Продаж кредитів Фото: СЕТАМ
Приватбанк готується до масштабного аукціону з продажу безнадійних кредитів на загальну суму 5,2 млрд грн. Торги мають відбутися вже 14 серпня. «Мінфін» дізнався деталі: скільки за безнадійні кредити може виручити Приват, на що розраховують ті, хто викупить ці борги, і головне — що очікує на боржників.
Що продає ПриватБанк
Приват виставив на продаж через платформу СЕТАМ пакет із 658 тис. безнадійних споживчих кредитів. Загальна сума тіла кредиту та невиплачених відсотків становить близько 5,2 млрд грн. Всі ці позики видавались без застави, і як можна порахувати, середня заборгованість за ними становить близько 7,9 тис. грн. Найменший борг у цьому пакеті — всього 100 грн, найбільший за тілом кредиту — 250 тис. грн. За даними Привату, попередньо з портфеля кредитів для продажу були виключені кредити, які брали військовослужбовці, мобілізовані, а також мешканці територій активних бойових дій або тимчасово окупованих регіонів.
«Це дуже старі кредити, накопичені за останні 20 років, 90% із них були простроченими ще до повномасштабного вторгнення росії, боржники або не мають контактів, або відмовляються обслуговувати борги» — уточнили «Мінфіну» в пресслужбі Приватбанку.
Банк вирішив позбутись цих кредитів, щоб розчистити свій портфель. На кінець минулого року рівень непрацюючих активів (NPL) у кредитному портфелі Приватбанку (без огляду на пов’язані з колишніми керівниками та власниками) становив 4,9%. Як пояснила «Мінфіну» помічник адвоката Юридичної компанії АРЕС Юлія Слуговіна, продаж кредитів допомагає банкам покращити показники ліквідності та забезпечити ефективніше управління кредитним портфелем.
Скільки може заробити ПриватБанк
Кредити продаватимуться єдиним лотом. Тобто учасники не можуть вибирати ті, які, на їх думку, буде легше повернути, і купити виключно їх. Треба брати все або нічого. Аукціон відбуватиметься за так званою голландською моделлю. Стартова ціна становитиме 100% від тіла кредитів і нарахованих відсотків, тобто 5,2 млрд грн. Якщо бажаючих купити за цю суму не виявиться, з кожним кроком ціна знижуватиметься на 500 тис. грн — аж до 62,45 млн грн. А це близько 1,2% від початкової ціни портфелю. Якщо ніхто не захоче купити прострочені кредити і за такою ціною, аукціон буде скасовано.
Як відзначає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, досвід попередніх подібних аукціонів говорить про те, що ціна продажу може становити 1−3% від номіналу заборгованостей. Тобто, найімовірніше, Приват зможе виручити за безнадійні кредити не більше 156 млн грн.
«Для того, що зрозуміти, чи є сенс колекторській компанії купувати цей портфель, потрібно знати його деталі. Якщо кредити видавались під техніку — це одне, якщо їх брали лудомани — геть інше», — пояснює він.
За словами голови Правління Кредитвест банку Ігоря Тихонова, низька мінімальна ціна дозволить колекторам після придбання портфеля вийти в плюс.
«Колекторські компанії спеціалізуються на поверненні проблемної заборгованості через масштабовані інструменти стягнення — від софт-комунікацій (дзвінків, SMS, листів) до юридичних процедур. У цьому випадку, мінімальна допустима ціна дозволяє компаніям реалізовувати навіть часткове повернення з прибутковістю», — говорить він.
На думку Андрія Шевчишина, якщо за результатами торгів так і не буде охочих купити пакет кредитів, банк може ще спробувати провести конкурс, а якщо і він не принесе результату — просто спише їх. Та якщо покупець знайдеться, попереджає експерт, то він намагатиметься «викрутити» з боржників все, що можливо.
Як діятимуть колектори
У разі продажу заборгованості, новий кредитор набуває усіх прав та обов’язків попереднього у тому самому обсязі та на тих самих умовах, зокрема, щодо суми, строків і способу виконання зобов’язання, пояснює Юлія Слуговіна. Відповідно ж до Цивільного кодексу, для набуття прав новим кредитором згода боржника не потрібна. Внаслідок відступлення права вимоги подальше врегулювання заборгованості може набути активнішого характеру, попереджає юрист.
«Новий кредитор, зазвичай, спеціалізується на стягненні боргів і здійснює відповідні дії системно, цілеспрямовано та часом наполегливо. Водночас варто підкреслити, що взаємодія з боржником має відбуватися виключно в межах законів про споживче кредитування і про фінансові послуги та відповідними нормативними актами Нацбанку», — наголошує Слуговіна.
Відповідно до ст. 25 Закону «Про споживче кредитування», взаємодія нового кредитора чи колекторської компанії з позичальником може здійснюватися виключно шляхом:
- Безпосередньої взаємодії, яка включає телефонні дзвінки, відеопереговори та особисті зустрічі, що допускається виключно за згодою боржника та в узгоджений час, у межах 9:00—19:00;
- Надсилання текстових, голосових та інших повідомлень через телекомунікаційні засоби, у тому числі із застосуванням автоматизованих технологій;
- Надсилання поштових відправлень за місцем проживання, перебування чи роботи боржника.
Чи можуть колектори звернутись до суду
В Україні строк позовної давності заборгованості за кредитними зобов’язаннями становить три роки. Оскільки, як пояснюють у Приватбанку, дані позики не обслуговувались вже довший час, може виникнути думка, що розгляд справ в судах і, відповідно, примусове стягнення боржникам не загрожує. Однак це не зовсім так. Перебіг строку позовної давності може бути поновлений, наприклад, у разі часткового погашення боргу, визнання боржником заборгованості тощо.
«Боржнику не варто покладатися на автоматичне завершення строку давності, як на гарантований спосіб звільнення від зобов’язання», — застерігає Слуговіна.
Водночас Ігор Тихонов переконаний, оскільки середня заборгованість становить лише 7,9 тис. грн — щодо більшості боржників не варто очікувати на звернення до суду через необхідність сплачувати значний судовий збір заради повернення невеликої суми. Позови можуть бути актуальними, коли йдеться про більші борги.
Чи можуть колектори порушувати закон
Попри встановлені законом обмеження, деякі колекторські компанії вдаються до тиску, маніпуляцій або навіть відвертих погроз, розповідає Слуговіна. Найчастіше йдеться про телефонний терор: дзвінки десятки разів на день, уночі, або ж на номери родичів чи колег. Поширеними є й випадки психологічного переслідування, коли колектор навмисно створює в людини відчуття страху, провини чи безвиході. Людей залякують обіцянками «приїхати додому», «виселити з квартири» чи «провести опис майна». У деяких ситуаціях порушується і право на приватність. Інформацію про боржника або його заборгованість безпідставно передають третім особам, і навіть тим, які не мають жодного стосунку до кредитного договору.
«У разі застосування колекторами погроз, фізичного чи психологічного тиску, а також незаконного розголошення персональних даних, боржник може звернутися до правоохоронних органів. Такі дії кваліфікуються, як кримінальні правопорушення, і підлягають розслідуванню. Національний банк також розглядає скарги, проводить відповідні розслідування та може застосовувати до колекторських компаній санкції, включаючи призупинення або анулювання ліцензії на здійснення колекторської діяльності», — відзначає юрист.
Для того, щоб убезпечити себе, вона радить належним чином фіксувати усі факти взаємодії з представниками кредитора або колекторської компанії. Зокрема, зберігати текстові повідомлення, здійснювати аудіозапис телефонних розмов, а також робити записи екрана.
