Завершальний день Всесвітнього економічного форуму був коротшим за попередні і великої кількості іменитих учасників уже не було. Дискусії оберталися переважно навколо політичних та економічних тем: співпраця і конкуренція в часи геополітичної напруги, потенційна перемога Дональда Трампа на президентських виборах в США, китайсько-американські відносини і загрози демократії.
15 лютого Forbes проводить бізнес-конференцію AgriFood, де визначимо перспективи розвитку української агропромисловості. Понад 25 cпікерів із Enzym, HD-group, IMK, Raiffeisen Bank та інших компаній. Нетворкінг, воркшопи, бізнес-знайомства. Купити квитки можна за цим посиланням.
Здорове поєднання співпраці і конкуренції в геополітиці
Тік Ніінамі, гендиректор Suntory Holdings і старший економічний радник японського премʼєра, виокремлює три правила, якими варто керуватися приватному і державному секторам в сучасному світі:
- Чіткі правила, які дадуть змогу розвивати бізнес.
- Оновлення способів збору інформації. Він наводить приклад власної компанії, яка відкрила офіси у великих містах і столицях, з яких співпрацює із різними аналітичними центрами й експертами.
- Підготовка планів на випадок надзвичайних міжнародних ситуацій.
Джейн Гарман, девʼятиразова конгресменка США від демократичної партії на пенсії, висловила думку про те, що відновлення довіри між державами неможливе. Нині у міжнародних відносинах панує недовіра. Це потрібно прийняти як нову норму і формувати взаємини.
Марош Шефчович, виконавчий віце-президент Єврокомісії з питання Європейської зеленої угоди, говорив про вміння знайти баланс між економічним прогресом і боротьбою із кліматичними змінами. Він зауважив, що Європа живе в світі, в якому все можна перетворити на зброю: «сировину, технології і навіть ліки». ЄС завжди виступав за міжнародну торгівлю, співпрацю і дотримання правил СОТ, «але в цьому клубі ми почуваємося все більш самотніми». Шефрович вважає, що країнам варто більше зосередитися на «створенні мостів, а не перешкод».
Шевчович пропонує створювати вужчі міжнародні ринки, наприклад «трансатлантичний ринок чистих технологій», щоб шляхом співпраці розробити найкращі продукти в цій сфері. Таку стратегію він протиставляє війні пільг, а пільгові кошти можна було б спрямувати на глибші дослідження зелених технологій.
Шевчовича запитали про те, які уроки винесла Європа із провальної спроби співпраці із Путіним, яка закінчилася війною в Україні. Він сказав, що «вони були трохи наївними, вважаючи, що кооперація в питанні торгівлі і створення звʼязків переконає Росію прийняти характеристики західних демократій. Це було великою помилкою». Це змусило ЄС вдатися до активної стратегії диверсифікації.
Матіас Мідрайх, гендиректор Umicore, зауважив, що фрагментований світ погано впливає на прибутки від інвестицій. Компанії, які намагаються розриватися в різних регіонах, не заробляють гроші, бо вкладають їх у виробництво різних товарів, що підходять різним регіонам. У той же час, розрізнений світ добре впливає на довкілля, бо «якщо у тебе немає міжнародного ланцюга постачання, ти зосереджуєшся на місцевому, а отже стає менше вуглецевих викидів від далеких вантажоперевезень».
Прогнози на цей рік
Співголова приватної інвестиційної компанії The Carlyle Group Девід Рубенштейн на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, 19 січня 2024 року. Фото Getty Images
На обговоренні економічних перспектив цього року неминуче постало питання виборів президента в США і необхідності «захиститися на випадок перемоги Дональда Трампа».
Девід Рубенштейн, мільярдер і співзасновник інвесткомпанії The Carlyle Group, сказав, що всі економічні прогнози, які робляться на початку року, врешті не збуваються. З приводу Трампа він згадав той факт, що на двох попередніх виборах американських президентів долю перегонів визначали пʼять штатів — Аризона, Джорджія, Мічиган, Пенсильванія і Вісконсин, адже інші 45 голосували абсолютно однаково. Саме вони свого часу принесли поразку Гілларі Клінтон і перемогу Джо Байдену. «Ситуація така, що якби вибори були сьогодні, Трамп найімовірніше переміг би за результатами голосів у цих пʼяти штатах», — розповів він, але додав, що все ще може змінитися.
