Премʼєр-міністр Польщі Матеуш Моравецький 13 листопада під час інавгураційного засідання Сейму 10-го скликання подав заяву про відставку. Після нещодавніх парламентських виборів більшість у сеймі Польщі належатиме опозиційній коаліції, а отже, вона обиратиме свого премʼєра. Forbes Polska запитала досвідченого польського економіста і професора Вітольда Орловського, з чим Моравецький та партія «Право і справедливість», членом якої він є, залишають Польщу новому премʼєровы і його уряду.
Професор Вітольд Орловський – економіст, дослідник, радник, письменник. Написав кілька книжок і декілька сотень наукових робіт. Колишній ректор Академії фінансів і бізнесу у Вістулі, викладав у бізнес-школі при Варшавській політехніці, а також був головним економічним радником у PwC. Крім того, він був радником при премʼєр-міністрі та президенті Польщі та Європейській комісії. Вчився в Університеті Лодзю та у Гарварді, а професором економіки став у 2007-му.
Професор, доктор філософії Вітольд Орловський під час конференції «У пошуках кращого світу. Економіка та політика» в Університеті Козьмінського у Варшаві, 2019 рік. Фото Wikimedia Commons, Adrian Grycuk
У розмові із журналістом Forbes Polska професор Вітольд Орловський наголосив, що не належить до тієї групи експертів, які раптово змінили думку про економічну ситуацію в Польщі після 15 жовтня 2023-го, тобто після парламентських виборів. Про негаразди в економіці Польщі він говорив неодноразово. З Forbes Polska це не перша його розмова із цього приводу – попередня була у грудні 2022-го.
Послідовний критик восьмирічного правління партії «Право і справедливість», до якої належить чинний президент Польщі Анджей Дуда і поки що премʼєр країни Матеуш Моравецький, стверджує, що головна проблема польської економіки у тому, що достеменно не відомі масштаби її негараздів.
На заяви уряду про те, що у порівнянні з економікою Євросоюзу із польською економікою все добре чи навіть краще, Орловський каже, що реальний стан економічних справ «ретельно приховується за статистичними трюками чи навіть відвертою брехнею».
За вісім років правляча партія «Право і справедливість» не брала до уваги потреби довгострокового розвитку, пояснює Орловський, саме тому у Польщі нині найнижча частка інвестицій у ВВП в історії країни. А реальний стан публічних фінансів нікому не відомий, але точно можна сказати, що «він повністю відрізняється від того, що стверджує попередній премʼєр, а отже, ймовірно, дуже поганий».
Через дії чинного уряду Польща не може отримати доступ майже до 160 млрд злотих з Фонду реконструкції ЄС, зазначає професор. Але, на його думку, це не головна проблема польської економіки.
«У нас повний безлад у питанні доходів і видатків. Його масштаб невідомий, але точно можна сказати про дуже високий фактичний дефіцит [бюджету] і величезне зростання державного боргу. (Хочу нагадати, що нещодавно ми зовсім випадково, а саме з корейської преси, дізналися про кредити на сотні мільярдів злотих, про які уряд не вважав за потрібне нас поінформувати.)», – додає професор Орловський.
Поки що премʼєр Польщі Матеуш Моравецький (ліворуч) та віцепрем’єр-міністр Польщі й лідер партії «Право і справедливість» Ярослав Качинський (у центрі) у штаб-квартирі партії у Варшаві після оприлюднення перших результатів екзит-полу парламентських виборів у країні, 15 травня 2023 року. Фото Getty Images
Бюджет-2024
Проєкт польського бюджету на наступний рік економіст вважає «сміховинним і заснованим на брехні». Але наступний уряд буде остаточно сформовано лише у середині грудня, тому часу на розробку нового бюджету просто не буде і доведеться ухвалювати те, що фактично розробила «Право і справедливість», із косметичними поправками, щоб президент не розпустив Сейм.
Інфляція
Вкрай незадоволений професор Орловський і тим, як у його країні справляються з інфляцією. Ціни зростають більш як утричі швидше, ніж прогнозував Національний банк Польщі (НБП). Він заспокоює земляків тим, що ризику інфляційної катастрофи немає, але, найімовірніше, інфляція стабілізується на рівні 8–10%, що досить високо.
У такому стані речей економіст звинувачує брак дієвої політики НБП, а також те, що урядову фінансову політику було ухвалено недостатньо швидко. Орловський пояснює, що був період, коли «більшість членів Ради монетарної політики вважали своїм головним обовʼязком підтримувати уряд правлячої партії, а не боротися з інфляцією».
Державні інституції
Найбільше уваги в інтервʼю економіст приділив державним інституціям, «ефективність яких останніми роками було вкрай обмежено». Без надійних державних інституцій майже неможливо досягти економічного зростання, наголошує Орловський. Особливо великі проблеми із регуляторними органами.
Як приклад він наводить Управління з питань конкуренції та захисту прав споживачів, антимонопольну установу, яка просто заплющила очі на маніпулювання цінами на пальне національним монополістом Orlen.
«Порушення принципів роботи установи були цілком очевидними, особливо коли Orlen відкрито роздула ціни на пальне кілька місяців тому. Орган, єдине завдання якого – захист конкуренції та споживачів, з якоїсь причини (можна припустити, що через політичні вказівки) зовсім не виконував його», – говорить Орловський.
Компанії, які частково чи повністю підпорядковуються Державному казначейству і мають виконувати певні завдання, наприклад соціально важливі, теж дерегульовані останніми роками. Багато з них втратили орієнтир того, як діяти в інтересах суспільства, а також усіх своїх акціонерів, вважає економіст.
Тут Орловський згадує про компанію Lasy Państwowe. «Якщо Lasy Państwowe створена для захисту польських лісів, але з якихось причин компанія займається агресивним вирубуванням лісів для продажу за кордон, то в цьому разі теж можна говорити про послаблення інституцій», – пояснює Орловський.
Судова система
Економічні наслідки проблем із судовою системою Польщі полягають у «зростанні юридичної непевності».
«Ми не впевнені у тому, чи будуть подаватися апеляції на рішення польських судів. Без ефективної судової системи та впевненості у тому, що рішення польських судів матимуть чинність, складно вести бізнес чи укладати серйозні контракти», – зазначає Орловський.
