Законопроєкт №4122, що регулює ринок БАДів, готувався кулуарно і може паралізувати його, витісняючи малих виробників. Це вигідно фармгігантам, які втрачають продажі ліків, і може бути пов’язано з лобізмом нардепа Сергія Кузьміних.
Законопроєкт №4122, який має врегулювати ринок біологічно активних добавок, готувався кулуарно і без представників сфери протягом двох років, а для обговорення його представили лише наприкінці 2024 року, повідомляє УНН.
Законопроєкт, який визначає правила роботи ринку біологічно активних добавок, готувався в тиші кабінетів майже два роки. Утім, громадськість та ключові гравці ринку дізналися про нього лише наприкінці 2024-го, коли документ винесли на обговорення.
Виходить, що такий важливий документ розроблявся кулуарно, за спинами стейкхолдерів фармринку. Що це тоді, як не лобізм?
– влучно зазначила голова ГО «Всеукраїнське об’єднання Миколаївська фармацевтична асоціація Фармрада» Олена Пруднікова.
В чому інтерес фармгігантів
За оцінками експертів, попит на біологічно активні добавки в Україні за останній рік зріс майже на 25%. Водночас попит на лікарські засоби скоротився на таку ж величину. Це могло серйозно занепокоїти фармацевтичних гігантів, які звикли утримувати лідерство у продажах. Тож, логічно, що тепер вони можуть пробувати взяти під контроль сегмент БАДів.
Законопроєкт презентували як виконання зобов’язань з імплементації європейського законодавства. Втім, як наголошують експерти, документ суттєво відрізняється від європейських норм: зокрема, у ЄС на перехідний період для впровадження подібних змін відводять п’ять років, тоді як в Україні лише пів року. Така “швидкість” може паралізувати ринок, адже бізнес фізично не встигає перебудувати виробничі процеси та логістику за кілька місяців.
У Європі на це дають три, сім, а іноді й десять років. Бо там розуміють: бізнес не живе в часовому діапазоні два місяці
– пояснює керуючий партнер LAW OFFICES OF OMP Микола Орлов.
Насправді, ризиковане “перезавантаження” ринку може обернутися вигодою для великих фармвиробників. Якщо вітчизняні компанії будуть змушені частково чи повністю згорнути продаж БАДів через невідповідність новим вимогам, а іноземні постачальники підуть з України через надмірну жорсткість регуляцій та закороткий перехідний період – вакуум на полицях аптек швидко заповнять фармгіганти власними дорогими препаратами. Для них це шанс повернути втрачені позиції та компенсувати падіння продажів ліків, яке спостерігається вже кілька років.
Кузьміних і лобізм у фармі
Просувати такі вигідні для великого бізнесу сценарії, здається, вчергове взявся народний депутат Сергій Кузьміних. Аналізуючи його заяви та пости в соцмережах можна зробити висновок, що він з усіх сил відстоює інтереси та позицію великого бізнесу щодо регулювання сфери біологічних добавок. Так, в одному зі своїх численних “блогів” щодо регулювання фармацевтичної сфери він відкрито написав
“Вільна рука ринку” породила сотні фуфломіцинів, які навязують пацієнтам, часто навіть замість ліків – БАДи
– народний депутат Сергій Кузьміних
Виходить, що нардеп прямо спекулює темою та просуває тези, що начебто БАДи це “фуфломіцини”, які “навʼязують пацієнтам”. Своїми заявами, створюючи негативний фон та викривлене сприйняття біологічних добавок тими українцями, які прочитають його неправдиві тези.
Та не БАДами єдиними. Здається, окрім них Кузьміних лобіює ще й заборону маркетингу між виробниками і аптеками. Який хоча й заборонено ще з 1 березня 2025 року, та все ж й досі є “гарячою темою” для нардепа. Кузьміних знову і знову продовжує повторювати, що саме маркетинг винен у високих цінах на ліки. Навіть законопроєкт щодо цього подав у Верховну Раду.
Водночас дані МОЗ підтверджують – після заборони маркетингу вартість препаратів не знизилася, а в багатьох випадках навіть зросла. Пацієнти ж залишилися без знижок і бонусних програм, що забезпечувались саме за рахунок маркетингових платежів.
Ба більше, через фінансові втрати аптечні мережі змушені закривати мобільні аптечні пункти в регіонах. Так, у липні припинили роботу мобільні аптеки на Херсонщині та Харківщині, залишивши без доступу до ліків мешканців понад сотні сіл.
Проте Кузьміних наполягає: “маркетинг – зло”. А ігнорування ним очевидних фактів наштовхує на думку, що і в цьому випадку, мова йде не про турботу про пацієнтів, а про просування інтересів великих гравців.
Крім того, Кузьміних пригрозив, що невдовзі запропонує повноцінну модель Закону “Про аптеки”. Який за його словами “поверне здоровий глузд на ринок і поставить пацієнта в центр системи”. Тут логічним є питання до самого нардепа, а чи дійсно йому так важливий пацієнт? Чи можливо головним його орієнтиром до змін сектору є великі фармацевтичні гравці? І новообіцяний закон стане черговим лобістським інструментом, який під гаслами “турботи про пацієнта” насправді розширить вплив великих фармкорпорацій. Адже попередній досвід показує: усі ініціативи Кузьміних у фармсфері завершувалися вигодою саме для фармгігантів.
Зв’язок із “Дарницею”
Гравцем, чиї інтереси відстоює та захищає Кузьміних, цілком може бути фармгігант “Дарниця”. Адже, як повідомляв УНН раніше, у 2016-2018 роках благодійний фонд братів Кузьміних отримав понад 9,5 млн грн від фонду родини Загоріїв – власників “Дарниці”. Цікавим є також той факт, що в той же період Кузьміних працював членом комісії Міністерства охорони здоровʼя, яка займалась припиненням дії реєстраційних посвідчень. Цей факт навіть став приводом для перевірки збоку Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК). Тоді керівник департаменту НАЗК Сергія Деркача заявив, про існування потенційного конфлікту інтересів у діях одного з членів комісії МОЗ, який має власний фонд і отримував гроші від власника фармгіганта.
Сьогодні риторика депутата та офіційні заяви компанії збігаються настільки, що юристи вже говорять про можливість лінгвістичної експертизи для встановлення реального авторства. А також може свідчити про ймовірний незаконний вплив, що потребує перевірки антикорупційними органами.
Висновок
Тож, історія повторюється: здається, що після того, як фармгіганти використали заборону маркетингових договорів у власних інтересах, тепер вони прагнуть підкорити й ринок БАДів. Швидке, кулуарне ухвалення регулювання без діалогу з представниками ринку, короткий перехідний період, ризик витіснення іноземних і ослаблення малих вітчизняних виробників – усе це створює загрозу не лише для бізнесу, а й для здоров’я мільйонів українців. Так, якщо законопроєкт запрацює у нинішньому вигляді – українці ризикують втратити доступ до якісних і безпечних біодобавок.
