Космічний телескоп «Джеймс Вебб» уперше виявив чотири можливі пари так званих «маленьких червоних точок» — далеких і компактних об’єктів раннього Всесвіту. У них система два об’єкти знаходяться на відстані 5-24 тисяч світлових років. Імовірно, прямують до злиття. Оскільки «маленькі червоні точки» вважати ранніми чорними дірами, їх злиття в давньому Всесвіті може бути пов’язане з швидким зростанням надмасивних чорних дір.
Чим пари «маленьких червоних точок» здивували астрономів?
Через великі відстані до «маленьких червоних точок» астрономи бачать їх такими, якими вони були тоді, коли Всесвіт було лише близьке півмільярда років, а їхня природа залишається нез’ясованою. За однієї з гіпотез, частин цих об’єктів може бути пов’язана з надмасивними чорними дірами, які активно поглинули речовину та швидко наробили масу. Оскільки ще однією шляхом до росту чорної діри служать злиття, спостереження за допомогою яких дозволять дослідити, чи можуть «маленькі червоні точки» утворювати близькі пари та потенційно прямувати до злиття.
На зображеннях вони шукали об’єкти з характерним червоним кольором випромінювання та перевіряли, чи не розташовані деякі з них незвично близько один до одного. Якщо «маленькі червоні точки» справді пов’язані з надмасивними чорними дірами, спостереження за їхніми зближеннями можуть допомогти зрозуміти, як надмасивні чорні діри змогли так швидко вирости в ранньому Всесвіті.
Що ж знають про природу «маленьких червоних точок»
— Більшість спостережень за «маленькими червоними точками» роблять за допомогою телескопа «Джеймс Вебб» — він же допоміг роздивитися в них чорні діри, оточені світним газом.
— Втім, виявилося, що такі об’єкти справді перебувають у міжгалактичному просторі, навколо них з’явила здатність наблизитись до одного до одного. Як надмасивні чорні діри можуть спадатись між собою, спостереження виявити чітко, що обидва об’єкти перебувають приблизно на однаковій відстані від Землі, яка вважається дуже віддаленою від Всесвіту.
— Є телескоп побачив «маленьку червону точку» з чорною дірою, яка сформувалася всього за 570 мільйонів років після Великого вибуху.
— За допомогою «Джеймса Вебба» астрономи виміряли масу чорної діри в центрі «маленької червоної точки» — вона виявилася в 50 мільйонів разів важчою за Сонце.
— Астрономи вважають, що така надзвичайно висока частота близьких пар може свідчити, що об’єкти не просто випадково опинилися поруч, а взаємодіють між собою. Як надмасивні чорні діри змогли так швидко вирости в ранньому Всесвіті.