Автор фото, Facebook | Володимир Зеленський
Підпис до фото, Володимир Зеленський і Михайло Федоров
Михайло Федоров більше не обійматиме посаду міністра оборони. Таке рішення Володимир Зеленський оголосив перед своїми парламентарями ввечері 15 липня.
Вже 16 липня вони матимуть проголосувати за нового керівника цього відомства, а також, загалом, за новий уряд та прем’єр-міністра.
Як народні обранці сприйняли звістку про відставку чергового міністра оборони? І про що ще йшлося на зустрічі з президентом?
BBC News Україна ділиться подробицями засідання фракції “Слуги народу” на Банковій.
- Замість Федорова, Зеленський внесе кандидатуру Клименка на посаду Міністра оборони. Міністр подав у відставку, під ОП збирається мітинг.
“Президент обирав між поганим і дуже поганим варіантом”
Увечері 15 липня на Банковій було чимало людей: народні обранці зібралися до президента, щоб обговорити майбутні кадрові перестановки в уряді.
Однак президент не поспішав до них.
Ще о 17:00 Володимир Зеленський розпочав непросту розмову з міністром оборони Михайлом Федоровим щодо його політичного майбутнього, і тривала вона майже дві години.
Попри півгодинне запізнення до депутатів, президент, за свідченнями очевидців, випромінював позитив і навіть дозволив собі пожартувати.
Наприклад, він зазначив, що Денис Шмигаль, Віктор Ляшко та Сергій Марченко є незамінними міністрами, які знову переходять з одного уряду в інший.
У відповідь присутні засміялися та зааплодували.
Автор фото, Facebook |
Підпис до фото, Денис Шмигаль
Однак, щойно розмова перейшла до перспектив Михайла Федорова залишитися в Міністерстві оборони, настрій та тон президента миттєво змінилися.
«Президент довго обмірковував питання щодо Міши. Зрештою, він заявив, що усуває його, і головна причина — це конфлікт Федорова з Сирським. Мовляв, Міша та головнокомандувач — це два різні світи та світогляди», — розповідає BBC News Україна один зі свідків цієї зустрічі.
Ще один учасник вечірнього зібрання на Банковій додав, що було помітно, як тема Федорова викликає біль у президента.
«Виглядало так, ніби внутрішньо для нього це надзвичайно складно, бо Михайло йому імпонує: він говорив про це хвилин десять, перш ніж перейти до суті. Особисто я мав враження, що президент обирав між поганим і дуже поганим варіантом», — зауважив цей депутат у розмові з BBC News Україна.
- Зе-щасливчик: як Михайло Федоров став найвитривалішим міністром Зеленського
Автор фото, Facebook | Михайло Федоров
Підпис до фото, Михайло Федоров став міністром оборони лише пів року тому – 14 січня 2026 року
Після того, як між Сирським та Федоровим почала наростати напруга, яка дедалі частіше виявлялася на засіданнях Ставки, Володимир Зеленський неодноразово намагався налагодити їхній контакт, але безуспішно.
«Відкриті конфлікти на Ставці стали просто нестерпними. Президент збирав їх удвох, але при ньому Сирський і Федоров демонстрували діалог, а щойно виходили за двері, навіть не прощалися. Коли ж з Міноборони звільнили Мойсюка та Гаврилюка, атмосфера на Ставці перетворилася на справжнє пекло і все тільки погіршувалося», — розповідає один із представників владної команди BBC News Україна.
Чому ж у такому разі Зеленський вирішив звільнити саме Федорова, а не головнокомандувача?
«Президент пояснив, що звільняти головнокомандувача — це велика відповідальність у такий час. Плюс, він сказав, що Міша нічого не зміг зробити з ТЦК. На це з залу пролунало зауваження: мовляв, ТЦК — це сфера відповідальності Сухопутних військ, а отже, Сирського. Але президент сказав, що не хоче в цьому розбиратися, бо головне — мати результат, і єдина людина, яка зможе зараз щось зробити з реформою ТЦК, це Клименко», — переказує аргументацію Зеленського один із присутніх на зустрічі “слуг народу”.
Автор фото, Facebook | Головнокомандувач ЗСУ
Підпис до фото, Олександр Сирський
Водночас, схоже, Зеленський не планує обмежуватися лише відставкою Федорова.
Одразу кілька депутатів, присутніх на зустрічі з президентом, зазначили BBC News Україна, що в його словах простежується натяк на можливу відставку Сирського в недалекому майбутньому.
«Він сказав, що потрібно перезавантажити всіх. При цьому додав, що хоч одночасно з усіма він не може собі цього дозволити в нинішніх умовах, але точно займеться цим комплексно», — розповідає один зі співрозмовників BBC News Україна.
«Я розумію логіку президента, але мені шкода Мішу, і від цього відчуття неприємні. Його зняли не тому, що він поганий, а тому, що він програв Сирському. І, як на мене, це зняття далося Зеленському нелегко», — розмірковує ще один “слуга народу”.
Тим часом інший додає: «Перейшовши до Міноборони, Михайло підписався на війну з “дідами”. Ось “діди” і з’їли його молоду енергію».
Автор фото, Facebook | Офіс президента
Підпис до фото, Андрій Гнатов, Володимир Зеленський та Олександр Сирський
Жодного особливого обурення через зняття Федорова депутати не висловлювали, однак частина “слуг народу” була засмучена цією новиною.
«Зрозуміло, що посеред фракції ніхто не буде вставати і по черзі казати президенту, що він робить помилку, але для багатьох це, звісно, стало розчаруванням», — ділиться враженнями з BBC News Україна один із депутатів.
