“>
Фото: Офіс Президента України / www.president.gov.ua
Акціонерне товариство “Укрзалізниця” зможе уникнути застосування суворих заходів, якщо державний бюджет на 2027 рік закладатиме для компанії в рамках PSO щонайменше 20 млрд грн з перерахунком за PSO за 2026 рік, дефолт за єврооблігаціями буде вирішено шляхом реструктуризації, а касовий розрив не перевищуватиме 26 млрд грн, вважає член наглядової ради компанії Анатолій Амелін.
“Порушення будь-якої з цих умов призведе до активації жорсткого пакету: скорочення основного персоналу на 15-20%, закриття збиткових маршрутів, що не входять до державного замовлення, призупинення капітальних витрат (за винятком заходів безпеки) та прискорений продаж активів”, – зазначено у презентованому ним аналітичному звіті “Що відбувається з Укрзалізницею?”, підготовленому Українським інститутом майбутнього (УІМ) спільно з першим заступником міністра інфраструктури Володимиром Шульмейстером.
Згідно зі звітом, якщо бюджетна допомога “Укрзалізниці” цього року залишиться на рівні 16 млрд грн, застосування жорстких заходів скоротить річний збиток до 6,1 млрд грн, тоді як збільшення PSO до 24 млрд грн дозволить утримати його в межах 5,1 млрд грн.
“Розшифровка для бюджету: заощаджені урядом 8 мільярдів обернуться тисячами втрачених робочих місць та скасуванням десятків поїздів. Це не погроза, а сувора арифметика”, – підкреслили автори плану.
Вони додали, що якщо в цьогорішні 16 млрд бюджетної підтримки компенсація операційних збитків становить лише 5,55 млрд грн, а решта – інвестиційна складова, то на 2027 рік весь PSO необхідно передбачити за формулою “собівартість державного замовлення мінус тарифні доходи”, як зазначено у звіті.
У документі зазначається, що донарахування на 2026 рік має бути здійснене у IV кварталі, при цьому профільний комітет Верховної Ради раніше рекомендував передбачити цю суму до 26 млрд грн. На 2027 рік, окрім 24 млрд грн у державному бюджеті, пропонується передбачити передплачені регіональні контракти на приміські перевезення.
Автори аналітичного звіту звертають увагу, що прибутковим у сфері пасажирських перевезень “Укрзалізниці” є виключно міжнародний сегмент, де очікується отримати близько 2,4 млрд грн у 2026 році. Натомість найбільш збитковим є приміський сегмент: середня поїздка на 46 км з вартістю квитка 15-20 грн при собівартості понад 300 грн призводить до збитків понад 10 млрд грн на рік. Витрати на пільговий проїзд мають компенсувати місцеві бюджети, але фактичний рівень компенсації хронічно становить лише 15-20%.
Автори звіту уточнюють, що потенціал скорочення персоналу в УЗ обмежений через дефіцит кадрів, який вже оцінюється у 15-20%, а також через потребу в аварійному відновленні інфраструктури та забезпеченні безпеки в умовах війни. Від початку війни чисельність працівників УЗ зменшилася на 62,8 тис. – до приблизно 170 тис., проте компанія залишається найбільшим роботодавцем в Україні.
Водночас, пропонується отримати близько 4-5 млрд грн за рахунок завершення скорочення адміністративного персоналу на 25% та подальшого скорочення до 50% у сервісних функціях центрального офісу, з перекваліфікацією частини працівників на дефіцитні робітничі професії.
Ще 1,5-2,5 млрд грн автори оцінюють як економію від оптимізації пасажирської мережі поза державним замовленням, зокрема шляхом зменшення частоти руху хронічно малозавантажених нічних та дублюючих поїздів.
Додаткові 2-3 млрд грн передбачає запропонована антикризова модель за рахунок оптимізації ремонтів і мережі. Зокрема, капітальні ремонти пропонується зосередити на коридорах з доведеним трафіком, а до 1,2 тис. км інфраструктури законсервувати у “гарячому резерві” за погодженням із Генеральним штабом України.
Комерційний блок, за оцінкою авторів, може принести додаткові 4,5-6 млрд грн. Йдеться про подальше застосування динамічного ціноутворення, продаж близько 370 тис. тонн брухту та розвиток супутніх вантажних сервісів.
Автори звіту заявили, що раніше заявлений ефект від динамічного ціноутворення у 6,9 млрд грн є завищеним, оскільки річна квиткова база становить 7,4 млрд грн. Тому, за їхньою консервативною оцінкою, цей інструмент може забезпечити лише 0,3-0,5 млрд грн додаткових доходів на рік у зазначеній вище сумі.
Також у звіті пропонується переглянути портфель незавершеного будівництва, який за 2025 рік зріс на 98,5% – до 24,08 млрд грн. Об’єкти, готові більш ніж на 90% та здатні генерувати грошовий потік, пропонується добудувати, а решту – законсервувати.
Щодо розвитку конкуренції та приватної тяги, то, на думку авторів, це є необхідною умовою для залучення інвестицій у залізницю в обсязі приблизно 3 млрд доларів на рік, але це потребує завершення війни.
“Ми писали про це у 2018-2019 роках і не відмовляємося від жодного слова. В умовах воєнного часу цей план розвитку свідомо відсутній: оборонний фільтр і керованість мережі зараз мають пріоритет. Конкуренція – це відкладений горизонт після стабілізації, а не скасована ідея”, – йдеться у документі.
Стосовно підвищення вантажних тарифів на 30%, яке відбулося з 1 серпня, то при заявленому брутто-ефекті 20-26 млрд грн на рік, з урахуванням можливого переходу 7-11 млн тонн (зі 161 млн тонн у 2025 році) на автотранспорт, чистий ефект може становити 17-19 млрд грн.
Як повідомлялося, у січні цього року “Укрзалізниця” відмовилася від здійснення купонних виплат на суму 45 млн доларів за єврооблігаціями 2026 року (ставка 8,25%, номінал 703,2 млн доларів) та єврооблігаціями-2028 (ставка 7,875%, номінал 351,9 млн доларів) і заявила про намір розпочати комплексну реструктуризацію боргових зобов’язань за облігаціями за участю фінансових та юридичних консультантів. Наразі власники євробондів відкинули пропозиції компанії, які, зокрема, передбачали списання 20% номіналу, відтермінування до червня 2033 року, амортизацію з 2030-го, зменшення купону до 1,5% з поступовим відновленням до 7,75% з прив’язкою до вантажопотоків.
Основними передумовами для припинення обслуговування боргу за єврооблігаціями компанія назвала триваюче скорочення доходів від вантажних перевезень на тлі зменшення їх обсягів, а також посилення атак на залізницю, загальна кількість яких у 2025 році (1195) перевищила сукупний показник за 2023-2024 роки.
У 2025 році “Укрзалізниця” зменшила виручку на 15,6% – до 2 млрд 189 млн доларів, EBITDA – на 30,2%, до 293 млн доларів, з яких 270 млн доларів становила бюджетна підтримка. Співвідношення чистого боргу до EBITDA зросло до рівня 5,2.