Незважаючи на найбільші у світі запаси природних ресурсів, Російська Федерація відчуває брак повних виробничих ланцюгів для низки стратегічних мінералів, таких як глинозем, вольфрам, фероніобій та інші, що є необхідними для забезпечення потреб її оборонно-промислового комплексу.
Цю інформацію було висвітлено у звіті Ради економічної безпеки України (РЕСУ).
Після 2022 року Кремль анонсував плани щодо збільшення видобутку дефіцитної сировини. Однак, за оцінками РЕСУ, більшість цих ініціатив не дадуть промислових результатів раніше 2035 року. Це створює сприятливі умови для застосування зовнішнього економічного тиску.
Китай залишається ключовим постачальником стратегічних мінералів до Російської Федерації. За період з квітня 2024 року по березень 2025 року Пекін поставив 1,6 мільйона тонн глинозему на суму 1 мільярд доларів, що становить 31,5% загального імпорту до РФ за вартістю. Також було імпортовано 240 тонн вольфраму на 9,8 мільйона доларів (97% імпорту), 3,8 тонни танталу на 4 мільйони доларів (30% імпорту) та 1732 тонни ніобієвої продукції на 64 мільйони доларів (58% імпорту).
Фероніобій також надходив до РФ з Бразилії — 1033 тонни вартістю понад 33 мільйони доларів, що становить майже 30% імпорту. Ще 388 тонн на 12,8 мільйона доларів (11,7% імпорту) було поставлено з Канади. Росія використовує фероніобій для виготовлення високоміцних та жаростійких сталей, необхідних для виробництва корпусів ракет, двигунів та броньованої техніки.
Додатково, 82 тонни фероніобію з Нідерландів вартістю 2,55 мільйона доларів надійшли до РФ через Туреччину, а 40 тонн сировини з Бразилії та Канади на 1,22 мільйона доларів були поставлені з Німеччини.
Також з Ірландії було поставлено 960,35 тисячі тонн глинозему вартістю 567,68 мільйона доларів (17% імпорту). Цей матеріал використовується для виробництва алюмінію, що, у свою чергу, є важливим для військової авіації, крилатих та балістичних ракет, таких як Х-101, “Калібр”, “Іскандер”.
Постачання з Казахстану мали вирішальне значення для Кремля, забезпечивши 69% імпорту танталу вартістю 9,28 мільйона доларів та 76% берилієвої продукції на 11,03 мільйона доларів. Аналітики РЕСУ встановили, що ця сировина постачалася виробникам ракетних комплексів “Іскандер-М”, “Кинджал”, “Панцир-С” та ракети Х-59.
Узбекистан забезпечив поставки 3,95 тонн ренієвої сировини (2,3 мільйона доларів), яка є критично важливою для виробництва авіаційних та ракетних двигунів. Білорусь поставила ще 290 тонн. Значними були також обсяги поставок з Вірменії — 2058 тонн молібденової продукції на 65,25 мільйона доларів, що становить 42% імпорту. Переважно це був феромолібден, що застосовується у сталях для авіаційної, ракетної та оборонної промисловості.
“Припинення поставок стратегічних мінералів неминуче призведе до дефіциту озброєнь у Росії та стане вагомим аргументом на користь припинення бойових дій. Однак це вимагає запровадження рішучих економічних обмежень проти всієї системи постачання, включаючи сировину, трейдерів, експортерів та логістичні центри”, — зазначила Олена Юрченко, директорка з аналітики, досліджень та розслідувань РЕСУ.
Варто зазначити:
Раніше Рада економічної безпеки України виявила критичну залежність російської авіації, зокрема літаків Су-34 та Су-35С, від шин, що постачаються з Китаю. У 2024 році Росія отримала з Китаю авіаційні шини та матеріали для їх виробництва вартістю понад 60 мільйонів доларів, які є життєво важливими для бомбардувальників Су-34 та Су-35С (які використовуються для завдання ударів бомбами та ракетами).
Також повідомлялося, що служби безпеки Латвії розглядають можливість експорту натурального каучуку до Росії через територію країни. Латвія має намір наполягати на включенні цієї сировини до 20-го пакету санкцій.
Раніше Рада економічної безпеки України встановила критичну залежність російської авіації, зокрема бомбардувальників Су-34 та Су-35С, від паливних присадок з Індії та натурального каучуку, що постачається з ЄС. Наразі санкції проти жодних осіб чи компаній не застосовувалися.
Оригінал статті: epravda.com.ua