Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Віктор Вілліс був фронтменом гурту та співавтором багатьох їхніх найвідоміших композицій
Віктор Вілліс, 74-річний соліст диско-гурту Village People, відомого своєю музикою 1970-х років, пішов з життя. Про це повідомили на офіційних сторінках колективу у соцмережах.
Вілліс виступав як головний вокаліст і співавтор таких надзвичайно популярних композицій гурту, як YMCA, Go West і In The Navy.
Колектив здобув всесвітню славу у 1970-х роках. Учасники Village People втілювали образи типових чоловічих типажів, а сам Вілліс чергував ролі поліцейського та офіцера ВМС.
Музикант покинув групу у 1980 році та протягом тривалого часу вів судові процеси щодо права власності на написані ним пісні. Проте, у 2017 році він повернувся до Village People і виконав пісню YMCA на передвиборчому мітингу президента Трампа в січні 2025 року.
"З глибоким жалем сповіщаємо про смерть Віктора Вілліса, соліста гурту Village People, — зазначено у короткій заяві, опублікованій на офіційній сторінці гурту у Facebook. — Віктор відійшов у вічність у понеділок, 30 червня 2026 року, після нетривалої, але важкої хвороби".
Його дружина, Карен-Хафф Вілліс, оприлюднила подібне повідомлення на власній сторінці музиканта у Facebook.
Шлях від церкви до мрії про Village People
Вілліс зростав у Сан-Франциско, де співав госпел у церкві, яку відвідував його батько — баптистський пастор. Пізніше він переключився на джаз і соул.
Заснований ним у шкільні роки гурт The Ballads виступав на розігріві у The Temptations, а сам Вілліс записував музику з Діззі Гіллеспі та іншими відомими виконавцями.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Наприкінці 1970-х років хіти гурту були дуже популярні, але коли диско вийшло з моди, Village People розпалися.
Після закінчення навчання він отримав роль у мюзиклі Hair, який демонструвався в Лас-Вегасі. Згодом він брав участь у бродвейських постановках «Двоє веронців» та The Wiz.
Саме там він познайомився зі своєю першою дружиною — майбутньою зіркою серіалу «Шоу Косбі» Філісією Рашад. Пізніше Вілліс допоміг їй написати та записати диско-альбом Josephine Disco.
У 1977 році він розпочав співпрацю з французьким продюсером Жаком Моралі, який запросив Вілліса виконувати бек-вокал у написаних ним диско-композиціях.
Демозапис із чотирьох треків під назвою The Village People забезпечив гурту контракт зі звукозаписною компанією, і Моралі запропонував Віллісу стати фронтменом.
"Мені наснилося, що ти співаєш сольно в моєму альбомі, і він стане надзвичайно успішним", — сказав він музиканту.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Гурт активно гастролював світом, але після його відходу у 1979 році, Вікторові було важко розпочати самостійну кар’єру.
У 1978 році гурт презентував альбоми Cruisin’ (що включав пісню YMCA) та Macho Man, куди увійшли однойменний хіт і композиція Key West.
Після випуску концертного альбому Live and Sleazy у 1979 році, вони представили Go West, заглавна пісня з якого стала гімном спільноти ЛГБТ — пізніше її переспівали Pet Shop Boys. До цього альбому також увійшли треки In The Navy та I Wanna Shake Your Hand.
Видання Billboard охарактеризувало творчість гурту як "одні з найпривабливіших ритмів у сучасному поп/диско жанрі". The New York Times окремо відзначила Вілліса за його «хрипкий, проникливий вокал».
Однак у 1979 році Вілліс залишив колектив під час підготовки до зйомок фільму про Village People під назвою Can’t Stop the Music. Як виявилося пізніше, це рішення було влучним — фільм зазнав фінансового провалу, що зрештою призвело до розпаду гурту.
Попри це, Віллісу було складно відсторонитися від сценічного образу гурту та досягти визнання як серйозного сольного виконавця. Його сольний альбом 1979 року Solo Man пролежав невиданим понад три десятиліття і був опублікований лише у 2015 році.
