Автор фото, AFP via Getty Images
Підпис до фото, Роботи-доставники зараз є вже звичним явищем у деяких містах світу
Коли Джон Робертс, мешканець Чикаго, вперше помітив робота-доставника, що прямував тротуаром його вулиці, він був вражений.
«Я справді вважав їх досить крутими — це здавалося футуристичним», — каже він.
Але його думка почала змінюватися невдовзі після цього, коли він вийшов на прогулянку з родиною. Коли інший робот наблизився до них, сім’я Джона мусила відступити.
«Нам це здалося трохи дивним — ми були на тротуарі, призначеному для пішоходів, і нам доводилося звільняти дорогу, — говорить Робертс. — Я почав думати, як би ми гуляли як сім’я, якби навколо нас бігали десятки роботів з фарами та камерами».
Ці роботи, більш відомі як автономні міські транспортні засоби доставки, почали з’являтися на тротуарах у багатьох містах США, а також у Великій Британії, Японії, Південній Кореї та Німеччині. Вони доставляють їжу на замовлення та покупки, використовуючи камери, датчики та GPS для навігації.
В Україні роботів-доставників уже тестують у цивільному житті, але поки що лише в окремих проектах і без масового застосування. Незважаючи на це, компанії працюють над їхнім впровадженням, адаптуючи технології до місцевих умов. Водночас розвиток стримують інфраструктурні проблеми та відсутність чіткого регулювання.
Водночас на фронті їх активно використовують. Вони стали незамінними для доставки та забезпечення прифронтових районів.
Автор фото, John Roberts
Підпис до фото, Джон Робертс, мешканець Чикаго, розпочав кампанію проти роботів-кур’єрів
Зіткнення та травми
За даними закордонних компаній, що використовують роботів, вони здатні надійно розпізнавати та уникати об’єктів на своєму шляху, безпечно перетинати вулиці та реагувати на навколишнє середовище. Вони стверджують, що роботи надають корисну послугу та допомагають зменшити затори та викиди шкідливих речовин у міських умовах.
Однак деякі місцеві органи влади в США та Канаді, а також громадськість не в захваті від цих передових технологій. Десь починають запроваджувати заборони, десь розпочинаються протести.
Сан-Франциско обмежив доступ транспортних засобів до менш завантажених районів міста, а Торонто з 2021 року заборонив роботам використовувати тротуари.
У Чикаго діє обмеження на використання роботів у двох невеликих районах міста.
Робертс прагне, щоб використання роботів було припинено по всьому Чикаго до проведення випробувань безпеки та встановлення чітких правил їх експлуатації. Він запустив петицію з цим закликом, яка наразі зібрала близько 4400 підписів.
Все частіше людям доводиться виходити на проїжджу частину, щоб поступитися роботам місцем на тротуарі, каже Робертс.
«Є повідомлення про зіткнення та травми. Кілька днів тому я став свідком одного зіткнення, коли одного з безпекових прапорців робота збив перехожий, що звучить трохи іронічно, — говорить він. — Ми маємо звіти про роботів, які створюють перешкоди для руху, блокуючи машини екстреної допомоги, оскільки вони хаотично поводяться на пішохідних переходах».
Війна світів?
Схожі занепокоєння виникли в Глендейлі, Каліфорнія, де місцева рада розглядає питання тимчасової заборони на використання подібних транспортних засобів. Члени міськради зазначають, що роботи з’явилися на вулицях міста без попередження, і спочатку навіть місцева влада не знала, яка компанія їх постачає.
«Низка факторів викликала занепокоєння та обговорення, — каже радник Арді Кассахян. — Підвищена видимість роботів у центрі міста та питання доступності та руху пішоходів на наших громадських тротуарах. Крім того, невизначеність щодо регуляторного органу — адже ніхто не питав у нас дозволу використовувати тротуари для цього виду бізнесу. Також існує ширше занепокоєння щодо впливу на працівників та громадські простори».
Тротуари в Глендейлі не надто широкі, додає Кассахян, і він особисто був свідком «протистояння» між роботом-кур’єром та літньою людиною, а також бачив зламані роботи, що створювали перешкоди.
Кассахян зазначає, що рада шукає регуляторний підхід у довгостроковій перспективі.
«Нам потрібна нормативна база, нам потрібно визначити правила експлуатації, вимоги до страхування, стандарти доступності, можливо, плату за дозволи, обмеження експлуатації в зонах з високою пішохідною активністю та забезпечення відповідальності операторів», — каже радник міськради.
Автор фото, Coco
Підпис до фото, Правила, що регулюють роботу роботів доставки, відрізняються по всьому світу
У Великій Британії, де роботи для доставки проходять пілотні випробування у низці міст, деякі місцеві жителі взяли справу у свої руки. Надходили повідомлення про акти вандалізму проти роботів Uber Eats у Шеффілді.
Постачальник цих машин, Starship Technologies, стверджує, що вони абсолютно безпечні, і що сприйняття цього питання має змінитися.
«Ми знаємо, що для багатьох людей це новий досвід — ділити тротуар з роботом, — каже директор компанії з європейських операцій Денні Пасс. — Але роботи дружні, ввічливі та запрограмовані на обережність».
Однак не всі занепокоєння зосереджені навколо безпеки пішоходів. Незалежна профспілка працівників Великої Британії (IWGB), до якої входять водії доставки, стурбована впливом роботизації на робочі місця. У профспілці заявляють, що пильно стежать за ситуацією і вже висловили свою стурбованість уряду.
«Це означатиме, що цілі громади в Лондоні, де багато людей мають нестабільну зайнятість, справді постраждають. Люди боротимуться за своє виживання проти цих безглуздих роботів», — каже керівник профспілки Алекс Маршалл.
Автор фото, IWGB
Підпис до фото, Голова профспілки Алекс Маршалл (ліворуч) стурбований тим, що роботи-кур’єри позбавлять людей робочих місць
Хоча використання автономних роботів для доставки все ще досить обмежене, аналітики вважають, що ми на порозі справжнього буму. У звіті дослідницької фірми Transforma Insight минулого літа містився висновок, що до 2034 року у світі працюватиме понад 2 мільйони таких роботів.
Наразі у світі існують різні підходи до регулювання. Деякі країни, як-от Південна Корея та Японія, обрали не заборони, а ліберальний підхід.
Мешканець Чикаго Робертс каже, що бореться за найкращий можливий результат для пішоходів у своєму місті.
«Є відчуття, що такі зміни, навіть якщо вони небажані, є неминучими. Але навіть якщо ніхто з нас не може зупинити майбутнє, ми можемо принаймні обирати, в яке майбутнє ми рухаємося».