Автор фото, Getty Images
Війна в Україні та конфлікт в Ірані поступово демонструють дедалі більше спільних точок, а географічні межі обох протистоянь розширюються.
Іран звинувачує Україну в завданні удару по їхньому судну в Каспійському морі. Україна ж стверджує, що їхні дії спрямовані проти маршрутів перевезення російської військової техніки, пов’язаної з Іраном. Президент Зеленський також висловив припущення, що Москва надала Тегерану супутникові дані для здійснення атак на об’єкти США на Близькому Сході.
Початок конфлікту
У суботу, 25 липня, Міністерство закордонних справ Ірану висунуло звинувачення на адресу Києва щодо нападу на, як було зазначено, торговельне судно в Каспійському морі. Іранські офіційні особи повідомили, що внаслідок атаки загинув один моряк, а ще один отримав поранення.
Того ж дня президент Зеленський оприлюднив у соціальних мережах інформацію про те, що Україна “досягла надзвичайно вагомих результатів завдяки ударам великої дальності в районі Каспійського моря — зокрема по суднах, що використовувалися для перевезення військових вантажів за участю Ірану”.
Влада Ірану кваліфікувала цей інцидент як акт агресії та заявила про намір відстоювати свої національні інтереси та безпеку. Згідно з повідомленнями державних ЗМІ Ірану, до зовнішньополітичного відомства країни було викликано дипломатичного представника України.
Агентство IRNA повідомило, що під час цієї зустрічі Іран підкреслив: “Ісламська Республіка рішуче захищатиме свою безпеку й національні інтереси та не залишить без відповіді напади на життя й майно своїх громадян”.
У цьому ж контексті колишній іранський депутат Незамеддін Мусаві висловився, що “Відповідь на цей “феєрверк” у Каспійському морі має пролунати в Чорному морі”.
Міністерство закордонних справ Ірану також інформувало, що глава відомства Аббас Арагчі засудив удар по іранському судну під час телефонної розмови з Високою представницею ЄС із питань зовнішньої політики та безпеки Каєю Каллас, і закликав до відповідної реакції з боку Ради Безпеки ООН, Європейського Союзу та міжнародної спільноти.
Розмова між Арагчі та Каллас відбулася лише через два дні після того, як Європейський Союз запровадив новий пакет санкцій проти Ірану за порушення прав людини.
Українська позиція щодо удару по судну
Посол України в Ізраїлі Євген Корнійчук заявив, що судно, яке стало об’єктом української атаки в Каспійському морі, перевозило комплектуючі для безпілотників та ракет, призначених для Росії.
В інтерв’ю ізраїльському телеканалу N12 у неділю Корнійчук спростував твердження Ірану про те, що судно перевозило цивільні вантажі, наголосивши, що Україна розглядає подібні перевезення як законні військові цілі.
Він додав, що це вже не перший випадок, коли Україна завдає ударів по військових вантажах, пов’язаних з Іраном.
“Ізраїль та Україна протистоять одному й тому ж ворогу”, — заявив український посол в Ізраїлі, зазначивши, що ці дві держави перебувають “по різні боки однієї осі зла”.
Зеленський: Росія сприяє Ірану на Близькому Сході
Крім того, у суботу президент Зеленський повідомив, що Росія передає Ірану супутникові дані щодо Близького Сходу, що дозволяє Тегерану коригувати удари в регіоні.
“Я доручу розвідці передати партнерам наявну в нас інформацію про нову допомогу Росії іранському режиму. Від початку липня ми фіксуємо активну супутникову зйомку Росією території країн Затоки й розміщених на ній американських військових об’єктів. У подальшому такі знімки потрапляють до Ірану”, – повідомив він.
За словами Зеленського, спостерігається “чітка кореляція між російськими зйомками об’єктів та ударами іранських сил”.
Він зазначив, що 19 та 20 липня в зоні інтересу російських супутників опинилися чотири авіабази: дві в Бахрейні та по одній у Йорданії і Кувейті.