Крістін Лагард, очільниця ЄЦБ, і Крістіан Лінднер, міністр фінансів Німеччини, вважають, що в Європі забагато говорять про Трампа. Краще зосередитися на тому, щоб розвивати конкурентоздатність і безпеку ЄС, а також стати привабливим економічним партнером. Лагард наголосила на посиленні європейського ринку, який є найбільшим у світі. Ліндер підкреслив, що сила Європи у розвитку і зміцненні Союзу ринків капіталу, який він вважає стабільнішою ініціативою, ніж субсидування, до якого вдалися США.
Докторка Нгозі Оконджо-Івеала, колишня міністерка економіки Нігерії і нинішня очільниця Світової організації торгівлі, погоджується із Лагард і Лінднером в питанні посилення власних позицій незалежно від зовнішніх чинників. Вона також додала, що зосереджуватися треба на реформуванні організацій таким чином, щоб вони найкраще служили людям за будь-яких обставин.
Докторка Нгозі неодноразово казала на низці дискусій, що торгівля допомогла світу встояти в часи викликів, які постали перед країнами в останні кілька років. На особливому підйомі нині є е-торгівля, і в світлі розвитку технологій вона пропонує зосередитися на тому, як використати ці два тренди для сприяння малому і середньому бізнесу. Крім того, зміни в ланцюгах поставок вона вбачає не лише недоліки, а й позитивні моменти. Пошуки нових постачальників змушує «розвинені країни звертати увагу на ті, що розвиваються, і допомагають їм створювати робочі місця, нові джерела зростання і витягати людей з бідності».
Тарман Шанмугаратнам, президент Сингапуру, вважає, що через непопулярність підвищення податків країни мало порушують питання фіскальних реформ. «Зелена» трансформація, старіння населення, недієві системи соціального забезпечення, органічне введення ШІ в життя людей» він вважає великими викликами сучасності, для яких потрібні фіскальні реформи.
Справедливе рішення для «зеленої» трансформації неможливе, на думку сингапурського президента, без запровадження «міжнародної системи вуглецевих податків». Тим, хто вважає її несправедливою і такою, що веде до інфляції, він говорить, що відсутність такої системи найбільше шкодить країнам, що розвиваються, адже кліматичні зміни зачіпають їх найбільше, тому спрямування ресурсів їм є справедливим.
«Збільшення податків, «зелена» трансформація, перерозподіл державної допомоги таким чином, щоб з віком ми не ставали більш вразливими, і реформи охорони здоровʼя, які б зосереджувалися на превентивній медицині і допомагали нам залишатися працездатними на довший час», — так підсумував потрібні фіскальні реформи президент Шанмугаратнам.
Світ в режимі виборів
Цього року 4,2 мkhl людей обиратимуть собі лідерів і через це було зібрано дискусію про виборчі перспективи на 2024 рік.
Ян Бреммер, американський політолог, вважає, що в сучасному світі люди втратили довіру до інститутів, які формують нашу думку і виховують нас. Це стосується як церкви, так і ЗМІ. Сьогодні, каже Бреммер, «виховання витісняють алгоритми. В наше життя втручаються інститути, які не зацікавлені у формуванні громадянського суспільства. Для алгоритмів ми дані, користувачі», а те, як ці алгоритми впливають на нас, на планету і стан демократії — це «експеримент в реальному часі». Саме алгоритми він називає причиною кризи демократії в США.
На думку Рейчел Боузман, визнаної у світі експертки з питань довіри до інститутів, довіру не втрачено, а вона радше дуже фрагментована. Велика кількість джерел інформації тягне людей в різні сторони, а нечесні люди користуються розгубленістю, яка внаслідок цього виникає.
