Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Володимир Путін на Єнісеї під час поїздки до Туви, серпень 2018 року
Newsweek аналізує парадоксальну ситуацію війни: Росія знищує українські об’єкти інфраструктури, а одночасно спека та низький рівень води в річках позбавляють Київ шляхів для обходу цих руйнувань.
Річка Дунай стала одним із ключових альтернативних шляхів для українського експорту після початку повномасштабної агресії. Проте, зараз вона також створює перешкоди.
Після ударів Росії по чорноморських портах, Україна переорієнтувала частину свого експорту на Дунай та сухопутні коридори. Але тепер виникли ускладнення й на цих напрямках: низький рівень води ускладнює навігацію по Дунаю, а в Румунії та Угорщині спостерігаються проблеми з функціонуванням електростанцій.
Видання Newsweek вважає кліматичні умови несподіваним помічником для російського президента Володимира Путіна. Водночас, у Росії лунають заклики до Кремля “скористатися сприятливим моментом”.
Москва зосереджує удари на портах та альтернативних шляхах експорту
Останніми місяцями Росія посилила свої атаки на портову інфраструктуру України.
Згідно з даними Newsweek, лише у липні Україна зафіксувала 35 атак на кораблі в портах, 22 атаки на судна в морі та 67 ударів по портових об’єктах.
Крім того, Росія атакує об’єкти, які забезпечують зв’язок українських портів з альтернативними експортними маршрутами.
8 серпня російські війська завдали удару по мосту неподалік села Маяки, який є важливим для сполучення з Молдовою та Румунією.
- Дунай, По, Рейн обміліли: чим це загрожує Європі та Україні
Інститут вивчення війни (ISW) припускає, що міст, ймовірно, став ціллю саме через його значення для сухопутного коридору, який Україна використовує через труднощі з морським експортом.
На тлі цих подій український експорт зерна зазнає серйозних перешкод.
Міністр аграрної політики України Тарас Висоцький, якого цитує Reuters, попереджає, що якщо ці перебої не будуть усунені, понад 30 мільйонів тонн зерна та олійних культур можуть не потрапити на світові ринки.
Водночас, залізничні та дунайські маршрути спроможні перевезти лише близько третини обсягів, що раніше експортувалися через глибоководні порти.
- Повернення у 2022? Чим може обернутися нова зупинка чорноморських портів України
Богдан Костецький, операційний партнер консалтингової компанії Barva Invest, повідомив Latifundist.com, що великі зернотрейдери практично припинили закупівлі через глибоководні порти.
“Майже всі ключові гравці ринку зупинили закупівлі через глибоководні термінали. Фактично, сьогодні ми спостерігаємо зупинку глибоководного експорту”, – зазначив Костецький.
За його словами, частина терміналів також припинила свою роботу, а судновласники масово відмовляються заходити в українські порти через підвищені ризики.
Однак, Костецький висловлює думку, що зупинка експорту навряд чи триватиме довго.
Україна відповідає ударами в Азовському морі
Інший аспект цієї ситуації висвітлює Bloomberg. Після українських атак на російські судна в Таганрозькій затоці, навігація там була порушена. Росія тимчасово припиняла рух по Азово-Донському каналу та блокувала Керченську протоку.
Губернатор Ростовської області Юрій Слюсар повідомив, що серед пошкоджених суден був танкер з метанолом. Він зазначив, що загрози витоку чи розливу не було, проте загинув один член екіпажу.
Командир українського підрозділу безпілотників Роберт “Мадяр” Бровді заявив, що за одну ніч українські сили вразили 28 російських суден в Азовському морі, а з 6 липня – 76. Bloomberg зазначає, що перевірити ці цифри незалежно неможливо.
Перебої з судноплавством негайно відбилися на ринку: ціни на пшеницю зросли приблизно на 4%.
Клімат посилює ефекти війни
Однак, як пише Newsweek, проблема не обмежується російськими атаками.
Україна розробила альтернативні маршрути на випадок атак: зерно можна вивозити Дунаєм та суходолом, електроенергію отримувати з Європи, а поля зрошувати за відсутності опадів. Тепер ці можливості залежать від погодних умов.
Дослідження World Weather Attribution показало, що надзвичайно високі темпи випаровування у Східній Європі в першій половині 2026 року стали приблизно в 40 разів імовірнішими через зміну клімату.
Наслідки вже відчутні. 15 липня температура в Києві сягнула 34,4 градуса, що призвело до необхідності запровадження аварійних відключень електроенергії через дефіцит.
Низький рівень води в Дунаї спричинив проблеми і для енергетичної галузі Угорщини та Румунії. АЕС “Пакш” була змушена значно зменшити свою потужність, а на АЕС “Чернавода” було зупинено один з реакторів.
Автор фото, Reuters
Підпис до фото, Дунай стрімко міліє, оголюючи те, що десятиліттями приховувала вода. Наслідки вже відчувають не лише судноплавство, а й енергетика Європи
Виникає парадокс, пише Newsweek: Україна змогла частково компенсувати втрату генерації енергії, спричинену російськими ударами, завдяки європейській енергосистемі, але сама Європа зіткнулася з кліматичними обмеженнями.
Іншим прикладом є пожежі.
За даними Об’єднаного дослідницького центру Європейської комісії, у 2024 році в Україні вигоріло близько 96 тисяч гектарів землі.
Дослідження, опубліковане в журналі Fire Ecology, пов’язує зростання кількості пожеж із підвищенням температури та зменшенням кількості опадів.
Поблизу лінії фронту небезпека виникнення пожеж додатково посилюється через військові дії.
Несподіваний спільник Путіна
У цьому контексті Newsweek вказує на несподівану перевагу, яку отримує Росія, – екстремальна спека та посуха в Європі.
Москва не може контролювати ці явища, але їхні наслідки збігаються з цілями Росії, які вона намагається досягти ударами по українській інфраструктурі: послабити експортний потенціал України, її спроможність забезпечувати себе електроенергією та підтримувати економіку.
У самій Росії вже лунають заклики використати поточну ситуацію.
Російський експерт Анатолій Тихонов у своїй статті для ТАСС пише, що через неврожай Європі доведеться закуповувати більше українського зерна, тоді як російські удари водночас ускладнюють його експорт для України.
На його думку, європейські країни також будуть змушені конкурувати за продовольчі товари з біднішими країнами Близького Сходу, Африки та Південної Азії.
Тихонов називає температуру до 45°C у деяких регіонах Європи “економічним вироком” для ослабленої європейської економіки.
Свій висновок він формулює так: Росія “має скористатися цим моментом”.