Наступного дня, в ефірі британського мовника Sky News, Зеленський нагадав, що ще на початку повномасштабної війни проти України Іран постачив Росії зброю у вигляді шахедів, а тепер планує надати Росії і свої балістичні ракети.
- “З усією повагою до Сирського і Федорова, вони мали працювати разом”. Зеленський – у великому інтервʼю Sky News
Президент України також вказав на дефіцит засобів протиповітряної оборони у світі, спричинений війною проти Ірану.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, До війни Росії проти України крім Ірану залучені й інші її союзники – Північна Корея та Китай, а Україна, своєю черою, залучається до війни США та Ізраїлю проти Ірану
Водночас раніше президент США Дональд Трамп заявив: лідери Китаю та Росії запевнили його, що не постачатимуть зброю Ірану.
“На мою думку, дві країни, про які часто говорять у зв’язку з їхньою роллю в Ірані, не причетні до цієї справи”, – додав Трамп.
У той же час президент США попередив, що якщо Росія чи Китай зроблять подібний крок, “це буде надзвичайно погано для них” і “не в їхніх інтересах”.
Таким чином, оцінка ситуації з боку президента США та президента України суттєво відрізняється, і це відбувається напередодні потенційної зустрічі двох лідерів у Вашингтоні, яка, за повідомленнями, може відбутися 28 липня.
Прогнози на майбутнє
“Географія конфлікту за участю Ірану розширюється, і завдяки ударам великої дальності по цілях, які, за твердженням Києва, пов’язані з передачею російської військової техніки Ірану, Україна стала одним із нових учасників цієї кризи”, – зазначає Euronews.
Крім того, на думку європейського суспільного мовника, ці події додали нових вимірів до кризи у відносинах між Іраном і США та “пов’язали протистояння Тегерана й Вашингтона з війною між Росією та Україною, знову привернувши увагу до ролі Москви у підтримці Ірану”.
Виконавчий директор українського Центру близькосхідних досліджень Ігор Семиволос так коментує останні погрози з боку Ірану на адресу Києва:
“Це перший прецедент прямого звинувачення на адресу України з боку Тегерана в атаці зі смертельними наслідками, який іранська сторона синхронно транслює як на західний (через дипломатію ЄС), так і на східний (через РФ) треки”, – зазначає він.
На думку експерта, подальший розвиток подій може піти кількома шляхами.
Перший, найбільш імовірний, передбачає загострення риторики без конкретних дій.
Семиволос вважає, що “Іран не володіє достатніми інструментами для безпосередньої військової відповіді Україні” через відсутність спільного кордону та обмеженість оперативних можливостей. Його військовий потенціал зосереджений на протистоянні зі США та Ізраїлем у регіоні Перської затоки та Червоного моря.
“За цих умов реакція Ірану обмежиться інструментами “м’якої сили”, зверненнями до Ради Безпеки ООН, залученням інформаційних ресурсів РФ для координації наративів або спробами сформувати для України імідж “непередбачуваного агресора” перед країнами Глобального Півдня та Європою”, – йдеться у дописі експерта на фейсбуку.
Другий сценарій передбачає асиметричну відповідь “через проксі або через Росію”, з можливим залученням кіберресурсів та спецслужб.
“Іран має розвинену та розгалужену мережу хакерських угруповань і державних кіберакторів (фіксується понад 60 профільних груп), що дозволяє здійснювати атаки за принципом правдоподібного заперечення”, – нагадує Семиволос.
Особливу увагу слід приділити загрозам для промислових систем управління.
“Оскільки іранські угруповання спеціалізуються саме на ураженні фізичної інфраструктури (електромереж, водоочисних споруд, елеваторів та об’єктів енергетики), цей вектор асиметричної загрози потребує підвищеного контролю”, – пояснює керівник Центру близькосхідних досліджень.
Втім, зазначає Ігор Семиволос, цей епізод може зіграти й на користь Києва: “демонстрація удару по вузлу російсько-іранської військової кооперації може сприйматися Вашингтоном як додатковий аргумент на користь України – тим більше на тлі несподіваного проукраїнського розвороту серед впливових голосів MAGA”.