Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ
Економічний розвиток країни, зниження інфляції та гарантії міжнародних партнерів про надання достатньої фінансової допомоги на 2026 рік можуть істотно вплинути на розвиток банківського сектору, зокрема на рівень ставок за депозитними та кредитними програмами. Про це розповів Сергій Мамедов, віцепрезидент Асоціації українських банків, голова правління ГЛОБУС БАНКУ.
Банкір зауважив, що першим виразником позитивних економічних зрушень та зменшення інфляційного тиску стане монетарна стратегія Національного банку України. Він припустив, що впродовж осені регулятор може знизити облікову ставку на 1–1,5 в.п. — до 14,5–14%. Відтак, на його думку, у банків з’явиться можливість дещо покращити умови за низкою кредитних програм.
“Облікова ставка — це і гарантія міцності гривні, і ринкова вартість залучення коштів. Її зниження може стати важливим системним сигналом до покращення умов за цілою низкою кредитних програм: від іпотеки, автокредитів до спеціальних програм для малого та середнього бізнесу. За умов суттєвого зниження облікової ставки — до 14% — середні ставки за кредитами можуть знизитися щонайменше на 1 в.п. Відтак можуть бути створені сприятливі умови для зростання обсягів кредитування в середньому на 3–5%”, — прогнозує Сергій Мамедов.
Щодо ситуації в сегменті гривневих депозитів, то експерт вважає, що дохідність вкладів також зазнає змін, а середні ставки, залежно від терміну вкладу, можуть знизитися до 12–13% річних.
Посилаючись на прогнози НБУ, експерт вказав, що до кінця року інфляція у річному вимірі може знизитися до 9–9,7%, а у щомісячному вимірі вона не перевищуватиме 0,5–0,7%.
За його припущенням, восени, як і впродовж квітня–серпня, найбільш популярними будуть депозитні вклади терміном 6–9 міс., а також на 1 рік. Саме за такими депозитами банки запропонують найвищі ставки — близько 13% річних. А з урахуванням бонусних програм за відкриття вкладу громадяни зможуть отримати дохід до 14% річних.
“Низька інфляція означає більш потужну гривню, а відтак дохідність депозитів також може дещо знизитися. Однак у громадян з’явиться можливість не лише проіндексувати власні вклади на рівень інфляції, а й отримати невеликий пасивний прибуток у розмірі 2–3 в.п.”, — зазначив банкір.
Щодо ситуації на валютному ринку, то експерт переконаний, що на валютні курси впливатиме ціла низка факторів:
- валютообмінна стратегія Нацбанку (дія режиму “керованої гнучкості”);
- обсяг валютного виторгу через зовнішньоекономічну діяльність (основне джерело поповнення міжнародних валютних резервів країни);
- розвиток економіки, передусім основних галузей економіки (ВПК, АПК, будівництво тощо);
- формування Державного бюджету на 2026 рік та курс американського долара;
- обсяг макрофінансової допомоги з урахуванням потреб на 2026 рік.
“Наразі аналітики схиляються до того, що у 2025 році Україна потребуватиме від $35 млрд до $40 млрд зовнішнього фінансування, яке буде спрямоване на покриття “шалених” видатків бюджету, спричинених війною. Наразі вже підтверджено отримання допомоги від партнерів на 2025 рік. Тому вкрай важливо отримати гарантії подальшої фіндопомоги, що здатна збалансувати держбюджет 2026 року”, — наголосив Сергій Мамедов.
Також непрямим, але вкрай важливим фактором, що може вплинути на валютний ринок, є перебіг війни та наслідки ворожої агресії. Разом з тим банкір вважає, що цей чинник впливатиме більш опосередковано і вкупі з іншими, суто економічними.
“Війна — це про непередбачуваність і ризики. Тому не можна виключати, що в певні моменти цей фактор може тиснути на валютний ринок передусім через поведінку громадян. Адже надмірний попит тією чи іншою мірою здатен “спровокувати” курси до зростання. Хоча здійснювана стратегія регулятора, як основного гравця на валютному ринку, залишається досить ефективною. Тому ми не очікуємо, що ситуація може вийти з-під контролю і стати загрозливою”, — підкреслив банкір.
