- Лариса Крупко
журналіст
Документальний кінофільм про Андрія Кузьменка зібрав понад 11 мільйонів гривень за перші тижні прокату, покривши бюджет за один вікенд. Однак касові збори кінотеатрів — це лише верхівка айсберга. Протягом останніх років навколо спадщини лідера гурту “Скрябін” ведуться судові баталії за права на пісенний матеріал. Паралельно стрімінгові сервіси, меморіальні концерти та мерчандайз формують окремий, менш помітний, потік доходів. Delo.ua дослідило, як функціонує в Україні ринок музичної спадщини та чому ностальгія стала прибутковою комерційною стратегією.
13 серпня в український кінопрокат вийшов документальний фільм “Кузьма: Страшно веселий”. Це біографічний фільм про Андрія Кузьменка, провідного виконавця гурту “Скрябін”, який трагічно загинув в автомобільній катастрофі у 2015 році. За чотири дні широкого прокату стрічка заробила 9,1 мільйона гривень. З урахуванням спеціальних показів, що стартували 7 серпня, загальна сума досягла 11,07 мільйона гривень, а кількість глядачів склала 53 824 особи. Виробничий бюджет фільму, що становить 150 тисяч доларів (близько 6,7 мільйона гривень), окупився практично за перший вікенд.
Однак, касові збори кінотеатрів не дорівнюють прибутку продюсерів. Кошти від продажу квитків розподіляються між кінотеатром, дистриб’ютором та іншими учасниками прокатного ланцюга. Раніше Delo.ua вже висвітлювало, що касова виручка фільму не тотожна доходам його творців, оскільки кінотеатрам може відходити близько половини вартості квитка, а з решти суми свою комісію отримує дистриб’ютор.
Продюсер та співтворця стрічки Максим Сердюк повідомив виданню, що станом на кінець серпня, за перші 4 дні показу та перші спецпокази, фільм відвідали понад 44 тисячі глядачів по всій Україні. Він також зазначив, що на даний момент команда вирішила утриматися від коментарів щодо результатів до завершення прокату стрічки.
Кіно про музикантів як бізнес-модель студії
“Кузьма: Страшно веселий” — не перший подібний проект студії KNIFE! Films. У 2024 році студія представила фільм “Яремчук: Незрівнянний світ краси”, який за три тижні прокату зібрав 9,9 мільйона гривень і привернув майже 63 тисячі глядачів. У 2025 році вийшла стрічка про гурт “Океан Ельзи” під назвою “Спостереження шторму”, яка за перші дні прокату заробила 4,1 мільйона гривень, зібравши понад 20 тисяч глядачів.
Порівняльний аналіз демонструє помітну різницю у стартовій динаміці, оскільки фільм про Кузьму показав вищі початкові темпи порівняно з двома попередніми проектами студії. Примітно, що Андрій Кузьменко пішов з життя понад десять років тому, тоді як “Океан Ельзи” продовжує активну діяльність та залишається гуртом з високою медійною присутністю.
Ця відмінність може вказувати на значний комерційний потенціал проектів, присвячених постатям, які з часом набули статусу культурних символів. Сформований навколо них емоційний зв’язок з аудиторією та фактор ностальгії можуть забезпечувати високий рівень інтересу навіть за відсутності їхньої активної медійної присутності.
Міжнародний дистрибуційний розмах проекту також свідчить про його масштаби: стрічка про Кузьму представлена більш ніж у 30 країнах, включаючи США, Велику Британію, Німеччину та Польщу. Таким чином, проект виходить за межі внутрішнього українського ринку і має потенціал стати експортним контентом, орієнтованим, зокрема, на українську діаспору за кордоном.
Хто насправді володіє спадщиною Кузьми
Найбільш захоплюючим аспектом монетизації спадщини Скрябіна є не сам фільм, а процеси, що відбуваються навколо прав на його музичні твори протягом останніх кількох років, адже саме тут приховані значні фінансові потоки.
Після трагічної загибелі Андрія Кузьменка всі авторські права на його творчий доробок перейшли до його дружини, Світлани Бабійчук. Вона заснувала компанію “Кузьма Скрябін” для управління цими правами. Ця компанія уклала угоду з лейблом Moon Records, згідно з якою 70% доходу від використання пісень гурту скеровувалося на користь компанії дружини, а 30% залишалося лейблу.
Однак, ця схема виявилася не такою простою. У грудні 2024 року кіберполіція повідомила про підозру директорці Moon Records. Згідно з версією слідства, лейбл навмисно занижував офіційні дані щодо кількості прослуховувань пісень Скрябіна на стрімінгових платформах, аби зменшити виплати роялті спадкоємцям. Йшлося про недоплату майже 1,5 мільйона гривень. Згодом справу передали до судових органів.
Паралельно триває інший судовий конфлікт. Музиканти першого складу гурту “Скрябін”, а саме Ростислав Домішевський, Сергій Гера, Андрій Підлужний та Юлія Лорд, ведуть судові процеси з компанією вдови. Причиною стало те, що у 2018 році вона зареєструвала за собою 100% прав на пісні гурту. Учасники колективу вимагають визнання їх співавторами композицій, над якими вони працювали з Кузьмою протягом десятиліть. У грудні 2025 року суд вже розглядав пов’язану справу щодо прав на реміксові версії пісень “Скрябіна”. Рішення стосувалося виплат за 2017 рік у розмірі 68,5 тисячі гривень, які лейбл перерахував компанії правовласниці за використання ремікс-версій треків.
Саме ці обставини формують менш помітну для широкої громадськості частину ринку музичної спадщини. Права на твори артиста після його відходу з життя залишаються повноцінним комерційним активом, здатним генерувати значні доходи, а також ставати об’єктом тривалих судових суперечок. Обсяг фінансових надходжень, пов’язаних з використанням такого каталогу, може сягати мільйонів гривень щорічно, і це без урахування прибутків від кінопроектів, концертів та інших форм комерційного використання музичної спадщини.
