Всесвітній день вишиванки відзначають щорічно в третій четвер травня — цьогоріч свято випадає на 16 травня. Для українців вишиванка завжди була не просто одягом, а оберегом та частиною культурного національного коду. Незважаючи на свою сакральність, вишиванка сьогодні — ще й модний одяг, а бренди, які працюють у цьому напрямку, продовжують вивчати символіку та пропонувати все нові й нові варіації. На честь свята ми запитали у Марії Гаврилюк та Наталії Каменської (GUNIA Project), Христини Рачицької, Наталії Гергелюк (Gaptuvalnya) та Юлії Магдич, як вони створюють свої вишиванки, які символи для них найсильніші і що сьогодні шукає клієнт.
Реклама
GUNIA PROJECT
Наталія Каменська та Марія Гаврилюк (GUNIA Project)
Про створення вишиванок GUNIA Project
"Ми черпаємо натхнення з різних джерел і це не завжди тільки орнаменти чи форми автентичних вишитих сорочок. Це можуть бути орнаменти з рушників, розписів на стінах, розписів пасхальних яєць. Ми використовуємо елементи з картин народних майстрів та наївних ікон на склі. Все це потім втілюється та переосмислюється в нашу власну вишивку, щоб створити сучасну форму традиційного. Наприклад, у колекції “Каравай" ми створили сюжетну історію, образ якої був зібраний з наївних картин та вишитих рушників. Цей сюжет містив зображення хати, яблуневого саду поруч з нею, молодиці та хлопця, веселого собаки та качок, завершувався символами, що асоціюються з коханням — птахами, квітами, серцями. Сюжет вийшов дуже наївним. Аби збалансувати, ми надали велику увагу крою айтемів, намагаючись створити сучасне переосмислення форм традиційного одягу в модні предмети. У останній колекції "ІЯ" у нас більше геометричних орнаментів, натхненних хатніми розписами і технікою витинанок. Незмінно в кожній колекції ми експериментуємо з обробками та декором, поєднуючи різні техніки вишивки, ручного оздоблення, створюючи щось нове.
Ми завжди думаємо, як перенести той чи інший предмет чи елемент одягу в сучасний світ, як показати красу традиційного, але інтегрувати його в актуальну та своєчасну річ, зберігати при цьому цінність першочергового джерела. Важко виділити, якийсь найголовніший елемент. Наш проєкт розпочався з дослідження та захоплення українською культурою — і бажання ділитися своїми відкриттями та натхненням з усіма. Щоразу ми відкриваємо для себе щось нове, бігаємо, як шалені діти з якоюсь новою знахідкою, і хочемо якнайшвидше поділитися цими емоціями. Це те, що нас драйвить, — відкривати українську культуру для себе і всього світу".
Про першу вишиванку
Наталія Каменська: "На жаль, у мене не залишилося "родинної скрині". Перші автентичні айтеми я придбала десь у 2012 році у бабусі на Андріївському узвозі. Вона продавала свої старі речі. Це була вишита сорочка й оксамитова юпка (жупан), дуже гарно збережені, з такими делікатними заплатками, що хотілося плакати. Сорочку придбала, здається, за 200, а спідницю за 450 гривень".
Марія Гаврилюк: "Пам'ятаю свої дитячі фотографії у вишиванці ще з дитячого садочка. На жаль, як і в Наташі, в моїй родині не збереглися сімейні вироби, тому ця сорочка була куплена вже новою".
Про запити клієнтів
Наші клієнти звертаються до нас із запитом на вишиванку з українською айдентикою, але не традиційну сорочку, а щось цікаве і в сучасних трендах. Частіше, такі запити до будь-яких свят або заходів. Клієнти запитують про значення тієї чи іншої вишивки, їм дуже цікаво, звідки взагалі береться ця ідея і звідки черпаємо натхнення для того чи іншого виробу.
Khrystyna Rachytska
Христина Рачицька (Khrystyna Rachytska)
Про улюблену вишивку
Я б радше надала перевагу колористиці, техніці вишиття, великому вмінню та змісту у виконанні вишитої сорочки.
Дуже люблю контрастні, багаті, “товсті” колодки борщівських сорочок. І на противагу їм — дуже лагідні, делікатні буковинські сорочки, вишиті мережаними шовковими “цирками” та кольоровими квітками “гладдю”.
Про першу вишиванку
"Це була сорочка буковинського регіону вишита технікою “низинка”. Придбала її я не одразу, вона поверталася в моє життя двічі.
