На сьогоднішній день молоді люди в усьому світі в середньому на 10 см вищі за своїх предків, які жили століття тому. Це свідчать дані ресурсу Our World in Data. Дослідження 2016 року, яке порівнювало людей, народжених у 1896 та 1996 роках, виявило, що найістотніше зросли жінки в Південній Кореї (на 20 см) та чоловіки в Ірані (на 17 см).
За словами докторки Аравінди Гунтупаллі, старшої викладачки глобального здоров’я в Університеті Абердина, це пов’язано з покращенням харчування, зниженням захворюваності та вакцинацією. Однак історія людського зросту не завжди була лінійною. Протягом тисячоліть харчування, війни, хвороби та масштабні суспільні зміни спричиняли коливання середнього зросту.
Погляд в історію
Зріст людини може слугувати показником рівня життя, особливо коли бракує інших статистичних даних. Доктор Матіас Блум, історик-економіст, пояснює, що зріст на 80-90% визначається генетикою, але генетичний потенціал значною мірою залежить від умов життя, харчування, стану здоров’я та навколишнього середовища в дитячі роки.
«Вищий зріст відображає вищий рівень життя», — зазначає Блум. Аналізуючи середній зріст великих популяцій, дослідники виявляють тенденції, які не завжди відображаються іншими показниками, як-от ВВП. Дані про зростання допомагають зрозуміти, наскільки добре задовольнялися базові потреби населення в різні історичні періоди.
Чи зробило землеробство нас нижчими на зріст?
Історики виділяють два ключові переломні моменти. Перший — неолітична революція, коли близько 10 000–12 000 років тому людство перейшло від мисливства та збиральництва до землеробства. Дослідження людських скелетів показують, що поширення землеробства призвело до зменшення середнього зросту людей. Оцінки свідчать, що люди неоліту були в середньому на 2,8 см нижчими, ніж можна було б очікувати.
Хоча землеробство забезпечило стабільніше постачання їжі, воно не завжди покращувало харчування. Раціон мисливців-збирачів містив більше продуктів тваринного походження, що забезпечувало необхідні амінокислоти. Крім того, мисливці-збирачі могли легко змінювати місце проживання, тоді як землероби були прив’язані до землі, страждали від інфекційних хвороб і жили поруч із худобою.
Протягом наступних тисячоліть середній зріст людей коливався. Однак, як зазначає Блум, ці зміни часто були нетривалими, пов’язаними з періодами голоду чи війн, після яких населення відновлювалося.
Цікаво, що після «Чорної смерті» — пандемії чуми в XIV столітті, яка забрала життя половини населення Європи, — середній зріст людей, за деякими оцінками, збільшився. Дослідження скелетних останків в Англії показало, що на початку XV століття середній зріст зріс приблизно до 174 см. Ймовірно, це пов’язано з підвищенням заробітків через нестачу робочої сили.
«Комплекс інновацій»
Друга значна зміна в людському зрості пов’язана з промисловою революцією, яка почалася у Великій Британії у XVIII столітті. Індустріалізація спричинила масову урбанізацію, впровадження нових технологій та розширення торгівлі. Однак на початковому етапі умови життя в промислових містах були поганими: погана санітарія, тіснота та виснажлива праця призвели до зменшення середнього зросту.
Лише згодом, завдяки зростанню доходів, покращенню санітарних умов, житла, харчування та появі нових медичних технологій, середній зріст людей почав помітно збільшуватися. Це результат «комплексу інновацій», які працюють у взаємодії.
Південна Корея, незважаючи на пізнішу індустріалізацію, продемонструвала вражаюче зростання середнього зросту: чоловіки стали вищими на 15 см, а жінки — на 20 см за минуле століття.
Чи досягло людство піка?
Згідно з даними Our World in Data, середній зріст людей, народжених у 1996 році, становить 171 см для чоловіків та 159 см для жінок. У високорозвинених країнах подальше зростання доходів, схоже, вже не призводить до збільшення середнього зросту.
Деякі дослідники припускають, що населення цих країн досягло свого генетичного максимуму зросту. Інші пов’язують це зі зростанням популярності фастфуду та малорухливим способом життя. Можливо, в майбутньому доведеться шукати нові показники «біологічного рівня життя», окрім зросту.
Докторка Гунтупаллі скептично ставиться до перспектив подальшого збільшення середнього зросту людства в глобальному масштабі. Вона вказує на нестачу продовольства, палива та виражену нерівність. У країнах з низьким і середнім рівнем доходів спостерігається вищий рівень затримки росту. Екстремальні погодні явища, скорочення фінансування глобальних програм охорони здоров’я також негативно впливають на виробництво продовольства та доступність продуктів.
Гунтупаллі вважає, що за таких умов нерівність у середньому зрості буде помітною не лише між країнами, а й усередині суспільств. «Ми живемо в нерівному світі», — підсумовує вона.
Джерело: www.bbc.com