Скільки насправді платять стримінги
За оцінками представників музичної індустрії, один мільйон прослуховувань на Spotify приносить українському виконавцю близько 700 доларів, на YouTube Music – приблизно 1000 доларів, а на Apple Music – близько 3000 доларів. Для порівняння, британському артисту для заробітку 1000 євро на Apple Music потрібно в чотири рази менше прослуховувань, ніж українському, оскільки позиція України на глобальному стрімінговому ринку залишається слабкою через нижчі ставки для регіону.
Водночас, каталог “Скрябіна” демонструє стабільний комерційний потенціал, який не обмежується попитом, зумовленим виключно ностальгією.
Аудиторія “Скрябіна” на Spotify нараховує 347,9 тисяч щомісячних слухачів, що відповідає рівню багатьох актуальних українських виконавців. Такий масштаб аудиторії зберігається навіть через понад десять років після смерті лідера гурту.
Однак, каталог не завжди був доступний слухачам. Наприкінці 2019 року дискографія “Скрябіна” майже повністю зникла з цифрових платформ через завершення контракту з попереднім дистриб’ютором. Навесні 2025-го фанати навіть ініціювали петицію з проханням повернути пісні на Spotify, звідки вони знову частково зникли. Це свідчить про те, що навіть такий культовий каталог потребує системної операційної роботи для підтримки присутності на стрімінгових сервісах, а не є “спадщиною, яка сама себе продає”.
Мерч, концерти й індустрія пам’яті
Окрім фільмів та стрімів, навколо імені Кузьми існує ціла інфраструктура, що включає регулярні заходи. Меморіальні концерти формату “Скрябін Forever” за участю нового вокаліста гурту та залученням камерного оркестру проводяться в різних містах України. Вартість квитків на ці заходи починається від 180 гривень. Концерти також організовуються в країнах зі значною українською діаспорою.
Крім того, одна з львівських бренд-майстерень випускає серію футболок, присвячених творчості Скрябіна. Ця продукція реалізується як для кінцевих споживачів (b2c), так і для корпоративних замовлень (b2b). Хоча масштаби цього напрямку значно менші порівняно з кінопрокатом чи стрімінгами, він підтверджує тезу про те, що бренд “Кузьма” продовжує генерувати супутні комерційні продукти через практично всі класичні канали музичної індустрії, включаючи записи, живі виступи, ліцензування та мерчандайз.
Чи є в Україні ринок музичної спадщини
Зібрані дані свідчать про те, що ринок музичної спадщини в Україні вже сформувався, проте залишається фрагментованим і недостатньо систематизованим. На даний момент він представлений переважно окремими комерційними практиками та правовими кейсами, а не усталеною моделлю управління музичними активами. Це відрізняє український ринок від американського та британського, де управління спадщиною відомих артистів і музичними каталогами функціонує як самостійний напрямок бізнесу з професійним менеджментом та багатомільйонними активами. Для прикладу:
- в Україні відсутні представництва великих лейблів, таких як Sony, Universal, Warner, які зазвичай розробляють довгострокові стратегії монетизації каталогів;
- система колективного управління авторськими правами (роялті за публічне виконання музики в кафе, готелях, на радіо) в країні функціонує неефективно. Це стосується не лише спадщини Кузьми, а й інших музикантів загалом;
- на українському ринку основні кошти від посмертного каталогу наразі генеруються не стрімінговими сервісами, а масштабними одноразовими подіями, такими як біографічні фільми, ювілейні концерти, знакові події. Ці заходи привертають увагу аудиторії до артиста та тимчасово підвищують усі супутні показники, включаючи продажі квитків у кіно, прослуховування та продаж мерчандайзу.
“Кузьма: Страшно веселий” — це не просто данина пам’яті, а комерційно вивірений інформаційний привід. Студія KNIFE! Films вже має відпрацьовану модель створення байопіків про померлих та живих українських музикантів. Кожен новий фільм виступає одночасно як самостійний кінематографічний продукт і як маркетинговий стимул для всього каталогу артиста. У цьому контексті ностальгія стає одним із ключових факторів комерційної цінності музичної спадщини. Її монетизація відбувається за активної участі лейблів, дистриб’юторів, кінопродюсерів, правовласників та інших учасників ринку. Водночас, розподіл доходів та прав на використання творчої спадщини може залишатися предметом тривалих юридичних суперечок, як це демонструє ситуація навколо спадщини Кузьми.
- Кузьма Скрябін
- Скрябін
- Українські фільми
- Українська музика
- касові збори
- шоу-бізнес
-
Всі новини
-
Всі статті
Нове відео Відео-матеріал
HR Wisdom Summit 2026: як це було
Підписатися на Delo.ua
Новини дня
Дата публікації 3 хвилини тому
Борг “Ростелекому” сягнув $8,1 млрд на тлі рекордних витрат на системи стеження
Дата публікації 19 хвилин тому
Китайські авто зайняли понад 11% ринку нових машин у Європі: що приваблює покупців
Дата публікації 33 хвилини тому
“Нафтогаз” і дніпровське “Теплоенерго” домовилися про реструктуризацію близько 1 млрд грн боргу
Дата публікації 33 хвилини тому
“Укрзалізниця” попередила про тривалі затримки та пересадки на рейсах
Дата публікації 50 хвилин тому
Внаслідок атаки Росії знищено лікеро-горілчаний завод “Хортиця”
Дата публікації 53 хвилини тому
Продажі Toyota падають шостий місяць поспіль через слабкий попит у Китаї
Source: delo.ua