Вперше мій погляд прикувала біля Львівського храму святого Андрія. На той момент її вартість була непідйомною для мене — 12 тисяч гривень. Через пів року, подорожуючи до Києва на фестиваль, доля знову звела мене із цією сорочкою, як і з жінкою, що її продавала. На момент другої зустрічі вона продала мені її вдвічі дешевше початкової вартості, сказавши: “Якщо за пів року цю сорочку ще ніхто не придбав і її хочете лише ви — вона повинна бути вашою”. В моїй колекції зараз налічується близько 300 старовинних українських сорочок, перша — завжди залишиться особливою та улюбленою".
Що шукають клієнти
"Клієнти приходять по цінність, яку ми зберігаємо у кожному виробі, за вмінням і змістом, який ми вкладаємо у кожну сорочку, як і в сорочку, виконану 50, 100 чи 1000 років тому. Це любов, це традиція, це духовність роду, приналежність до нього, передання з покоління до покоління свого найціннішого і сокровеннішого".
GAPTUVALNYA
Наталія Гергелюк (Gaptuvalnya)
Про символізм української вишивки
"Ми обрали вишивку як один із варіантів декоративно-прикладного мистецтва для оздоблення речей, тому що саме вона дає найширший простір для експериментів і втілення творчих задумів, щоб показати й інтерпретувати нашу українську культуру, старовинні техніки та традиції. Власне вишивка це дозволяє зробити дуже класно, бо вона має велику історію, глибоке коріння і дуже багато матеріалу, з яким можна працювати, переосмислювати і модифікувати на сучасний лад. Щодо символізму, ми розглядаємо його у вишивці виключно як оспівування української культури, продовження наших традицій, шану нашому корінню — речі, що надихають розвиватися і рости далі. Це точно не про якийсь магічний чи кармічний символізм, якого у вишивці насправді немає. Але якщо говорити про символізм особистий, то, звісно, мати, яка вишиває сорочку для дитини, чи дружина, що створює щось для чоловіка, точно вкладають в цю роботу найтепліші й найдобріші вібрації своєї душі, найщиріші думки. Тому я вважаю, що енергетичний символізм виробів можна розглядати на особистому рівні для кожного, хто отримав вишиванку в подарунок чи в спадщину, або придбав до особливого приводу".
Про процес створення вишиванок Gaptuvalnya
"Наші вишиванки створюються за внутрішнім імпульсом, і першим стартовим моментом є власне орнамент. Я дуже багато досліджую узори, дивлюся на них вживу, збираю колекції книжок і артбуків, етнографічні й історичні дослідження, і ця орнаментика може бути пов’язана не тільки з вишитим одягом. Наприклад, наша колекція шовкових накидок, що популярні в наречених, отримала свій орнамент зі стародавньої скрині, в яку молода дівчина збирала посаг собі до заміжжя. Спочатку народжується малюнок, ідея, а потім допрацьовується форма й історія. Крім того, на створення виробів впливає і мій власний досвід — я читаю роботи етнографів і пригадую багато моментів з дитинства, розмов з бабусею. Я росла в сім’ї і регіоні, де сила традицій дуже велика, але з плином життя багато речей вилітають з пам’яті".
Про запити клієнтів
Клієнти приходять з різними запитами, серед них можна виділити запит на першу сорочку, коли людина в поважному віці хоче придбати свою найпершу вишиванку. Тоді вона приходить до нас і обирає такі нейтральні моделі, які дозволяють легко інтегрувати обнову в гардероб і носити не тільки на свята.
YULIA MAGDYCH
Юлія Магдич (YULIA MAGDYCH)
Про найулюбленіший символ
Моєму серцю найближча вишивка “Братчики”. Й не тільки тому, що це наш carryover вже котрий сезон, а ще й тому, що вони символізують вірність. А це найдорожча валюта. Також кохаюся на “Ружах”, бо вони є символом сонця та любові.
Про першу вишиванку
"Першу вишиванку мені вишила мама, як у пісні: “червоними та чорними нитками”. Хоч я була зовсім маленькою, проте ця картина процесу вишивання закарбувалася в моїй пам’яті дуже чітко".
Про запити клієнтів
"Найчастіше — хочуть річ у колекцію. Тобто як за мистецтвом. На другому місці за запитом — різного роду урочистості. І вже слідом йде ділова активність і канікули".
