Як війна в Україні підірвала світову продовольчу безпеку
Російська агресія проти України завдала нищівного удару не лише по людях та інфраструктурі, а й по життєво важливому для світу агросектору. Це явище, як зазначає видання Forbes, має далекосяжні наслідки, що виходять за межі України та впливають на глобальному рівні.
До вторгнення Україна впевнено тримала позиції серед світових лідерів з виробництва та експорту аграрної продукції. За даними Міністерства сільського господарства США, у 2021 році українська пшениця посідала сьоме місце у світі, кукурудза — шосте, ячмінь — четверте, а соняшникова олія — друге. Вражаючі 55% території України складали чорноземи, що є справжнім скарбом для землеробства.
Руйнівний вплив війни на українську землю
На жаль, родючі землі України опинилися під перехресним вогнем. Бойові дії, пожежі, масштабне мінування та забруднення території зробили значні площі непридатними для обробітку. Лише за 2025 рік, за оцінками, війна пошкодила близько мільйона гектарів української землі, причому приблизно третина з них — це сільськогосподарські угіддя.
Серйозною проблемою стало забруднення ґрунтів, води та повітря. Вибухи, використання військової техніки призводять до викиду шкідливих хімічних речовин. Крім того, за оцінками, близько 30% українських земель досі забруднені мінами та нерозірваними боєприпасами, що робить їх надзвичайно небезпечними для сільськогосподарських робіт.
Інфраструктурні руйнування та наслідки для експорту
Війна завдала удару і по водній інфраструктурі. Руйнування підприємств, обстріли призвели до витоків стічних вод, пошкодження насосних і очисних станцій. Катастрофічні наслідки мало й руйнування Каховської ГЕС у червні 2023 року: повінь затопила десятки тисяч гектарів родючих земель на півдні України, зробивши їх непридатними для землеробства.
Український експорт зерна також зазнав величезних втрат. На початку вторгнення росіяни викрадали українське зерно з окупованих територій, а блокада українських морських портів унеможливлювала експорт. Хоча у 2022 році вдалося досягти “зернової угоди” за посередництва ООН, у середині 2023-го вона припинила діяти. Наразі Україна шукає альтернативні логістичні шляхи, але російські атаки продовжують ставити під загрозу роботу портів та безпеку судноплавства.
Ці події, як зазначає Forbes, лише загострили глобальну продовольчу кризу. Обмеження експорту українського зерна призвело до зростання світових цін на продовольство та порушення міжнародних ланцюгів постачання.
Загроза ядерній безпеці
Окрему небезпеку становлять атаки на ядерні об’єкти. У червні 2026 року російський безпілотник влучив у сховище відпрацьованого ядерного палива поблизу Чорнобильської АЕС. Раніше, у лютому 2025 року, дрон пошкодив захисну арку над самою станцією. Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) також неодноразово повідомляло про небезпечну військову активність поблизу Запорізької АЕС. Усе це створює реальні ризики для ядерної безпеки, несучи загрозу населенню, дикій природі та довкіллю.
Порада від Шефа:
Для збереження родючості ґрунтів, навіть в умовах обмеженого доступу до мінеральних добрив, варто звернути увагу на природні методи відновлення. Сидерати (зелені добрива) — це чудовий спосіб збагатити ґрунт азотом та органічною речовиною. Посів гірчиці, жита чи конюшини після збору основного врожаю, а потім їхнє заорювання, допоможе покращити структуру ґрунту та його поживні властивості, мінімізуючи витрати та зберігаючи екологічну рівновагу.
За матеріалами: varta1.com.ua