ППО НАТО для оборони українського неба: як це може функціонувати і що може стати на заваді
Світлина: nato.int
Ризик вільного проникнення російських БпЛА в повітряний простір Європи змушує європейські країни оперативніше та дієвіше відповідати на загрози. Ба більше, у столицях ЄС нині опрацьовують можливість розгортання їхніх систем ППО над західними регіонами України, щоб збивати російські безпілотники ще на підльоті до держав-членів НАТО. Журналіст Коротко про з’ясував, як це може допомогти Україні в протистоянні агресору.
За минулі три тижні зафіксовано польоти дронів над Польщею, Румунією та Данією, а також порушення повітряного простору Естонії російською авіацією. Крім цього, низка європейських аеропортів, включно з лондонським Хітроу, стали об’єктами кібератак.
Прикриття неба аж до Києва
Як повідомляє британське видання The Telegraph, військові аналітики вважають, що ці дії покликані перевірити готовність НАТО реагувати на погрози Москви щодо зміни архітектури європейської безпеки.
Один із шляхів посилення обороноздатності на кордонах — запровадження системи ППО НАТО над західними областями України з потенційним розширенням до Києва. Це розглядається як спосіб перехоплювати ракети й дрони ще до їх наближення до кордонів Альянсу. Такий крок, на думку експертів, продемонструє готовність європейських держав брати на себе ризики та адекватно відповідати на повітряні загрози.
Обговорення цього питання заплановане на зустрічі лідерів НАТО у Копенгагені 1 жовтня. Там також визначатимуть подальшу стратегію реагування на дії Росії та можливості посилення оборонної співпраці з Україною.
Аналітики The Telegraph припускають, що НАТО може прикрити приблизно половину повітряного простору України. Фото: The Telegraph
Питання до статуту НАТО
Безумовно, таке рішення, якщо його схвалять країни Європи — члени НАТО, допоможе Україні прикрити бодай частину неба від російських дронів та ракет. Втім, під час практичної реалізації можуть з’явитися низка перешкод. За словами військового експерта Олександра Коваленка, йдеться про можливі технічні складнощі та юридичні аспекти узгодження з нормами статуту НАТО.
Військовий експерт Олександр Коваленко. Фото: krymr.com
– По-перше, для практичної реалізації потрібно узгодити технічні деталі. Тобто наша ППО має інтегруватися в систему ППО НАТО та європейських країн, які забезпечуватимуть цей захист. Так само системи ППО Альянсу повинні бути з’єднані з нашою. Необхідна безперервна комунікація та синхронізація дій, аби уникнути так званого friendly fire (“дружнього вогню”), коли засоби протиповітряної оборони помилково збивають власні повітряні цілі, – зазначає експерт.
Водночас можливі не лише технічні, а й інші труднощі реалізації такого задуму.
– Є правовий момент. Він стосується того, як країни Європи — члени НАТО, що межують з Україною, обґрунтують таку синхронізацію та інтеграцію в юридичній площині статуту Північноатлантичного альянсу. Як вони пояснять появу об’єктів у повітряному просторі держави, яка не входить до НАТО, і їхнє збиття? Потрібно або вносити зміни до статуту НАТО, або шукати інші механізми легалізації, – вважає фахівець.
Як на практиці може виглядати спільна робота систем ППО європейських країн НАТО та України? За словами Олександра Коваленка, малоймовірно, що європейці розмістять свої комплекси ППО безпосередньо на території України, адже наразі це суперечить положенням статуту Альянсу.
– Найімовірніше, якщо буде досягнуто домовленостей, системи ППО розмістять уздовж кордону України з європейського боку. Це функціонуватиме як інтегрована мережа, що включатиме комплекси малої та середньої дальності. Також можливий сценарій, коли літаки-перехоплювачі країн НАТО залітатимуть у повітряний простір України для знищення російських ракет і дронів у нашому небі, – пояснив військовий аналітик.
Нагадаємо, президент України Володимир Зеленський ще 2022 року, одразу після початку російської агресії, пропонував європейським державам закрити небо над Україною або хоча б над її західними регіонами. Тоді партнери з Європи відмовили. І лише тепер вони повертаються до цього питання з паузою понад три з половиною роки.
Тим часом
Європейський небесний щит
Європейські країни наразі розробляють і впроваджують власну систему ППО під назвою «Європейський небесний щит» (European Sky Shield Initiative, ESSI). Ініціатива була започаткована Німеччиною у 2022 році, одразу після початку російської агресії проти України. Тоді 15 держав-членів НАТО підписали декларацію про намір створити загальноєвропейську систему протиповітряної оборони. Окрім ФРН, до переліку увійшли Бельгія, Болгарія, Велика Британія, Латвія, Литва, Нідерланди, Норвегія, Румунія, Фінляндія, Естонія, а також Словаччина, Словенія, Чехія та Угорщина. Згодом до проєкту долучилися Данія, Швеція, Австрія та Швейцарія.
Пізніше Німеччина придбала для ESSI в Ізраїлю американсько-ізраїльську систему ПРО Arrow 3 вартістю 3,3 млрд євро. Це озброєння стане складовою «Європейського небесного щита» — єдиної континентальної мережі ППО, створення якої ініціювала ФРН.
Мета ESSI — збудувати максимально скоординовану систему ППО малої, середньої та великої дальності, здатну протидіяти будь-яким повітряним загрозам. На своєму сайті міноборони ФРН визначає малу дальність як відстань до 15 км по землі та до 6 км за висотою. Середню — від 15 до 50 км і до 25 км відповідно. Велику — понад 50 км по дальності та до 35 км за висотою.
Источник: kp.ua