Водночас є й ті, хто вважає, що такий розвиток подій для Федорова є наслідком його власних помилок та недопрацювань, зокрема у налагодженні діалогу з парламентом.
«Насправді Михайло ніколи не був ключовою фігурою у відносинах з Верховною Радою, хоч сам і є її вихідцем. На жаль, він не побудував особливої комунікації з депутатами, на відміну від того ж Шмигаля, Ляшка чи Марченка. На відміну від них, Міша ніколи не робив на цьому особливого акценту, бо знав, що користується прихильністю президента. Тому йому було байдуже», — каже один із “слуг народу”, який, однак, теж не розуміє відставки Федорова з посади міністра оборони.
Автор фото, Facebook | Михайло Федоров
Підпис до фото, Михайло Федоров
“Попередній уряд від самого початку був кульгавою кобилою”
Поки що незрозуміло, яку посаду обійматиме Федоров, але президент підкреслив своїм депутатам, що хоче бачити його й надалі у своїй команді і не хотів би остаточно з ним прощатися.
Водночас, на вакантне крісло міністра оборони наразі планують призначити нинішнього очільника МВС Ігоря Клименка.
«По суті, у Клименка тепер буде два міністерства: Міноборони та МВС, бо Вигівський (кандидат на посаду міністра МВС. – Ред.) – це його людина», — ділиться враженнями з BBC News Україна ще один депутат.
Загалом, “слуги народу” поставилися до можливого призначення Клименка в Міноборони з обережністю. Як жартує один з них: «Міліціонерів ніхто не любить».
«Загалом Клименко, звісно, не “вау”-кандидатура, але, в принципі, він робоча, системна людина», — підсумував цей депутат у розмові з BBC News Україна.
Деякі “слуги”, як-от Богдан Яременко, вже заявили, що не голосуватимуть за Клименка.
Автор фото, Facebook | Ігор Клименко
Підпис до фото, Ігор Клименко
Загалом, Клименко — не єдиний кандидат до нового уряду, чиє ім’я звучало на фракції “слуг народу” разом із президентом.
Список можливих міністрів депутатам представив майбутній прем’єр-міністр, а нині голова “Нафтогазу” Сергій Корецький.
«З кумедного: президент вперше побачив претендента на посаду Міністра економіки Олександра Кравченка лише на фракції», — зауважує один із “слуг”.
Інший описує цю ситуацію так: «Зеленський сказав нам, що читав резюме кандидатів і бачив хорошу анкету Кравченка, а потім звернувся до Корецького і перепитав, чи справді той такий, що хотів би особисто познайомитися. На що Корецький відповів: “Он же він тут, сидить поруч з вами”. Усі засміялися».
Загалом Олександр Кравченко справив на “слуг народу” позитивне враження.
«Чудова, світла, позитивна людина, енергетично приємна. А от Корецький викликає зовсім інше враження. Не дуже імпонує», — каже в розмові з BBC News Україна один із членів “монобільшості”.
А ось його колега поганого в Корецькому поки що не бачить і, загалом, як каже, розуміє, чому Зеленський обрав саме його.
Пояснює: «Президент хоче, щоб був прем’єр-міністр, якому не треба “підштовхувати”, який сам щось робитиме».
Автор фото, Facebook | Сергій Крецькийо
Підпис до фото, Сергій Корецький
Крім того, під час зустрічі президента з фракцією депутатам представили двох колег, які тепер переходять до міністерств:
- Віталія Безгіна, члена комітету з питань державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, як потенційного міністра регіонального розвитку;
- та Дениса Маслова, нинішнього голову парламентського комітету з питань правової політики, як потенційного очільника Мін’юсту.
«Прямо посеред фракції Зеленський запитав у Маслова, чи той готовий, а він відповів щось на кшталт: “Якщо я вам потрібен, то так”. Президент запитав у нас, чи ми готові його підтримати. Приблизно так і вирішили щодо кандидатури», — пояснює один із “слуг народу”.
Інший додає: «Маслов і Безгін — достойні люди. Їх давно час було призначити до уряду».
Загалом, депутатам “дуже сподобалося”, що їхні колеги стануть міністрами.
Автор фото, Facebook | Денис Маслов
Підпис до фото, Денис Маслов
Під час розмови з “монобільшістю” президент також згадав прізвище нинішньої прем’єр-міністерки Юлії Свириденко.
Як і у випадку з Федоровим, він наголосив, що хоче, аби вона й надалі працювала з ним в одній команді. Однак, на якій саме посаді, наразі не уточнив.
Натомість депутатам повідомили, що нинішній міністр економіки, довкілля та сільського господарства України Олексій Соболєв переходить до Офісу президента і стане заступником голови Офісу Кирила Буданова з економічних питань.
«Загалом, враження від зустрічі позитивні. Оновлення точно потрібне, бо ті міністри вже просто не справлялися. В принципі, попередній уряд від самого початку був “кульгавою кобилою”: тільки почали працювати – картонковий майдан, потім – “Міндічгейт”. Прем’єрку взагалі підбирав Єрмак, просто вона вдало його обманула і перевзулася, але ніхто цього не забув», — зауважує один із “слуг народу” у розмові з BBC News Україна.
Вже вранці 16 липня, перед початком пленарного засідання, де затверджуватимуть склад нового уряду, “монобільшість” планує ще раз зустрітися з потенційними кандидатами на посади міністрів, щоб краще зрозуміти їхню мотивацію та цілі.
Нинішню ж зустріч на Банковій за участі президента один із “слуг народу” підсумовує так: «Це було схоже на гарну вечерю, де все було добре, але десерт подали несмачний».