Посилання скопійовано
Невизначеність щодо експорту морським шляхом змушує аграрний сектор знову розглядати варіанти тривалого зберігання зернових: сільськогосподарські підприємства вдаються до використання модульних зернових сховищ або тимчасово зберігають врожай у полімерних рукавах на полях.
Про це повідомляє видання Elevatorist.com.
У компанії “НоваАгро”, що веде діяльність на Харківщині, зазначають, що деякі елеватори вже практично повністю заповнені. “У випадку виникнення складнощів з розміщенням зерна, ми будемо максимально задіювати всі наявні складські потужності елеваторів, а додаткові обсяги розміщуватимемо в полімерних рукавах”, — коментує директор департаменту елеваторного бізнесу Дмитро Доброштан.
Агрохолдинг Harveast Holding залишив частину зібраного врожаю безпосередньо на місцях його збору, запакувавши в полімерні рукави прямо в полі.
“Ця технологія дає змогу зберігати зерно терміном до 18 місяців без погіршення якості. Однак вона передбачає суворі умови: критично важлива вологість зерна при його закладанні, наявність повного комплекту необхідної техніки (завантажувач, бункер-перевантажувач, розвантажувач) та постійний моніторинг, оскільки птахи та гризуни можуть пошкодити плівку, а найменший отвір створює доступ повітря”, – інформує журнал “Агробізнес сьогодні”.
Для поточного сезону це, скоріше, вимушений крок: він дозволяє дочекатися більш сприятливих цін, замість того, щоб продавати зерно за ціною, нижчою за собівартість, безпосередньо після збору врожаю, зазначають аналітики.
Водночас компанія “Кернел” придбала три модульні зерносховища для експериментального використання технології альтернативного зберігання зерна. Як розповів керівник департаменту зберігання компанії Сергій Щербань, підприємство планує випробувати модульні сховища в Полтавській області для оцінки їхньої технічної та економічної доцільності.
“Ми прагнемо на практиці оцінити технічні та технологічні аспекти цього методу: розрахувати фактичну собівартість, визначити продуктивність процесів завантаження та розвантаження, а також проаналізувати потенційні ризики. Ми плануємо пройти повний цикл — від завантаження та герметизації до розвантаження, щоб уникнути непередбачених обставин наприкінці сезону”, — зазначив він.
На Вінниччині, на елеваторах “Агропросперіс”, наразі не спостерігається ажіотажу серед клієнтів щодо послуг зберігання, і відзначається, що аграріїв більше хвилює ціноутворення на їхню продукцію, пише Elevatorist.com.
Рекомендуємо до перегляду: Росіяни знову “закрили” Чорне море. Які наслідки для українського експорту?
Керівник елеватора “Агродар-Бар” та “Жмеринського елеватора” Роман Андрейків пояснює це тим, що з 2022 року фермери значно наростили власні можливості для зберігання зернових культур.
“З’явилися нові складські приміщення — як ті, що були збудовані нещодавно, так і ті, що пройшли реконструкцію та були адаптовані для зберігання зерна. Деякі господарства звели власні силоси, а на ринку почали активно набувати поширення мобільні зерносховища. Також за цей період значно зросли обсяги пакування зерна в рукави. І це лише частина тих змін, які відбулися”, — зазначає він.
На Кіровоградщині, на “Добронадіївському елеваторі” компанії “Агровіста”, також поки що не фіксують зростання попиту на зберігання зерна. “До нас надходили пропозиції від кількох трейдингових компаній щодо залучення наших елеваторів для зберігання зерна. Однак, на даний момент, переговори далі попереднього етапу не просунулися”, — повідомив керівник “Добронадіївського елеватора” Ігор Заблоцький.
На даний час на ринку відсутні заяви про дефіцит елеваторних потужностей, проте підприємства вже готуються до можливого сценарію тривалих логістичних обмежень, інформує Elevatorist.com.
Актуально: “Нуль кораблів”. Якою є вартість зупинки морського коридору для України
Нагадуємо:
Як стало відомо раніше, 23 липня було припинено рух кораблів до українських чорноморських портів через загрози російських атак. Цьому передували тижні повітряних атак на українські порти, розташовані на Чорному морі.
Внаслідок тиску з боку Росії на український морський коридор, українські трейдери розпочали переорієнтацію частини експорту пшениці та інших вантажів на Дунай. Проте, здебільшого, експортери не готові компенсувати втрату морського шляху будь-якою ціною та наразі вичікують.
Інтенсивність російських ударів по українській портовій інфраструктурі продовжує зростати: у липні було зафіксовано 67 атак на порти, 35 атак на судна, що перебували в акваторіях портів, та 22 атаки на судна, які рухалися Українським морським коридором.
Дізнатися більше на: epravda.com.ua