Посилання скопійовано
В ніч на 6 червня 2023 року Росія зруйнувала дамбу Каховської ГЕС. Мільйони кубометрів води хлинули нижче за течією, затоплюючи цивільні поселення та міста, промислові об’єкти, фабрики та земельні ділянки аграріїв. Південь України, що славився своїми сільськогосподарськими угіддями, зазнав незворотних трансформацій.
Напередодні третьої річниці цього воєнного злочину Росії, випускається документальна стрічка “Каховка. Велика вода. Як підрив ГЕС змінив Україну”. Фільм висвітлює інший аспект трагедії – як руйнування ГЕС вплинуло на звичайних фермерів, чому витрати на агрологістику зросли в рази, та як річковий транспорт України опинився в скрутному становищі.
Земля залишається
Південні регіони України (Херсонщина, Миколаївщина, Запоріжжя) є одними з найродючіших територій Європи. Це землі з багатими чорноземами, під палючим сонцем, де працюють комбайни, де проводяться посівні роботи, залучаючи тисячі людей. Каховське водосховище в цьому районі було не просто джерелом води, а найбільшою в Європі системою зрошення, від якої залежали понад 580 тисяч гектарів сільськогосподарських угідь на Півдні.
Цинічний підрив ГЕС за лічені дні докорінно змінив екосистему. Економічні, екологічні та людські збитки є катастрофічними.
Для аграрного Півдня це означає втрати в мільйони, оскільки річка Дніпро тривалий час слугувала ключовою транспортною артерією для перевезення зерна. Великі сільськогосподарські підприємства навіть мали власний флот. Наприклад, компанія “Нібулон” володіла 80 суднами для швидкого транспортування збіжжя, що забезпечувало експорт українського зерна на світові ринки.
Для багатьох країн потенційні перебої або скорочення поставок продукції з України становлять серйозну проблему. Річкова логістика в регіоні не має адекватної альтернативи, тому збільшення вартості перевезень негативно позначається на виробниках – звичайних українських фермерах. Підрив Каховської ГЕС значно ускладнив їхню діяльність.
Для місцевих аграріїв це означає втрату родючих земель, зміни у складі ґрунтів та системах сівозміни, підтоплення або, навпаки, посуху на сотнях гектарів. Це призводить до різкого зростання витрат на логістику: річкові перевезення неможливі, залізничні перевезення є дорогими, а автомобільний транспорт також дорожчий і повільніший, часто супроводжується заторами на кордонах. Це призводить до втрати врожаю, земельних ділянок, бізнесу та фінансових збитків на мільярди.
Сергій Рибалко – один із тих, хто зазнав збитків внаслідок воєнної агресії РФ. Його родина займалася сільським господарством протягом семи поколінь. Сергій разом із дружиною заснували господарство з вирощування картоплі на лівобережжі Херсонщини.
Ми починали з 50 гектарів, а перед повномасштабним вторгненням обробляли 2700 гектарів землі на Лівому березі. З нашої картоплі, з Лівого берега, виготовлялися популярні чіпси. Ми мали значні інвестиції, побудували сучасне овочесховище, найбільше на Півдні – місткістю 15 тис. тонн. З першого дня вторгнення у 2022 році ми втратили можливість перебувати там, на своїй батьківщині, – розповідає фермер.
Наступним ударом стало руйнування Каховської ГЕС.
Зрошення було основою сільськогосподарського виробництва – овочівництва, виноградарства, рибного господарства та іншого. Це питання продовольчої безпеки нашої країни. Найбільше значення Каховської ГЕС полягало в забезпеченні водою. Херсонщина без Каховської ГЕС не зможе відновитися, – переконаний Сергій.
Внаслідок цього воєнного злочину Росії постраждав увесь аграрний сектор регіону – від малих господарств до великих агропромислових підприємств. Нижнє русло Дніпра стало непрохідним для вантажних суден, а ціни на українське зерно почали зростати.
Документальна стрічка висвітлює стан агрологістики в регіоні до руйнування ГЕС, розповідає про великих гравців галузі та звичайних фермерів, а також досліджує, як цей злочин Росії змінив ситуацію, залучаючи екологів та представників місцевої влади.
Відновлення
Фільм також порушує питання відновлення Каховської ГЕС як ключової умови для відродження регіону, підкреслюючи, що Україна не зможе самостійно подолати втрати. Необхідні спільні зусилля – міжнародних донорів (організацій, країн, приватних інвесторів), місцевої влади, агровиробників та фермерів.
Якщо ми говоримо про повоєнне відновлення, то пріоритетним питанням для Півдня України є відновлення Каховської ГЕС. Це буде в інтересах не тільки України, а й Європи та всього світу. Від цього залежатиме своєчасність експорту української продукції, її різноманіття та доступність для споживачів, – наголошує заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук.
Документальний фільм був розроблений комунікаційною агенцією The Tellers. Стрічка виходить до третьої річниці злочину, скоєного росіянами. Переглянути її можна за цим посиланням.
Майбутнє аграрного Півдня наразі невизначене, але поки це питання не вирішене, фермери продовжують сіяти, обробляти, збирати та відправляти зерно, часом собі на шкоду. Аграрний сектор очікує на зміни, які необхідно впроваджувати вже зараз.
Головне сьогодні
За матеріалами: epravda.com.ua