Згідно з щомісячним звітом Кубинської обсерваторії конфліктів, у серпні на Кубі було зареєстровано рекордну кількість протестів та скарг. У ньому йдеться, що кубинці висловлювали зростаюче розчарування постійними відключеннями електроенергії та погіршенням нестачі проточної води та інших громадських послуг, провівши понад 1000 акцій протесту того місяця.
Обсерваторія — це незалежна організація, яка відстежує та документує соціальні заворушення, громадянські протести та репресії на Кубі. Вона функціонує як наглядовий орган за громадянськими свободами, відстежуючи, як громадяни реагують на погіршення умов життя, політику уряду та системні провали.
У звіті також зазначається, що кубинці продовжують кидати виклик поліцейській державі острова вуличними демонстраціями, графіті на стінах та активністю в соціальних мережах. Крім того, зросли скарги на громадську безпеку, а кількість смертей, зникнень, насильства та злочинності подвоїлася до рівня, який було названо тривожним.
Мешканці острова щодня стикаються з тривалими відключеннями електроенергії та дефіцитом питної води, що, як йдеться у звіті, повністю порушило повсякденне життя. Обидві проблеми підживили вуличні протести, які досягли певних результатів, але також призвели до арештів, йдеться у звіті.
Уряд президента Мігеля Діаса-Канеля «продовжує стверджувати, що в нього немає грошей на купівлю палива, необхідного для стабілізації електроенергетики на острові, або на придбання ліків, оскільки доступно лише 35% основних ліків», – заявив Infobae Роландо Картайя, директор проекту Фонду прав людини на Кубі та автор звіту.
Однак минулого місяця газета Miami Herald опублікувала розслідувальний звіт, у якому цитувалися документи GAESA, потужного конгломерату, пов'язаного з Революційними збройними силами Куби, в яких зазначалося, що військові мають близько 18 мільярдів доларів на офшорних рахунках.
Картайя сказав, що стабілізація електроенергії коштуватиме близько 250 мільйонів доларів на рік, тоді як поповнення запасів медичних товарів вимагатиме близько 75 мільйонів доларів.
Після того, як категорія «Виклики поліцейській державі» два місяці лідирувала в щомісячному підрахунку Обсерваторії конфліктів, у серпні вона опустилася на друге місце.
У звіті йдеться, що акти непокори – достатньо зухвалі, щоб спровокувати репресивні заходи – включали вуличні протести, такі як демонстрації з використанням марихуани, блокпости доріг та сидячі страйки біля місцевих урядових установ, а також таємні громадянські акції, такі як антиурядові графіті та саботаж державної власності, зокрема телекомунікаційної компанії.
Водночас активісти, інтелектуали та громадяни використовували соціальні мережі, щоб протидіяти спробам уряду вшанувати пам'ять Фіделя Кастро на 99-ту річницю його народження, 13 серпня.
У категорії «Громадська небезпека» обсерваторія зафіксувала вдвічі більше протестів або скарг, а також зростання кількості смертей, пов’язаних із соціальним, кримінальним або гендерно зумовленим насильством. Група також повідомила про зниклих безвісти осіб та щонайменше п’ять інцидентів із використанням вогнепальної зброї.
Щодо охорони здоров'я, протести різко зросли у серпні після того, як Куба повідомила Організації Об'єднаних Націй, що направила 605 000 медичних працівників до 165 країн, навіть попри те, що острів стикається з нестачею лікарів. У звіті йдеться, що кубинський уряд відправляє медичних працівників за кордон, щоб заробити тверду валюту.
Водночас, протягом місяця надійшло чимало скарг на громадян, які опинилися у вразливому становищі під час складної епідеміологічної ситуації влітку.
У звіті згадувалося про погіршення стану інфраструктури, ресурсів та послуг приблизно у 20 лікарнях; нестачу ліків та методів лікування, що призвело до звернень за допомогою в соціальних мережах; та випадки медичної недбалості, часто з летальним результатом.
За даними обсерваторії, оскільки субсидовані державою пайки продовжують скорочуватися, а поставки стикаються з довшими затримками, кубинці стикаються з продовольчою небезпекою.
У звіті додається, що хоча уряд рекламував як успіх підвищення середньомісячної зарплати до 6649 кубинських песо (16 доларів США), оцінки показують, що через інфляцію та нав'язану урядом доларизацію кубинцям потрібно близько 30 000 песо (73 долари США) на людину щомісяця лише для того, щоб їсти.
Sourse: www.upi.com