Проблеми з наркотиками
"З плином років я занурився у глибоку депресію і вирішив просто зникнути. Так я став залежним від наркотиків", — розповів він газеті San Diego Union Tribune у 2015 році.
"У 1980-х та 1990-х я… по суті, постійно перебував під дією наркотиків, бо мені не подобався хід подій. Усе мене дратувало, тому в певний момент я просто здався і вирішив, що не хочу бути частиною цього. У мене забрали так багато, що я просто почав вживати наркотики".
У 2006 році, після того, як за рішенням суду Вілліс пройшов курс лікування від залежності та отримав трирічний випробувальний термін, він почав змінювати своє життя на краще.
Приблизно в той же час він познайомився зі своєю другою дружиною — адвокаткою, яка допомагала йому вести судовий процес щодо авторських прав проти компаній, що контролювали хіти Village People — Can’t Stop Productions і Scorpio Music.
У 2015 році федеральне журі визнало, що Віллісу належить 50% авторських прав на 13 пісень гурту на території США, включно з YMCA.
Це рішення відкрило йому шлях до повернення до гурту у 2017 році.
Автор фото, Victor Willis World
Підпис до фото, З того часу, як Віктор Вілліс залишив Village People, він пройшов реабілітацію та відновив права на свої пісні.
До того часу президент Трамп активно використовував пісню YMCA на своїх політичних мітингах. Віллісу це не подобалося, і він безуспішно намагався домогтися заборони на використання цього хіта.
"Я не підтримую Трампа, ніколи не підтримував, так само як і гурт Village People, — заявив він ВВС у 2020 році. — Але через закони про авторське право у Сполучених Штатах він може використовувати нашу музику, коли забажає".
Проте минулого року, на подив багатьох, Вілліс дав згоду на участь у другій інавгурації Трампа.
"Ми розуміємо, що це може не сподобатися деяким з вас, однак вважаємо, що музика повинна звучати поза політикою, — написав він у Facebook. — Наша пісня YMCA — це загальнолюдський гімн, який, сподіваємося, допоможе об’єднати країну після напруженої та поляризуючої передвиборчої кампанії, де кандидат, якого ми підтримували, програв".
Суперечки щодо «гей-гімну»
Водночас Вілліс погрожував судовими позовами виданням, які називали цю пісню гімном геїв.
"Як я неодноразово зазначав, це хибне припущення, що базується на тому, що мій співавтор був геєм, що деякі (але не всі) учасники Village People були геями, і що перший альбом Village People був повністю присвячений гей-культурі", — сказав він.
Насправді, як стверджував Вілліс, текст пісні був натхненний його спостереженнями за відділеннями YMCA у районах Сан-Франциско, де молодь займалася "плаванням, баскетболом, легкою атлетикою, а також споживала недорогу їжу та проживала в дешевих кімнатах".
"Це була моя інтерпретація, — зізнався він BBC у 2019 році. — Я не мав уявлення про спосіб життя інших відвідувачів. Для мене пісня YMCA була про те, що зазначено в останньому рядку: «Вони можуть повернути тебе на правильний шлях». Людина могла б зупинитися в Ritz-Carlton чи Hilton або інших престижних готелях. Але якщо в тебе немає достатньо коштів, можливо, доведеться звернутися до YMCA".
Пісня YMCA — найуспішніший хіт Вілліса: вона була випущена в жовтні 1978 року і зайняла першу сходинку хіт-парадів у 17 країнах. Згодом вона стала невід’ємною частиною весільних святкувань, де гості часто виконували жести руками, що зображували літери назви композиції.
Трамп регулярно повторював ці рухи на своїх мітингах.
У 2020 році пісня була внесена до Національного реєстру звукозаписів Бібліотеки Конгресу США як така, що "має культурне, історичне або естетичне значення", а також включена до Зали слави премії «Греммі».