментує для AIN.UA Борис Будеянський, директор технологічної компанії BlueBird Tech. – Важливо, що після першої реакції ринку відбувся діалог з галуззю, і фінальна версія Defence City стала більш практичною». Він додав, що для виробників було принципово, аби режим не був «клубом для обраних», а став зрозумілим механізмом для всіх реальних оборонних підприємств. Серед значущих змін – більш чітка логіка резидентства, окремий реєстр, зниження порогу кваліфікованого доходу, добровільність релокації, збереження норм щодо захисту конфіденційної інформації та більш структурований підхід до підтримки ОПК. Будеянський підкреслює важливість подальшого врахування зворотного зв’язку від виробників. На його думку, Defence City може стати потужним інструментом для українського ОПК лише за умови, якщо держава та бізнес сприйматимуть його не як одноразову реформу, а як живу систему, що потребує постійного вдосконалення. Загалом, він вважає запуск Defence City однією з найважливіших державних ініціатив останніх років для українського оборонно-промислового комплексу. Компанія BlueBird Tech позитивно оцінює запуск цього режиму та готується до отримання статусу резидента Defence City. «Для нас це не лише питання податкових стимулів. Значно важливішим є формування прогнозованого середовища, в якому бізнес може планувати розвиток на роки вперед, збільшувати інвестиції у виробництво, R&D та створення нових оборонних рішень», – зазначає Будеянський.
Defence City проти Дія City
Ідею Defence City спочатку позиціонували як аналог Дія.City для оборонної галузі, але з акцентом на військові та dual-use технології. Згідно з редакцією законопроєкту №13420, яку обговорювали влітку 2025 року, резидентом Defence City не могла стати компанія, яка не сплачує податок на прибуток на загальних підставах. Це стосувалося, зокрема, компаній, що вже застосовували спеціальні режими оподаткування, як-от Дія.City, або перебували на спрощеній системі. У BlueBird Tech не розглядають Дія.City та Defence City як конкурентні режими. Пояснюють, що для українського Defense Tech вони виконують різні, але взаємодоповнюючі функції: Дія.City підтримує технологічну складову, а Defence City – виробничу та оборонну.
Порада від Шефа:
При поданні документів на резидентство Defence City, зверніть особливу увагу на деталізацію звіту про відповідність. Чим чіткіше ви розпишете, як ваша діяльність відповідає критеріям, особливо щодо стратегічного значення для обороноздатності, тим вищі шанси на успішне схвалення. Не соромтеся наводити конкретні приклади та дані, що підтверджують ваш внесок у сектор безпеки й оборони.
Інформація підготовлена на основі матеріалів: ain.ua