Марк Леонард, директор європейської ради з міжнародних відносин, говорить по те, що в Європі з приводу виборів у Європарламент переважають два страхи: ультраправі домінуватимуть всюди, а міграційне питання буде ключовим. Втім він не вважає, що ці страхи виправдані і сильно змінять ситуацію в ЄС. Моделі, які будувало його агентство, показали, що найімовірніше після виборів ідеологічне спрямування Європарламенту залишиться більш-менш тим самим. «Соціалісти, ліберали і правоцентричні партії отримають більше половини місць в Європарламенті», — прогнозує Леонард.
Алекс Сорос, голова Open Society Foundations, на Всесвітньому економічному форумі у Давосі, 19 січня 2024 року. Фото Getty Images
Алекс Сорос, меценат і заступник голови організації Open Society Foundations, пожартував про те, що на Всесвітньому економічному форумі Трамп вже переміг і це добре, бо прогнози ВЕФ ніколи не втілюються в життя. Насправді ж, він говорить, що ще рано говорити про впевненого переможця, бо попередні вибори показували, як різко може змінюватися ситуація.
Бреммер вважає перевагою те, що нині в ЄС і Давосі існує страх того, що Трамп може перемогти, адже це змушує Європу вживати заходів від того, що несе за собою його наступна каденція, особливо для цієї частини світу.
«У нього немає жодного інтересу підтримувати НАТО, жодного інтересу підтримувати ЄС. Він бачить в Зеленському особистого політичного ворога за відмову підтримати розслідування [Гантера] Байдена. Він сказав, що закінчить війну за день. Як він це зробить? Скаже, що всі повинні погодитися на результат, якого хоче Путін. Якщо ні, то він просто забере фінансову підтримку. Це несе екзистенційну загрозу для Європи», — пояснює політолог.
Бреммер зауважив, що в США ніколи не було такого рівня довіри до теорій змов, і це безумовно впливає на демократію в суспільстві. З приводу відповідальності ЗМІ за поширення непідтверджених фактами висловлювань Трампа Бреммер сказав, що цю битву вже програно. «Медіапростір буде потопати у Трампі, бо за ним йдуть гроші, а ЗМІ бракує грошей, тому вони будуть писати про нього», — пояснив він.
Боузман непокоїть те, що існує ймовірність обрання Трампа президентом навіть у випадку винесення йому обвинувального вироку у справі заколоту 6 січня у Конгресі. Більшість теперішнього складу Верховного Суду США підтримує республіканців і Трампа, тому цілком ймовірно, що навіть якщо перемогу Трампа оскаржать у ВС, результати не скасують. Враховуючи вплив США у світі, це може похитнути довіру до судових систем загалом.
Китайсько-американські відносини
Грем Еллісон, перший декан Вищої школи державного управління ім. Джона Ф. Кеннеді при Гарвардському університеті, пророкує не надто позитивне майбутнє. Коли молода сила, якою є Китай, кидає виклик чинній і досвідченій силі, якою є США, «лайно трапляється», зауважив він. І в майбутньому варто очікувати погіршення ситуації, поки вона не стане ще гіршою. Втім на цей рік Еллісон не прогнозує війну між ними через позитивні наслідки особистого спілкування президентів Байдена і Сі у Сан-Франциско, після якого напруга в регіоні дещо спала.
Учасники цієї дискусії вважають, що співпраця між США і Китаєм буде на користь обом країнам, але цьому заважає кілька факторів:
- Геополітична напруга змусила країни змістила акцент на безпеку і саме нею тепер керуються Вашингтон і Пекін у відносинах.
- Брак довіри між країнами.
- Різні цінності, культура і сприйняття світу.
Спікери погоджуються в тому, що діалог між країнами і бажання знайти взаємовигідні стратегії співпраці підуть на користь Китаю і США. Втім цей рік навряд чи побачить суттєві зрушення китайсько-американських відносинах, адже «боротьба із китайською загрозою» стала центральним питанням для американських виборців і навряд чи кандидати в президенти США включать в свою кампанію пункт про зближення з Китаєм.
