Під час спільної експедиції Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. К.Д. Ушинського та Інституту археології Національної академії наук України в Одесі виявили одну з веж фортеці Хаджибей, розташовану на Приморському бульварі.
Про це у Фейсбуці інформував ректор Південноукраїнського національного педагогічного університету, професор Андрій Красножон, як передає Укрінформ.
«Фундаменти споруди на ділянці, що досліджувалася, виявилися майже неушкодженими. Збереглося навіть перше кільце стіни. Хоча на історичних планах вежа зображена як кругла, виявлений фундамент має багатокутну форму. Діаметр вежі сягав 8 метрів, товщина стін – 2,5 метра. На кутовому перетині зафіксовані канали для дерев’яних армуючих балок, що є типовим для середньовічних оборонних споруд», – зазначив Красножон.
За його словами, результати експедиції вперше за 240 років дозволили не лише встановити точне місце розташування цього оборонного комплексу, але й визначити його фактичні розміри, які досі викликали суперечки.
«Це була споруда розміром 32х37 метрів, дещо більша за площею, ніж цитадель Аккерманської фортеці. Самі вежі були невисокими та відносно невеликими. Прибудована батарея мала ширину не більше 12 метрів (що узгоджується з планом Лафітта-Клаве), проте її реальний контур точно не переданий жодним із історичних зображень. Крім того, її бічні стіни виявилися довшими, ніж зазначено на всіх відомих планах», – написав науковець.
Замок зведено з руїн давньогрецької колонії Гавань Істріан, яка знаходилася неподалік. Водночас, за словами Красножона, питання щодо датування фортеці поки залишається невирішеним. Професор припустив, що фортецю, якщо її не збудували османи, то принаймні активно використовували у XVIII столітті.
Як зауважив науковець, у процесі будівництва вежі використовувалася османська плінфа та “татарська” черепиця, уламки яких зі слідами розчину знайдені в завалах будівельного сміття з внутрішнього боку вежі. У цих завалах, біля фундаменту, було виявлено срібну монету султана Абдул-Хаміда I 1785 року та деякі елементи одягу, подібні до тих, що були знайдені в кладці фронтальної стіни батареї минулого року. Це вказує на те, що фортецю, навіть якщо її не зводили османи, то щонайменше активно експлуатували у XVIII столітті.
Він додав, що зовні фундамент вежі перетинав господарську яму з глеком Золотої Орди другої половини XIV століття, яку перекривав шар культурного шару цього століття. Посудина походить із центральної частини сучасної Молдови.
«700 років тому на місці Приморського бульвару кипіло життя. Ця яма, що є давнішою за походженням, визначає нижню межу можливої дати будівництва замку», – підсумував науковець.
В Одесі розпочато проєкт експериментальної археології
Як повідомляв Укрінформ, у червні 2025 року на Приморському бульварі в Одесі, біля пам’ятника Дюку, відновлено археологічні розкопки. Роботи проводять студенти Південноукраїнського національного педагогічного університету ім. Ушинського та співробітники Інституту археології НАН України.