Мирослав Трінько Керівний редактор новин на «Межі». Гік, програміст за фахом, але журналіст за покликанням. Вершник, тенісист та шанувальник Формули-1. Пишу про технології, бізнес, ШІ, смартфони та електромобілі. 27 липня, 15:41 0
Фахівці з Техаського університету в Остіні винайшли новий матеріал для 3D-друку, який відтворює одну з найважливіших характеристик людських тканин – здатність селективно пропускати одні молекули та утримувати інші. Як повідомляє Interesting Engineering, ця розробка може знайти застосування в медицині, робототехніці, сфері водоочищення та навіть для вилучення цінних мінералів зі стічних вод.
Новий матеріал отримав назву JIBEs (Jammed Interconnected Bilayer Emulsions). Згідно з опублікованим дослідженням, його головною перевагою є простота виготовлення. Замість складних та трудомістких методів, дослідники використали змішування та центрифугування для щільного з’єднання мільярдів мікроскопічних крапель води. Між ними формуються тонкі мембрани, які з’єднуються між собою, подібно до того, як це відбувається у живих тканинах. Це дозволило створювати великі структури, схожі на тканини, всього за декілька хвилин.
Науковці зазначають, що матеріал може бути адаптований для різних цілей. Завдяки своїй біосумісній структурі, його можна використовувати як основу для вирощування нових тканин або навіть органів. Крім того, його гнучкість та здатність реагувати на зовнішні подразники роблять його перспективним компонентом для створення м’яких роботів. Такі роботи можуть бути корисними під час хірургічних втручань, у пошуково-рятувальних операціях або при роботі в небезпечних умовах, де традиційні механізми виявляються малоефективними.
Крім того, цю технологію можна застосувати для очищення стічних вод. Під час експериментальних перевірок дослідники продемонстрували, що матеріал здатен вибірково видаляти амоній, а в майбутньому його планується використовувати для видобутку літію та інших рідкісноземельних елементів, необхідних для виробництва акумуляторів.
За словами розробників, ця технологія стала результатом понад десятиліття дослідницької роботи. Вирішальним моментом став внесок аспірантки Аїди Фіка, яка запропонувала використати емульгування – процес поєднання двох рідин з різною розчинністю – для формування мікрокрапель. Потім ці краплі ущільнюються за допомогою центрифуги, утворюючи готовий матеріал.
На думку дослідників, цю технологію можна легко масштабувати та відтворити в більшості лабораторій, оскільки вона не вимагає дорогого чи складного обладнання.
Інженери створили матеріал, що може самовідновлюватися понад 1000 разів
За матеріалами: mezha.ua