Автор фото, Getty Images
Влаштуватися на роботу у метрополітен, заходити в підземку лише під час тривоги чи пересісти на велосипед? Кияни напівжартома-напівсерйозно розмірковують щодо підвищення тарифів на громадський транспорт. Від сьогодні вартість однієї поїздки зросла більш ніж утричі.
Ціна 8 гривень була встановлена у липні 2018 року. Вона залишалася незмінною протягом рівно 8 років – попри інфляційні процеси, зростання вартості електрики, пального, ковідні обмеження та повномасштабну війну.
Поки інші великі міста України поступово переглядали тарифи, столиця залишалася острівцем доступного транспорту.
Чи є обґрунтованим теперішнє здорожчання, скільки коштує проїзд в інших містах України та столицях сусідніх держав, і чому кияни висловлюють невдоволення?
Що змінюється
Вартість разової поїздки з 15 липня збільшується до 30 гривень, однак пасажири з електронними картками мають можливість зекономити.
Вартість однієї поїздки знижується залежно від обсягу придбаних квитків: від 28,90 гривні при поповненні на 10 поїздок до мінімальних 25 гривень, якщо придбати максимальний пакет одразу на 50 поїздок.
Безлімітний проїзний на місяць коштуватиме 3656 гривень. Проте місто зберігає пільги для молоді: студентський безліміт обійдеться у 1828 гривень, а учнівський — у 914 гривень.
Також приблизно з 1 серпня з’явиться новий пересадковий квиток, що діятиме 90 хвилин, вартістю 60 гривень.
Для гостей столиці пропонуються добові безліміти: на 24 години за 375 гривень, на 48 годин за 563 гривні та на 72 години за 750 гривень.
Усі раніше придбані квитки за старою ціною не анулюються одразу. Вони будуть дійсні до 14 вересня, після чого їхній залишок буде перераховано у гроші та зараховано на баланс.
У КМДА вважають нові тарифи “економічно обґрунтованими” і навіть такими, що не покривають повної вартості.
За розрахунками транспортних підприємств на 2026 рік, обґрунтований тариф мав би становити 64,60 гривні за одну поїздку в метро та 44,14 гривні за поїздку автобусом, тролейбусом чи трамваєм.
Реакції киян
Розпорядження про здорожчання проїзду у Києві з’явилося 7 липня і викликало бурхливу реакцію киян:
“Чому проїзд має коштувати саме 30 гривень? Не 15 чи 20?”
“Більшість людей користуються двома видами транспорту, щоб дістатися на роботу. Тобто щонайменше 100 гривень на день. При мінімальній зарплаті”.
“Що в цій ситуації не є нормальним – це ціна довгострокових проїзних, які мають бути дешевшими, враховуючи вартість одноразового квитка”.
Ось типові реакції мешканців Києва.
Автор фото, Threads
Підпис до фото, Реакції киян на здорожчання комунального транспорту
В останні місяці громадяни подали до міської влади кілька петицій. До прикладу, №14223 з’явилася на сайті міськради ще 18 травня 2026 року, КМДА її відхилила.
Мерія обґрунтовує відмову тим, що комунальний транспорт має бути насамперед безпечним та надійним, а для цього підприємствам потрібне фінансування.
Наразі, за словами керівників міста, “Київпастрансу” та метрополітену необхідно проводити капітальні та поточні ремонти: відновлювати колії, модернізувати вагони та обслуговувати ескалатори.
У відповіді міського голови також наголошується, що від моменту останнього перегляду цін собівартість перевезень у Києві зросла.
На це вплинули збільшення вартості електроенергії та пального, зростання цін на ремонтні матеріали, а також необхідність підвищувати заробітні плати співробітникам депо та станцій відповідно до закону про Держбюджет.
Автор фото, oiianka
Підпис до фото, Мітинг проти підняття вартості проїзду, Київ, 14 липня 2026
14 липня, напередодні підвищення цін, противники рішення провели мітинг під Київською міською державною адміністрацією. Як повідомили користувачі соцмереж, на протест зібралися кілька десятків осіб.
“Київська адміністрація поступово, рік за роком, руйнує громадський транспорт у Києві, і обраний ними вектор розвитку міста – це автомобілецентричність. І я вважаю, що нинішнє підвищення цін на громадський транспорт та спосіб його реалізації – це ще один крок у цьому напрямку”, – заявила BBC News Україна учасниця мітингу Ольга Іванченко.
Вона прийшла до КМДА з плакатом, на якому було питання: “Куди йдуть гроші з реклами в метро?”, оскільки їй бракує “прозорості у комунікації з владою”.
Водночас жінка не заперечує проти підвищення ціни, але вважає, що воно має бути “аргументованим і водночас доступним”.
“Оплата проїзду має бути по кишені мені, як людині, яка працює сама на себе, студентам, працівникам шкіл та іншим людям з різним рівнем доходу. Мені хочеться, щоб мої податки йшли на ефективну роботу громадського транспорту (а не таку, як зараз), особливо під час війни, коли купівельна спроможність багатьох знижується”, – говорить Іванченко.
Чи справедливий тариф?
Ще у травні на сайті КМДА з’явилося роз’яснення з аргументами, чому тариф на разовий проїзд у комунальному транспорті дійсно має зрости до 30 гривень.
Автор фото, КМДА
Транспортний аналітик та співзасновник ГО “Пасажири Києва” Олександр Гречко розкритикував аргументи КМДА.
Зокрема, на думку аналітика, твердження влади про середню зарплату в Києві на рівні 50 тисяч гривень є маніпулятивними, оскільки воно нібито не відображає реальний відсоток містян з таким доходом. Він зазначає, що в розрахунках доцільніше було б використовувати показник медіанної зарплати.
Також Олександр Гречко вважає закладену в тариф вартість енергоносіїв завищеною. За його оцінкою, озвучена КМДА ціна електроенергії у 15 гривень не відповідає реальності, адже, згідно з тендерами, “Київпастранс” закуповує її по 10-11 гривень.
Схожа ситуація, як стверджує аналітик, і з дизельним пальним: задекларована містом ціна становить 90 гривень за літр, тоді як у роздріб на АЗС дизель коштує близько 80 гривень, а для “Київпастрансу” – за умов оптових закупівель реальна вартість складає приблизно 65 гривень.
У ГО “Пасажири Києва” вказують, що після оголошення про подорожчання комунального транспорту, ціни почали піднімати і власники “маршруток”.
“Тепер ми маємо ситуацію, коли разова поїздка в комунальному транспорті коштуватиме 30 гривень, а в маршрутках – 25 гривень. Очевидно, що з метою економії платоспроможні пасажири частіше обиратимуть маршрутки”.
Яка ситуація в інших містах?
Поки у столиці тривалий час обговорювали підвищення вартості проїзду, у багатьох інших містах ціни вже зросли.
У Львові діє єдиний тариф на весь громадський транспорт, проте його розмір залежить від обраного способу оплати. Найдешевше обходиться поїздка з транспортною карткою “ЛеоКарт” або через мобільний додаток — тоді її вартість становить 23 гривні, а для студентів з такою карткою — 11,50 гривні.
При розрахунку звичайною банківською карткою або телефоном із NFC потрібно сплатити 26 гривень. Найдорожчим є придбання паперового квитка у водія за готівку — це коштує 30 гривень.
В Одесі нещодавно теж переглянули тарифи на найпопулярніший транспорт. Через зростання вартості палива та запчастин приватні перевізники підвищили вартість проїзду в маршрутках до 25 гривень.
Водночас у міському електротранспорті — трамваях та тролейбусах — проїзд коштує 15 гривень.
Автор фото, Getty Images
Підпис до фото, Київський метрополітен – безкоштовний під час повітряних тривог. Часто вночі він стає укриттям для десятків тисяч містян
Дніпро також диференціює вартість проїзду за видами транспорту. У приватних автобусах і маршрутках ціни на стандартних маршрутах скоригували до 23 гривень, хоча на деяких довгих або експресних маршрутах вартість може сягати 25 гривень. Однак поїздки в комунальному електротранспорті та метро залишаються доступнішими – там діє фіксований тариф у 10 гривень.
У Чернігові ціноутворення зробили гнучким і прив’язали його до електронного квитка. В автобусах вартість проїзду коливається від 12 до 17 гривень: найменше сплачують власники транспортної картки “Чернігівська”, а максимальний тариф діє при розрахунку готівкою у водія. У тролейбусах діє схожа схема: безготівкова оплата карткою коштує 12 гривень, тоді як за готівку потрібно заплатити 15 гривень.
Харків — єдине місто, де комунальний транспорт є безкоштовним від початку повномасштабного вторгнення.
Щорічно з бюджету Харкова виділяють понад два мільярди гривень на компенсацію втрат через безкоштовний проїзд, що становить приблизно 10% від усіх міських доходів.
Як у інших країнах?
У порівнянні з Києвом, де пасажири переважно сплачують за кожну поїздку окремо, у столицях сусідніх країн транспортні системи давно орієнтовані на тривалість поїздки або проїзні квитки на місяць чи рік:
Братислава. Тут діє подібна європейська модель, прив’язана до часу та зон. Мінімальний квиток на 30 хвилин коштує 1,10 євро (приблизно 49 гривень). Місто заохочує купувати проїзні через додаток: паперові квитки завжди дорожчі за електронні.
Бухарест. Кілька років тому місто об’єднало квитки на метро та наземний транспорт. Разова поїздка тривалістю 90 хвилин коштує 3 леї (приблизно 27 гривень). Місячний безліміт на всі види транспорту коштує 80 лей (приблизно 715 гривень).
Кишинів. Найближчий до українських реалій приклад уніфікації. Проїзд у тролейбусах та автобусах коштує фіксовані 6 молдовських леїв (близько 14 гривень). При цьому система проїзних налаштована так, що постійним пасажирам вигідніше купувати картки на 1, 3 або 6 місяців.
Варшава. Працює погодинна система. Найпопулярніший квиток на 20 хвилин коштує 3,40 злотих (приблизно 40 гривень). Для довших поїздок існують квитки на 75 або 90 хвилин, які дозволяють безкоштовні пересадки. Повний місячний безліміт коштує від 110 злотих (приблизно 1300 гривень) в межах міста.
Якщо ж потрібен квиток, що діє також в околицях, тобто охоплює першу та другу зони разом, його вартість становитиме 180 злотих (приблизно 2100 гривень).
Якщо разова поїздка в Києві досі залишається дуже дешевою за європейськими стандартами, то місячний безлімітний абонемент вартістю 3 656 грн справді є дорогим. Він наближається до цін Парижа чи Осло та значно дорожчий, ніж у сусідніх Варшаві чи Празі.